Клініки, лабораторії

У Каразінському університеті проводяться дослідження з рідким гелієм.

Азотна та гелієва зріджувальні станції були засновані на фізичному факультеті наприкінці 60-х років ХХ сторіччя. Ці заходи були пов’язані з інтенсифікацією наукових досліджень у галузі фізики низьких температур. Головним напрямом був розвиток програм космічних досліджень, значна частка яких виконувалася у Харкові, зокрема у Проблемній лабораторії фізики низьких температур Харківського державного університету.

На цей час тільки на фізичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна працює єдина в Україні кафедра фізики низьких температур, на якій студенти мають змогу виконувати наукові дослідження при температурах поблизу абсолютного нуля температур.

Кріогенна лабораторія забезпечує рідким азотом для наукових досліджень різні факультети університету та проводить скраплення гелію з використанням установки Г–45 продуктивністю 40 л рідкого гелію за годину. Відповідальна особа: Савіч Сергій Володимирович.

На медичному факультеті відкрито новітній симуляційний центр медичної підготовки. У центрі відтворено роботу відділень сучасної клініки, зокрема відділення невідкладної допомоги, пологової зали з неонатальним та педіатричним блоками, хірургічного операційного блоку, реанімаційного відділення та інших.

Для навчання практичним навичкам використовуватимуться сучасні манекени і практичні станції провідних виробників симуляційного обладнання: “Ambu”, “Gaumard”, “Simbionix”, “Simulab” тощо. У центрі також встановлено інтерактивний (3D) анатомічний стіл, який дозволяє з усіх ракурсів вивчати системи й органи людського тіла — як здорові, так й уражені різноманітними патологіями.

Подібних масштабних центрів із надсучасною апаратурою та рівнем підготовки інструкторів ще не було в Україні. Отримати нові навички та підвищити свою кваліфікацію в симуляційному центрі медичної підготовки зможуть не тільки студенти, а й лікарі-інтерни, аспіранти, науковці й медичні працівники.

Лабораторія зародкових (гермінативних) і стовбурових клітин була організована наказом ректора ХНУ 30 вересня 2005 року за ініціативою професора біологічного факультету, доктора біологічних наук В’ячеслава Вікторовича Клименка.

Лабораторія створена для всебічного вивчення на модельних об’єктах (ссавцях, амфібіях, комахах та інших безхребетних) природи зародкових (гермінативних) та стовбурових клітин з метою експериментального обґрунтування можливості використання їх відновлювального потенціалу в регенеративній медицині. Основу досліджень лабораторії складає експериментально-біологічний аналіз властивостей та поведінки аутологічних зародкових і стовбурових клітин, що отримують шляхом біопсії, розмножують та індукують in vitro, а потім повертають донору тим чи іншим шляхом імплантації для лікування певного захворювання чи травми.

Онтогенетичні зв’язки гермінативних і стволових кліток, їх регенеративний потенціал вивчаються з використанням біохімічних, генетичних і цитологічних методів, а також методів культивування клітин, тканин і органів in vivo і in vitro. У вивченні плюрі- і тотіпотентності зародкових і стовбурових клітин використовується партеноклонування, відкрите в 1935 році Б. Л. Астауровим. Отримані Астауровим клони тутового шовкопряда складають частину унікальної колекції Лабораторії.

Лабораторія має досягнення, серед яких вирішення проблеми партеноклонування інбредних генотипів і доказ мінливості гермінативних кліток (зрілих ооцитів однієї самки). Розробляються нові підходи в індукції стволових клітин ссавців і комах. Розроблені в лабораторії цитологічні методи успішно використовуються в дослідженнях кафедр генетики, а також зоології і екології.

Лабораторія має контакти та плідно співпрацює із науковцями кількох країн (Росії, Японії, Франції, Італії, Китаю, Чехії), а також розробляє спільні проекти з Харківським медичним університетом, Харківською медичною академією післядипломної освіти, а також з іншими медичними установами. У лабораторії 5 співробітників (з яких 1 доктор наук та 2 кандидати наук) та 3 аспіранти. За час роботи лабораторії її працівниками успішно захищена 1 кандидатська дисертація (у 2009 р.) та дві підготовлені до захисту.Лабораторія екології водних організмів розташована на Печенізькому водосховищі у селі Мартова Печенізького району Харківської області. Розташування лабораторії в унікальному лісостеповому комплексі дозволяє студентам ознайомитися з різними біотопами і екосистемами північного сходу лісостепу, проводити дослідження в галузі іхтіології, гідробіології, орнітології, ботаніки і систематики рослин, біоценології. Крім того, в лабораторії проводяться заняття з техніки підводних досліджень.

Створення на території Харківської області двох крупних штучних водосховищ дало можливість почати роботи з дослідження особливостей екології гідробіонтів в нових умовах — штучно створених крупних водоймах слабкопроточного типу.

В 1967 році за активного сприяння проректора з наукової роботи І. І. Залюбовського і під керівництвом В. С. Творовського створено іхтіологічний стаціонар. В тому ж році розпочато наукову роботу з вивчення екологічних проблем водойми і оточуючих його біотопів, що продовжується і сьогодні. В роботах з різної тематики активну участь брали як спеціалісти Харківського університету, так і учені всього СРСР. Тоді ж на базі стаціонару починається постійна робота студентів-біологів зі збору матеріалу для дипломних робіт.

В 1988 році лабораторія з науково-дослідної частини переводиться до навчальної частини і стає «Навчальною лабораторією екології водних організмів» при кафедрі зоології і екології тварин, очолює лабораторію В. С. Творовський. Після смерті першого завідувача, керівництво лабораторією приймає гідробіолог А. Н. Колесник, який очолює лабораторію до 2006 року. З 2006 по 2009 рік лабораторією завідував іхтіолог, доцент Г. А. Шандіков, який проводив фауністичні дослідження іхтіофауни.

Наразі основними науковими напрямками роботи лабораторії є екологія водних організмів, іхтіологія, карцинологія, екологія промислових риб і ракоподібних, паразитологія.

Щорічно на базі лабораторії готуються до захисту дипломні роботи, проводиться навчальна практика студентів-біологів, проводяться стаціонарні наукові дослідження, розробляються рекомендації з регулювання промислового вилову і зариблення водойми.