Тетяна Лядова

«Хочу, щоб кожен студент, інтерн, аспірант та викладач з гордістю міг сказати: ˮЯ навчаюся та працюю в кращому університеті — в Каразінському!ˮ»

Медичний факультет розпочав свою історію від моменту заснування Харківського університету у 1804 році, а у березні 2023 року святкує 30-річчя від дня відродження та 15-річчя з нагоди повернення йому історично правильної назви.

Випускники та працівники Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — гордість вищої школи України, серед яких — один із засновників імунології, лауреат Нобелівської премії І. І. Мечников, анатом Д. Ф. Лямбль, хірурги П. М. Шумлянський, В. Ф. Грубе, М. П. Трінклер, акушер І. П. Лазаревич, офтальмолог Л. Л. Гіршман, фізіолог В. Я. Данилевський та багато інших. На час відкриття Харківського університету, яке відбулося 29 січня 1805 року, серед створених факультетів був й медичний, який працював у складі Університету до 1920 року. З часів набуття Україною незалежності та її демократичного поступу стало можливим відродження медичного факультету Каразінського університету у вигляді загальноприйнятої світової практики класичної університетської вищої медичної освіти. У листопаді 1992 року Міністерство освіти і науки України Наказом № 185 доручило Університету відновити підготовку спеціалістів у сфері медицини з наданням їм права на лікувальну діяльність. І вищу медичну освіту у Каразінському було відроджено!

У березні 1993 року в Університеті урочисто відкрили факультет фундаментальної медицини. Сьогодні медичний факультет Каразінського університету очолює доктор медичних наук, професор Тетяна Лядова. З нагоди святкування 30-річчя відродження медичного факультету ми поспілкувалися з Тетяною Іванівною про славетну історію факультету, плеяду лікарів і вчених-медиків, про відродження, сьогодення, нові виклики, війну, про медичний фронт каразінців, про те, як попри збройне протистояння, вибухи, блекаути продовжує розвиватися наш незламний медфак.

Пані Тетяно, розкажіть про новий етап історії медфаку Харківського університету на шляху відродження 30 років тому, перші кроки становлення, спеціальності, керівний склад?

Новий етап в історії розвитку нашого факультету розпочався з 15 березня 1993 року. Відродження факультету та непрості перші роки його існування опісля пройшли успішно завдяки надзвичайній працездатності та цілеспрямованості першого декану факультету фундаментальної медицини — доктора медичних наук, професора Миколи Івановича Яблучанського.

Його ентузіазм та прагнення довести ефективність університетської медичної освіти зробили факультет за кілька років одним із провідних в України, високі показники діяльності та якості освіти якого стали відомі далеко за межами нашої держави. Розуміючи незаперечні переваги класичної університетської освіти, високо оцінюючи її перспективи, провідні харківські вчені та клініцисти приєдналися до першого декана факультету, очоливши кафедри й посівши викладацькі місця. Так, першою у складі кафедр медичного факультету з’явилася кафедра внутрішньої медицини, яка стала однією з тих, що й утворила факультет, її вік повністю збігається з віком медичного факультету. Цю кафедру й очолив Микола Іванович Яблучанський. У той самий час було утворено кафедру хірургічних хвороб, яку очолив заслужений лікар України, професор, доктор медичних наук Євген Дмитрович Хворостов; кафедру загальної та клінічної імунології та алергології, яку очолив професор, доктор медичних наук Микола Миколайович Попов; кафедру педіатрії, яку очолював заслужений діяч науки і техніки України, професор, доктор медичних наук Микола Михайлович Коренєв.

Факультет розміщувався на проспекті Леніна, 20. Вже у 2004 році факультет було переміщено до північного корпусу Каразінського університету на площі Свободи, 6. Надалі перелік кафедр було розширено. І на сьогодні до факультету входять 14 кафедр лікувального профілю, які провадять освітню діяльність на додипломному рівні зі студентами-медиками та у сфері післядипломної освіти зі слухачами з-поміж лікарів-інтернів, лікарів та осіб без вищої медичної та фармацевтичної освіти.

Як змінювався факультет впродовж 30 років функціонування, його напрями роботи, програми, структурні підрозділи?

Першим деканом факультету був професор Микола Іванович Яблучанський. Саме з цим деканом ми як студенти, що вступили на факультет фундаментальної медицини, пережили численні перевірки цілої плеяди комісій з Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я України. І саме науково-педагогічний колектив і студентство в процесі всіх скринінгових контролів та зовнішнього оцінювання якості освіти довели, що знов відроджений факультет є життєздатним та конкурентоспроможним, а його студенти та випускники — одними з найкращих в країні, що й було неодноразово доведено високими результатами тестових випробувань профільних комісій та численними системами моніторингу якості освіти. У 2008 році факультет отримав свою історично правильну назву та до цього часу гордо зветься медичним факультетом Каразінського університету.

У період з 2008 до 2016 років факультет очолював кандидат медичних наук, професор Віктор Миколайович Савченко, з невтомною працею якого був пов’язаний суттєвий прогрес факультету у всіх сферах його діяльності.

Під його керівництвом факультет почав впроваджувати підготовку іноземного контингенту студентів та розширювати спектр клінічних баз. З жовтня 2016 року факультет очолював доктор медичних наук, професор Ігор Вікторович Белозьоров.

Завдяки його ініціативам та прогресивним поглядам було створено спеціалізовану вчену раду з присудження наукового ступеня доктора (кандидата) наук за спеціальностями 14.01.03 «Хірургія», 14.01.02 «Внутрішні хвороби» та 14.03.08 «Імунологія та алергологія». Також за ініціативи Ігоря Белозьорова було створено Симуляційний центр медичної підготовки. Наразі це один з найкращих симуляційних центрів України, який за комплектацією найсучаснішим обладнанням та підготовкою фахівців не поступається європейським аналогам.

Окремо хотілося відзначити його ініціативу щодо створення університетської клініки, яка мала бути підґрунтям для підготовки та опанування практичних навичок для студентів нашого факультету та водночас центром надання висококваліфікованої медичної допомоги населенню. За ініціативи Ігоря Вікторовича на медичному факультеті започаткована освітня діяльність у сфері післядипломної медичної освіти, що надало можливості нашим випускникам завершувати повний цикл навчання за обраною спеціальністю, а лікарям — вдосконалювати свої теоретичні знання та практичні навички впродовж всього періоду професійної діяльності.

За роки свого існування факультет став не тільки потужним осередком вищої медичної освіти, а й одним із провідних науково-методичних центрів галузі. Наукові роботи працівників факультету, які у більшості представлені міждисциплінарними дослідженнями та науковими інноваціями, отримали всеукраїнське та світове визнання. Працівниками факультету опубліковано тисячі наукових праць, підготовлено сотні підручників та навчально-методичних посібників. Наразі наукова активність продовжує зростати, результати робіт публікуються у закордонних та вітчизняних спеціалізованих виданнях. Щорічно працівники факультету є організаторами та учасниками міжнародних наукових конференцій в Україні та за кордоном, мають публікації у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз Scopus та Web of Science та фахових видань України. На факультеті видаються Вісник Харківського національного університету (серія «Медицина»), «Актуальні проблеми сучасної медицини», «Психіатрія, неврологія та медична психологія», які входять до понад десятка міжнародних наукометричних баз. Міністерством освіти і науки України їх внесено до Переліку електронних наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук з медичних наук та здобувачів наукового ступеня доктора філософії.

Пріоритетними напрямами роботи медичного факультету наразі є розвиток післядипломної освіти, відкриття нових напрямів роботи з реабілітації, початок провадження освітньої діяльності за напрямом 221 «Стоматологія», інтеграція в освітній процес симуляційних технологій та технологій «віртуальний пацієнт», відновлення роботи лікувально-діагностичного центру, створення Каразінського симуляційного та лікувально-діагностичного стоматологічного центру, розроблення та впровадження низки ініціатив у сфері освітніх послуг для осіб без вищої медичної та фармацевтичної освіти, розширення міжнародної діяльності та наукової співпраці з провідними університетами світу.

Якщо озирнутися назад, то можна побачити, що були часи, коли славу Каразінському університету приносили медики. Доказом цьому є численні вулиці та заклади Харкова, які мають імена професорів університету — медиків. Район Шатилівка, Інститут проблем ендокринної патології назвали на честь свого засновника і першого директора В. Я. Данилевського, професора кафедри фізіології Харківського університету. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз має ім’я заслуженого професора М. С. Бокаріуса, Інститут патології хребта та суглобів імені М. І. Ситенка. І це лише незначна частина медиків, імена яких не одне століття прославляють Каразінський університет. Кого б ви ще додали до цього списку славетних медиків, випускників медичного за минуле 30-річчя?

Випускники факультету зарекомендували себе прекрасними клініцистами та талановитими вченими не тільки у межах України, але й у багатьох країнах світу, зокрема в Канаді, США, Франції, Великій Британії, Німеччині, Угорщині та інших країнах. Безумовно, хотілося б відзначити серед випускників нашого факультету докторів медичних наук, професорів Ганну Ісаєву, Миколу Чижа, кандидатів медичних наук, доцентів Олену Огнівенко, Романа Маланчука, Олесю Гололобову, Олександра Козлова, Андрія Яблучанського, Світлану Яковенко, Танчу Чумі Жака, Марію Бринзу, Інну Солдатенко, Дмитра Лебединця, Олександра Власова, Євгена Шевченка, Андрія Тележного та багатьох-багатьох інших. Частина з наших випускників є співробітниками нашого факультету, і вони плідно працюють на благо Каразінського університету. До речі, я також є випускницею нашого факультету 2000-го року, і як одна із перших студенток та випускниць нашого факультету дуже пишаюся тим, що я — каразінка!

Пані Тетяно, вам випала нелегка доля очолювати факультет під час війни. З якими основними труднощами довелося стикатися? Які рішення були найважчими? Як налаштували роботу факультету за цей рік повномасштабної війни? Скільки сьогодні на факультеті функціонує кафедр, центрів, навчається студентів та працює викладачів?

Незважаючи на збройну агресію російської федерації та повномасштабну війну, ситуацію, що склалася саме в Харкові, наш факультет продовжує працювати, навчаючи лікарів, інтернів, аспірантів та студентів. Так, сьогодні ми маємо значні втрати серед іноземного контингенту здобувачів освіти на нашому факультеті. У зв’язку з цим виникла необхідність у оптимізації структури факультету. У довоєнний час науково-педагогічний склад нашого факультету був представлений 468 викладачами, серед яких — 53 доктори медичних наук та 229 кандидатів медичних наук. Факультет мав 18 кафедр та 2 центри.

Зараз на факультеті працює 14 кафедр, симуляційний центр медичної підготовки, центр післядипломної освіти та навчальний центр естетичної медицини. Науково-педагогічний склад представлений 277 викладачами, серед яких 80% є професорами та доцентами. Безумовно, саме скорочення серед працівників було найбільшою проблемою, оскільки колектив нашого факультету функціонував як один єдиний організм і, справді, був великою сім’єю. Також для розв’язання проблеми з навчанням іноземних студентів адміністрацією університету та нашим колективом було впроваджено декілька варіантів навчання, серед яких офлайн-формат навчання у Івано-Франківську та Нігерії. Частина наших студентів навчаються за програмами академічної мобільності у Грузії та інших країнах. Усі ці заходи дали можливість суттєво скоротити втрати серед наших студентів і викладачів.

Найбільшою втратою для нашого факультету, вважаю, знищення окупантами університетської клініки, яка розташовувалася в П’ятихатках та була клінічною базою для багатьох кафедр і центром надання медичних послуг для майже 15 000 мешканців цього району. Неможливо дивитися без сліз на це місце. Свого часу будівля клініки стала «прихистком» для лікарів, студентів нашого університету та харків’ян.

Де наразі розташовується медичний факультет, які кафедри працюють, де студенти проходять практику, стажування, зокрема іноземці?

Зараз адміністрація факультету перебуває у головному корпусі Каразінського університету, але сподіваюсь, що найближчим часом ми знову передислокуємося до північного корпусу. Усі кафедри нашого факультету працюють у звичному режимі, проводячи освітній процес у онлайні та офлайні. Протягом цього року на базі медичного факультету широко впроваджуються освітні заходи у сфері післядипломної освіти, проводяться спеціалізації, цикли тематичного удосконалення, тренінги, майстер-класи тощо. Наші співробітники, використовуючи симуляційні технології навчання, регулярно проводять тренінги, як-от «Невідкладні стани: надання домедичної допомоги на місці подій» для осіб без вищої медичної та фармацевтичної освіти, навчаючи студентів та співробітників Каразінського університету навичкам рятування життя.

Ми всі розуміємо, що підготовка студента-медика не може проводитися без опанування та відпрацювання практичних навичок. Завдяки міжнародним ініціативам, які покликані допомогти підтримувати високу якість підготовки студентів медичного факультету під час вимушеного онлайн-навчання ми отримали можливість для проходження клінічного стажування наших студентів за кордоном.

Наші студенти-медики набувають практичних навичок, вивчають роботу медичної системи Великої Британії, покращують свої знання. Сподіваємося на продовження успішної співпраці з медичним факультетом Університету Йорка. Зокрема, в період з 24 лютого 2023 року протягом 6 тижнів студенти медичного факультету університету Олександра Лобас (6 курс), Єлизавета Євсєєва (5 курс) та Міланія Погребнякова (2 курс) отримали унікальну можливість практичного стажування в університетській клініці Університету Йорка, Велика Британія (University of York, Great Britain). Проведення цього стажування відбулося завдяки злагодженій роботі адміністрації медичного факультету та управління міжнародних відносин Каразінського університету з партнерами з Університету Йорка. Стажування розпочалося напрочуд вдало і проводиться за такими напрямами: внутрішня медицина (2 тижні), хірургія (2 тижні), невідкладні стани (2 тижні) — та передбачає безпосередньо роботу в клініці під наглядом т’ютора — лікаря-практика, викладача університетської клініки.

Студентка 6 курсу Черемська Катерина проходить клінічну практику у Токіо на базі Університету Дзюнтендо.

Також частина студентів навчаються за програмами академічної мобільності в Університеті Умео (Швеція), Сапієнца (Італія) та багатьох інших. Випробування, що випали на плечі наших студентів, зробили їх більш наполегливими та стійкими, мотивованими до навчання та опанування мистецтва лікування.

Завдяки плідній співпраці з Обласною клінічною лікарнею м. Івано-Франківськ наші іноземні студенти, що навчаються за офлайн-програмою, мають можливість працювати безпосередньо з пацієнтами, відпрацьовуючи практичні навички в умовах реальної клінічної практики.

Колектив факультету наразі пропонує опанування практичних навичок і у нашому симуляційному центрі, що дозволяє підвищити майстерність як студентів, так і лікарів, що проходять підвищення кваліфікації на нашому факультеті.

Чи змінила війна науковий шлях факультету? На вивчення яких проблем наразі спрямована науково-дослідна діяльність факультету?

Наукові напрями роботи на нашому факультеті не змінилися, а навпаки, розширилися. Це стосується тих викликів, які перед нами ставить сучасна реальність. Тематики кафедральних досліджень стосуються вивчення багатьох спектрів медицини. Протягом поточного року на медичному факультеті виконувалось 11 комплексних науково-дослідних робіт, серед яких «Дослідження прогностичних чинників клінічного перебігу та аналіз лікування пацієнтів після радіочастотної абляції фібриляції, тріпотіння передсердь та їх комбінації», «Клініко-патогенетичні маркери виникнення та прогресування окремих форм ожиріння у складі комор-бідної патології, обґрунтування підходів щодо удосконалення профілактично-лікувальних заходів», «Роль імунних, аутоімунних та метаболічних розладів у патогенезі інфекційного процесу, що викликаний бактеріями, вірусами, вірусно-бактеріальними асоціаціями при гострому, затяжному та хронічному перебігу хвороби та оптимізація засобів лікування», «Патологічна анатомія непухлинних змін вилочкової залози у пацієнтів з генералізованою міастенією», «Дослідити стан системи мікроциркуляції при артеріальній гіпертензії у дітей на тлі диспластичної кардіопатії», «Генетичні передумови розвитку та корекції спадкової патології на різних етапах онтогенезу людини та тварин», «Визначення особливостей соматотипу дітей шкільного віку в умовах крупного індустріального міста», «Клінічні прояви та еволюція серцево-судинних порушень у дітей з хронічною патологією шлунково-кишкового тракту», «Вивчення ролі імунологічних, метаболічних та генетичних факторів етіопатогенезу хронічних дерматозів та удосконалення методів терапевтичної корекції», «Вивчити особливості когнітивних функцій у осіб із різними формами неврологічних та психічних захворювань для удосконалення діагностичних та лікувальних заходів», «Удосконалення діагностики та індивідуалізація лікування у онкологічних хворих». Результати виконання цих робіт відображені у численних наукових публікаціях.

Також протягом цього року видано 12 монографій, 122 збірники наукових праць та навчально-методичні видання, 184 статті та 230 тез доповідей, з яких 149 — у закордонних виданнях та 70 — у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus і WоS. Проведено 19 конференцій, серед них — 5 міжнародних. Наші викладачі та студенти взяли участь у 18 виставках та 272 наукових конференціях, отримали 2 патенти.

Згідно зі Стратегії розвитку Каразінського університету, а саме впровадженню «Ефективної аспірантури та докторантури», на нашому факультеті здійснюється підготовка здобувачів третього освітньо-наукового рівня (доктор філософії) вищої освіти за освітньо-науковою програмою 222 «Медицина». За цією програмою навчалося 38 здобувачів, при цьому за очною формою — 6, за заочною — 22, поза аспірантурою — 10. На поточний навчальний рік було прийнято 11 нових аспірантів.

Аспірант Діана Дорош бере участь у програмі академічної мобільності для докторантів в Університеті Цюриха (Швейцарія).

У цей час проводиться робота щодо створення двох спеціалізованих вчених рад для разового захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 «Медицина». для здобувачів К. С. Павлікової та С.І. Панової. Крім цього, заплановано й виконується 2 докторські дисертації.

Працівники університету тісно пов’язують свою роботу з науково-дослідними інститутами медичного профілю Харкова, закладами вищої освіти, Харківським науково-практичним медичним товариством та практичними закладами охорони здоров’я. Однією з таких сучасних клінічних баз нашого факультету є державна установа «Інститут медичної радіології імені С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України», де є можливості для впровадження новітніх технологій у сфері ядерної медицини у рутинну клінічну практику, що розглядається як перспективний напрям наукових досліджень.

Не менш перспективним напрямом наукових досліджень є вивчення наслідків застосування різних видів зброї та їхнього впливу на довкілля, що були спричинені в результаті вторгнення та воєнної агресії росії.

Окрема тема — медики війни... Хто з медиків-каразінців рятує життя на фронті і в тилу?

Це тема, яка торкнулася майже кожного українця. Не лишилася осторонь і каразінська спільнота. Зокрема, наші студенти, випускники та викладачі гідно та з честю захищають нашу батьківщину у лавах ЗСУ. Інколи навіть цілими родинами. Приклад родини Маланчуків. Вони є військовослужбовцями, військовими медиками, інструкторами. Директор симуляційного центру Андрій Тележний та його команда успішно навчають цивільних, медиків, військових правилам надання невідкладної допомоги, зупинці кровотеч тощо.

Для мене медики війни — це не тільки люди, які перебувають на передовій, але й ті, які залишилися в тилу, рятуючи людські життя. Професіоналізм і мужність співробітників медичного факультету відзначені почесними нагородами Президента України, грамотами та відзнаками.

Волонтерство — ще одна риса, яка притаманна медичному факультету. Наприклад, заступника декана Олександра Козлова з вдячністю згадують в окремих військових частинах, які він регулярно відвідував із волонтерською допомогою, зокрема, за сприяння та за фінансової підтримки колективу медичного факультету і Каразінського університету. Доцент Ольга Константиновська неодноразово передавала гуманітарну допомогу нашим медичним закладам від європейських та американських колег.

Окремі слова вдячності за активну щоденну роботу та волонтерську діяльність хотілося б сказати нашому першому декану Миколі Яблучанському та його дітям, нашим випускникам, Ганні та Андрію Яблучанським. Кожен співробітник нашого факультету протягом війни не залишався осторонь, ми активно проводили численні збори коштів на бронежилети, дрони та інше військове спорядження. У справі наближення Перемоги є й наш маленький внесок.

На жаль, пекло війни не шкодує нікого... Маємо непоправні втрати. У боях під Харковом загинув наш співробітник, інженер симуляційного центру Євген Храпко. Під час виконання бойового завдання загинув випускник медичного факультету, бойовий медик, який встиг врятувати сотні життів, Ігор Філімонов. Це боляче... дуже гірко...

Пані Тетяно, з якими думками зустрічаєте ювілей відродження факультету і як будуєте плани та життя факультету попри війну?

Я знаю, що Перемога за нами! Моїм єдиним бажанням є відновлення темпів розвитку факультету, якими вони були до початку війни. Безумовно, ми шукаємо перспективні напрями досліджень та з успіхом впроваджуємо нові для факультету й університету освітні послуги. Хотілося б, щоб кожен студент, інтерн, аспірант та викладач з гордістю міг сказати: «Я навчаюся та працюю в кращому університеті — в Каразінському!»

Дякуємо, шановна Тетяно Іванівно, за щиру розмову, за частинку своєї душі, яку ви вкладаєте у медичний факультет, у виховання майбутніх лікарів та хоробро приймаєте усі виклики війни. Нині кожен українець може пишатися нашими лікарями, які демонструють мужність, силу духу, героїзм та самопожертву. Бажаємо невичерпної наснаги у щоденній роботі з підготовки нової генерації лікарів, студентам — натхнення у навчанні, викладачам — у виховній та науковій роботі, впевненості у майбутньому, перемоги та процвітання нашому славетному медичному факультету!

Ліна Тимарська