Станіслав Науменко

Яким ви уявляєте викладача китайської мови? У #обличчяКаразінського поспілкувалися зі Станіславом Науменком — викладачем кафедри східних мов та міжкультурної комунікації факультету іноземних мов.

Чому саме китайська мова?

І коли я вступав, і зараз — китайська є найпопулярнішою мовою після англійської. Англійську зараз знають майже всі. Коли я вступав до вишу, вивчення китайської було для мене челенджом. Це було для мене щось нове, наче ковток свіжого повітря.

Ви любите виклики?

Так, я люблю щось важке, мені подобається долати перешкоди. Крім китайської мови, зараз мій найбільший челендж — закінчити написання кандидатської дисертації. Для мене це великий виклик. З тих челенджів, які вже виконав: вивчив англійську та працював аніматором у Туреччині в студентські роки. Мені дуже подобалося в Туреччині, навіть родини, які приїздили відпочивати з Великої Британії, говорили, що я вільно володію англійською мовою.

Скільки років ви прожили в Китаї?

Загалом два роки. Уперше я поїхав до Китаю після третього курсу. Це був Ляонінський педагогічний університет, місто Далянь. Удруге — уже після закінчення університету, тоді я виграв стипендію від уряду КНР, мене запросили навчатися до Ланьчжоуського університету, місто Ланьчжоу. Там я здобув п’ятий рівень HSK, який відповідає рівню C1 або Advanced.

Два роки в Китаї — це немало. Китай змінив вас?

Звісно! Я став самостійнішим, упевненішим у собі. Коли ти перебуваєш далеко від дому, тільки тоді ти починаєш цінувати свою родину, країну, рідне місто.

Як ви проводили вільний час у Китаї?

Ми навчалися. У Ланьчжоу найголовнішим для мене було повернення додому з іспитом HSK, з п’ятим рівнем. Тому я кожні вихідні та будні навчався, робив різні тести, вивчав лексику.

Коли ви востаннє були в Китаї?

На жаль, востаннє я був там у 2013 році. Не вдавалося потрапити в Китай, бо я почав викладати китайську, тому було ніколи поїхати. Також завадив виїхати локдаун.

Чим відрізняється навчальний процес у Китаї та Україні?

У Китаї він дуже відрізняється від нашого. Пам’ятаю, що за нами ніхто не слідкував. Нам довіряли. Я завжди кажу своїм студентам, що вони вчаться для себе та свого майбутнього, а не заради балів чи батьків. Китайські студенти з понеділка до неділі відвідують бібліотеку та навчаються там. Як мені розповідають студенти, у нас відвідування бібліотеки не таке популярне. Можливо, причина в тому, що ми можемо вдома завдяки інтернету отримувати необхідну інформацію. Я був здивований, що китайці навіть у вихідні вчаться, бронюють заздалегідь місця, щоб потрапити в бібліотеку.

Яке місце у вашому житті займає відпочинок?

Зараз у вільний час я відвідую тренажерну залу та займаюсь плаванням. Моє хобі — спорт. Китайці часто кажуть: «Життя — це рух». Лексична одиниця «рух» у китайській мові має два значення: рух та спорт. Окрім цього, також моє хобі — це синологія (усе, що пов’язано з Китаєм), китайська каліграфія, граматологія китайської мови.

Яке ваше улюблене місто?

Там, де народився. Це Харків. Я тут народився, виріс, тут живуть мої батьки, друзі, моя улюблена робота. Тому я вважаю наше місто найкращим.

Яку найдурнішу відмазку ви чули від своїх студентів на іспиті?

У режимі онлайн найдурніша відмазка: «У мене вимкнули світло». Камон, зараз можна піти до найближчого кафе з Wi-Fi, під’єднатися та скласти іспит. А ось у режимі офлайн студенти казали: «Станіславе Сергійовичу, я наступного разу вам усе складу, усе вивчу». Себто поставте залік зараз, а колись там я, може, складу, може щось вивчу. Якщо ти не вивчив зараз, потім вивчати дуже складно, якщо ти не опанував це на першому або другому курсі.

Про молодість

Я відчуваю себе молодою людиною. Вважаю молодість прекрасною порою. Хочу якомога довше залишатися в цьому стані.

Що вам не подобається в сучасній молоді?

Мені не подобається нахабність, лінь, лицемірство. Наприклад, коли їдеш на роботу та бачиш у метро студента, який ніяк не реагує на літню людину, яка стоїть поруч. У Китаї дуже цінують та ставляться з повагою до людей старшого покоління. Вони дуже поважають їх.

Що б ви ніколи не зробили у вашому житті?

Я б ніколи не зрадив і не пробачив зраду. Я вважаю, що зрада — це один з найгірших вчинків, які може зробити людина.

Що вас надихає та мотивує?

Високі оцінки, досягнення моїх студентів — це дійсно мене надихає та мотивує. Багато моїх студентів складають іспит HSK, вони їдуть до Китаю, навчаються там, потім повертаються та діляться своїми враженнями. Це дійсно мене надихає, показує, що я недарма працюю. Я відчуваю цей фідбек.

Ви щаслива людина?

Думаю, що я щаслива людина. Для мене щастя — відсутність нещастя. Це улюблена робота, коли здорові батьки, я здоровий, мої друзі здорові.

У всіх бувають стресові ситуації. Як ви себе заспокоюєте?

У таких ситуаціях йду плавати в басейні. Вода змиває з мене весь негатив. Я вам теж раджу скористатися цією порадою. Після басейну я все можу почати спочатку.

Яке ваше кредо?

Не жити минулим. У Китаї часто говорять: «Хороший кінь не їсть траву, яку він залишив після себе». Треба рухатися тільки вперед і здобувати нові знання.

Що для вас Каразінський у трьох словах?

Успіх. Розвиток. Визнання.