Сергій Ковальов

Сергій Ковальов — студент 6 курсу ННІ комп’ютерної фізики та енергетики за спеціальністю «Прикладна фізика та наноматеріали». Шлях Сергія до науки розпочався з дитячого захоплення фізикою та експериментами з електрикою, які надихнули його на вибір цієї професії.

До Дня енергетика викладаємо новий допис про Сергія в рубриці #обличчяКаразінського.

Про роль Каразінського університету та ННІ КФТЕ

Каразінський університет та навчально-науковий інститут комп’ютерної фізики та енергетики відіграли ключову роль у моєму професійному становленні. Саме тут я отримав доступ до якісної освіти, потужної наукової бази та підтримки викладачів, які завжди готові поділитися своїм досвідом і знаннями. Завдяки університету та інституту я зміг розпочати дослідження в галузі прикладної фізики, долучитися до актуальних наукових проєктів і знайти можливості для особистого та професійного розвитку.

Під час навчання в ННІ КФТЕ я здобув не лише фундаментальні знання, але й практичний досвід роботи з сучасним обладнанням. Крім того, викладачі інституту допомогли розвинути критичне мислення, навчили вирішувати складні завдання та знаходити нестандартні підходи. Саме ці навички стали основою для успішної реалізації численних проєктів, про які йтиметься далі.

Про розробки та роботу з воднем

Один із моїх основних проєктів — система водневої акумуляції енергії, створена в межах дослідницької роботи. Її мета — накопичення надлишкової енергії з джерел, таких як сонячні чи вітрові електростанції, у вигляді водню. У разі потреби водень можна перетворити назад в електроенергію. Це рішення є перспективним для стабілізації енергосистеми України, особливо в умовах енергетичної кризи.

Я працював над проєктом понад рік, самостійно створював прототипи та проводив випробування. Наразі я вдосконалюю систему, щоб зробити її доступною для побутового використання, потреб військових і цивільних. Моя кінцева мета — зробити свій внесок у розвиток водневої економіки України.

Про наукову діяльність та здобутки

З другого курсу я працюю в «ЛандауЦентрі», де займаюся популяризацією науки серед молоді. У 2022 році я приєднався до команди Харківського фізико-технічного інституту, де займаюся розробкою електронної гармати з емітером Шотткі — першої робочої моделі в Україні, яка використовується для сучасних досліджень у сфері прискорювальної техніки.

Також я працюю над власними проєктами у сфері альтернативної енергетики, які фінансую самостійно. Це моє хобі, яке допомагає знаходити реальні рішення для забезпечення енергетичної незалежності. Частково я продаю створені розробки, а зароблені кошти вкладаю у вдосконалення технологій. Особливе значення ці проєкти мають під час блекаутів, коли альтернативні джерела енергії стають життєво необхідними.

Про викладання

Паралельно з науковою діяльністю я працюю викладачем у Школі «Ранок» і «ЛандауЦентрі». Для мене це не лише робота, а й місія — надихати молодь на дослідження та допомагати їм відкривати нові горизонти. Дуже полюбляю працювати з дітьми, вони також мене мотивують працювати в напрямах науки.

У межах Малої академії наук я курую учнівські проєкти з фізики та робототехніки. Це складна, але надзвичайно цікава праця. Разом з дітьми ми здобули перемоги на національних конкурсах, створювали власні наукові моделі й розвивали навички роботи в команді.

Про мотиви та цілі

Час війни змусив мене ще більше цінувати важливість альтернативних джерел енергії. Я бачу свою місію в розробці інноваційних рішень, які допоможуть Україні стати енергонезалежною.

Моя мрія — масштабувати проєкти для всього Харкова. Я щиро вважаю це місто найкращим у світі й хочу зробити все можливе, щоб його жителі відчули переваги сучасних технологій.

Зараз я поєдную навчання, наукову діяльність, викладання та розробку власних проєктів. Це непросто, але я переконаний, що моя робота має значення, особливо в цей складний для країни час.

Сподіваюся, моя історія стане натхненням для когось на їхньому шляху до нових відкриттів!