Олександра Губеня

«Мої майбутні проєкти будуть пов’язані з глибоким вивченням біологічних властивостей стовбурових клітин і розробкою нових методів їх збережння для застосування в трансплантації та регенеративній медицині»

Повномасштабне вторгнення змінило життя кожного українця, кожного науковця. До вашої уваги роздуми про наше наукове майбутнє з вуст випускниці-біолога, нині аспірантки 4 року аспірантури Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, співробітника відділу кріобіохімії Олександри Губені. Під науковим керівництвом професора Олександра Петренка, відомого спеціаліста в галузях кріобіології, біохімії, клітинної біології, біології стовбурових клітин, тканинної інженерії, експериментальної клітинної трансплантації та гіпотермічного зберігання органів, молода науковиця працює над власним дисертаційним дослідженням на тему «Гіпотермічне зберігання мезенхімальних стромальних клітин за умов різної просторової організації у складі альгінатних капсул».

Нещодавно вона повернулася зі стажування з Колумбії, яке відбувалося в межах міжнародного проєкту NATUGEL, що фінансує фонд BMBF. Під час своєї подорожі Олександра мала унікальну нагоду долучитися до роботи двох провідних наукових центрів Колумбії та презентувати результати власних інноваційних досліджень у сфері біофабрикації. У рубриці #обличчяКаразінського ми поспілкувалися з Олександрою, аби дізнатись про її досвід стажування та участь в глобальному проєкті, про те, як війна вплинула на її роботу, навчання, науку та життя загалом.

Розкажіть про ваше стажування в Колумбії та участь у проєкті Natugel, над чим працюєте наразі? Чи є в розробці майбутні проєкти?

Після захисту магістерської роботи мене запросили працювати у відділ кріобіохімії Інституту проблем кріобіології й кріомедицини НАН України, де я вже майже чотири роки працюю молодшим науковим співробітником. Паралельно навчаюся в аспірантурі під керівництвом професора Олександра Юрійовича Петренка. У межах академічної мобільності проходжу стажування в Ганноверському університеті Лейбніца в Німеччині, де продовжую дослідження для своєї дисертації на тему «Гіпотермічне зберігання мезенхімальних стромальних клітин за умов різної просторової організації у складі альгінатних капсул». Також я є учасницею європейського проєкту Horizon Europe: CryoStore (Marie Skłodowska-Curie Actions), у межах якого досліджуємо нові підходи до кріозбереження статевих клітин великої рогатої худоби зі зниженим вмістом токсичних кріопротекторів. Наразі розробляємо кілька проєктів із кріозбереження клітин і тканин, які мають потенціал застосування як в аграрній, так і в медичній сферах.

Як війна вплинула на вас та безпосередньо на вашу роботу? Чи будуть якісь зміни стосовно проєктів і досліджень?

Війна мала значний вплив на моє життя й професійну діяльність. Почавши науковий шлях напередодні повномасштабного вторгнення, я була змушена переїхати до Німеччини та продовжити дослідження там. Завдяки цьому переїзду змогла долучитися до важливих соціальних проєктів, зокрема Open Education Resources with Ukraine. У межах цього проєкту ми з колегами створюємо освітні матеріали для українських студентів, які не можуть відвідувати заняття офлайн. Цей проєкт дає мені змогу допомагати іншим і сприяти розвитку освіти навіть у надзвичайно складних умовах.

Чим закінчився минулий навчальний рік для вас, як науковця, каразінця?

Цей рік був особливим для мене та моїх колег. Ми отримали офіційне підтвердження нашого патенту на корисну модель, над якою працювали останній рік. Це досягнення є не тільки науковим внеском, але й доказом того, що українська наука, попри всі перешкоди, продовжує розвиватися та досягати результатів. Цей патент є частиною більш масштабного внеску, який ми намагаємося зробити у світову науку.

Як вважаєте, з якими труднощами та викликами наразі стикаються молоді науковці?

Молоді науковці в Україні стикаються з рядом викликів, серед яких, зокрема, брак фінансування та нестача сучасного обладнання для проведення досліджень. Крім того, через війну та інші обставини багато молодих вчених змушені працювати закордоном, що може призвести до втрати наукового потенціалу країни. Також є виклик адаптації до міжнародного наукового середовища — необхідно володіти не тільки спеціалізованими знаннями, але й розвивати навички комунікації, вміння працювати в команді, пристосовуватися до швидко змінюваних умов.

Які проєкти маєте на меті розроблювати та ким ви себе бачите в майбутньому?

Я б хотіла, щоб мої майбутні проєкти були пов’язані з глибоким вивченням біологічних властивостей стовбурових клітин і розробкою нових методів їх збереження для застосування в трансплантації та регенеративній медицині. У майбутньому бачу себе науковцем, який активно працює в міжнародних дослідницьких проєктах і сприяє розвитку української науки. Моя важлива мета — повернутися в Україну й сприяти розвитку міжнародних зв’язків у галузі кріобіології та біомедичної інженерії.

Каразінському — 220! Що для вас університет?

Каразінський університет — це не просто місце, де я здобула освіту. Це спільнота, яка завжди надихала мене на нові досягнення, допомагала знайти менторів і справжніх друзів. Це місце, де зароджувалися мої мрії та плани на майбутнє. Для мене Каразінський університет — це символ непохитності й сили, який завжди готовий підтримати своїх студентів, навіть у найважчі часи.

Поділіться порадами для молодих українських дослідників, які також мають на меті взяти участь у міжнародних стажуваннях або проєктах, але вагаються робити такі сміливі кроки або невпевнені щодо власних знань. Можливо, знаєте, як долати бар’єри?

Насамперед, раджу молодим дослідникам не боятися ставити амбітні цілі та активно шукати можливості. Стажування чи участь у міжнародних проєктах — це не тільки нові знання, але й унікальний досвід, який допомагає розвиватися як професійно, так і особисто. Щоб подолати страх або невпевненість, важливо пам’ятати, що ми вчимося в процесі, а знання та навички приходять із досвідом. Також варто налагоджувати контакти з колегами, звертатися за порадами до менторів і не соромитися запитувати, якщо щось незрозуміло. Міжнародні програми відкриті для всіх, і ваша відданість справі стане головною перевагою.