Історія університету
Харківський національний університет — один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований 17 листопада 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна.
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ століть, дав потужний імпульс перетворенню Харкова на великий науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву посідає вищі шаблі міжнародних і всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.
Історія Харківського національного університету є невіддільною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітників, як П. П. Гулак-Артемовський, О. М. Ляпунов, М. І. Костомаров, М. П. Барабашов, М. М. Бекетов, Д. І. Багалій, А. М. Краснов, М. В. Остроградський, В. А. Стеклов, О. О. Потебня, О. В. Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет — єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії — біолог Ілля Мечников, економіст Семен Кузнець, фізик Лев Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури: Івана Франка і Михайла Грушевського, Й. В. Гете і братів Гумбольдтів, Рудольфа Вірхова і Камілло Гольджі та інших.
З університетом пов’язане видання перших українських газет і часописів, створення перших наукових товариств.
За роки існування університет закінчили понад 130 тисяч осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і членами-кореспондентами Національної академії наук України.
Становлення Харкова як великого промислового, наукового, культурного центру відбулося завдяки діяльності університету. Багато вулиць міста названо на честь професорів, науковців, вихованців університету.
Університет стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші заклади вищої освіти.
Наразі до складу університету входить 26 факультетів та навчально-наукових інститутів: біологічний; геології, географії, рекреації та туризму; економічний; іноземних мов; історичний; комп’ютерних наук; математики і інформатики; медичний; міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу; психології; радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем; соціологічний; фізичний; філологічний; філософський; хімічний; юридичний; ННІ екології; ННІ «Інститут державного управління»; ННІ «Каразінський банківський інститут»; ННІ «Каразінська школа бізнесу»; ННІ комп’ютерної фізики та енергетики; ННІ «Фізико-технічний факультет», ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія», навчально-науковий професійно-педагогічний інститут (м. Бахмут), Кадіївський навчально-науковий інститут гірничих та освітніх технологій.
На факультетах, навчально-наукових інститутах, у центрі міжнародної освіти, центрі доуніверситетської освіти навчається 15 717 здобувачів освіти. У наукових дослідженнях та підготовці кадрів беруть участь 418 докторів наук, професорів, понад 945 кандидатів наук, доцентів. Серед працівників університету — 6 академіків і членів-кореспондентів НАН України та галузевих академій.
Підготовка фахівців у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна здійснюється за 115 спеціальностями та спеціалізаціями, охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти.
Щорічно студентами університету стають абітурієнти, серед яких близько 30 % — медалісти та 10 % — призери третього і четвертого етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад.
Університет є одним із найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії.
В університеті працюють 6 академіків і членів-кореспондентів НАН та галузевих академій України і 50 лауреатів Державної премії. Активно діє понад 20 всесвітньо відомих наукових шкіл, працює 18 спеціалізованих рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій. Щорічно вченими університету публікується близько 60–65 монографій, збірників наукових праць, понад 2 тисяч статей та тез доповідей, проводиться 20–25 міжнародних конференцій.
Університет є головною науковою організацією кількох міжнародних космічних програм. Науковці університету співпрацюють за міжнародними програмами з ученими США, Канади, Німеччини, Туреччини, Японії, Швейцарії, Болгарії, Англії та інших країн світу.
В університеті з 1808 року функціонує астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.
Ботанічний сад університету було засновано в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.
Музей природи університету заснований в 1807 році і є одним із найстаріших університетських музеїв світу. Щороку музей відвідує понад 22 тисячі екскурсантів. У 23 залах музею (площею 2 тис. кв. м) розміщено близько 250 тисяч експонатів за такими розділами: походження людини, дарвінізм, зоологія, геологія. При університеті діє музей археології, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання.
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету заснована 30 січня 1805 року. За рішенням Міністерства культури України (1987 р.) вона визнана установою, що має особливе громадське значення. Загальний фонд бібліотеки нараховує 3,5 млн примірників, серед них — 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури).
Указом Президента України у жовтні 1999 року Харківському університетові надано статус національного і присвоєно ім’я його засновника — В. Н. Каразіна.
Також Каразінський університет має 5 наукових об’єктів, що становлять національне надбання:
- гербарій,
- когерентно-оптичний процесор зображень Науково-дослідного інституту астрономії,
- комплекс для дистанційного зондування навколоземного космічного простору Радіофізичної обсерваторії,
- фонд книжкових пам’яток Центральної наукової бібліотеки,
- колекція ліній дрозофіл кафедри генетики та цитології).
З 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна має найвищий статус самоврядного (автономного) державного закладу вищої освіти.
У лютому 2010 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України Харківському національному університету імені В. Н. Каразіна надано статус дослідницького університету.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна здійснює широку програму міжнародної співпраці, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він має 79 договорів з іноземними ЗВО з 31 країни світу, а також 22 угоди з міжнародними партнерами.
Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес.
Університет є співзасновником Євразійської асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської асоціацій університетів, Асоціації європейської мережі ядерної освіти.
У листопаді 2023 року Харківський університет відзначив 219-річчя від дня підписання Стверджувальної грамоти про його заснування, а в січні 2024 року відзначив 219-річчя від дня його відкриття.
Ректор — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Тетяна Євгеніївна Кагановська.