1726
Переведення з Бєлгорода до Харкова Слов’яно-греко-латинської школи (з 1727 року — Харківський колегіум) — кузні студентських кадрів для майбутнього університету.

1802
Перша відома документальна згадка про ідею відкриття університету в Харкові — лист В. Н. Каразіна до харківського священника Василя Фотієва.

1803
Ухвалення спеціального законодавчого акту про основи нової системи освіти Російської імперії — «Попередні правила народної освіти», у якому було заявлено про намір Уряду створити новий університет у Харкові.

1803–1804
Заснування нумізматичної колекції, ботанічного саду, хімічної лабораторії, фізичного кабінету, музичного та фехтувального класу майбутнього університету.

1804
Затвердження Статуту Харківського університету, заснування університетської бібліотеки.

1805
Офіційне відкриття університету із чотирма відділеннями: моральних і політичних наук, словесних наук, фізичних і математичних наук, лікарських і медичних наук.

1806–1808
Відкриття технологічного, зоологічного, мінералогічного кабінету, анатомічного театру, музею старожитностей.

1807
Заснування музею природної історії та мінералогічного кабінету.

1808
Відкриття астрономічного кабінету, що поклало початок систематичної діяльності в Україні з підготовки кадрів і наукових досліджень у галузі астрономії.

1811
Організація при університеті трирічного педагогічного інституту для підготовки вчителів гімназій і повітових училищ.

1812
Заснування з ініціативи викладачів університету першої харківської газети «Харківський тижневик».

1814
Відкриття при університеті хірургічної та терапевтичної клінік.
Відкриття в університеті аматорського театру.

1818
Початок факультативного викладання польської мови та словесності, що посприяло розвитку слов’янознавства в університеті.

1820
Звернення Вченої ради університету до Міністерства освіти з проханням відновити практику запрошення на вакантні посади закордонних спеціалістів (з Австрійської імперії).

1826
Початок систематизації та постійного поповнення колекції монет і медалей університетського мінц-кабінету.
Упорядкування зоологічного кабінету.

1827
Борис Дорн відродив сходознавство в університеті.

1832
Викладачі організовували в університеті публічні лекції.

1835
Ухвалення нового університетського Статуту, що змінив структуру навчально-наукового процесу: замість чотирьох відділень — три факультети (філософський, юридичний та медичний).

1838
Створення при університеті закладу електричної терапії.
Кафедра ветеринарії виділилася в окреме ветеринарне училище, а згодом — в інститут.

1850
Імператорським наказом в університеті засновано кафедру педагогіки.
Перетворення відділень
університету на факультети.

1852
При історико-філологічному факультеті почалися науково-літературні читання серед студентів із запрошенням сторонньої публіки.

1856
Відновлення права університету відправляти найкращих випускників за кордон з метою підготовки до професорського звання.

1858
Створення практичної гімнастичної школи
при Харківському університеті.

1861
Створення комісії для впорядкування бібліотечного фонду та складання
друкованого систематичного каталогу.
Утворення медичного товариства.

1863
Підписання нового університетського Статуту.

1864
Затвердження «Правил для завідування музеєм витончених мистецтв та старожитностей імператорського Харківського університету», що був створений на основі кабінету старожитностей.

1869
Заснування товариства природодослідників.

1870
Затвердження загальних правил університетського викладання.

1872
Створення товариства експериментальних наук, яке об’єднало хіміків, фізиків, фізіологів
та медиків.

1873
Виникнення при університеті товариства медичних та фізико-хімічних наук.

1877
Відкриття Харківського історико-філологічного товариства.

1880
Виникнення історичного архіву при Харківському історико-філологічному товаристві, де на початку 1890-х років було зосереджено понад 52 000 справ.

1883
Астрономічна обсерваторія почала діяти
на постійній основі.

1884
Затвердження нового Статуту університету.

1886
Відкриття з ініціативи вчених Харківського Імператорського університету громадської бібліотеки
(нині — бібліотека імені В. Г. Короленка).

1892
При метеорологічному відділенні фізичного кабінету побудовано метеорологічну станцію.

1893
На базі медичної секції створено
товариство наукової медицини та гігієни.
Фізико-хімічна секція перетворилася
на товариство фізико-хімічних наук.

1897
Створення товариства для допомоги нужденним студентам імператорського Харківського університету.

1901
Виникнення при університеті юридичного товариства.
Затвердження «Тимчасових правил організації студентських установ», які дозволяли створення різноманітних студентських організацій рішенням керівництва навчальних закладів.

1902
Завершення будівництва фундаментальної бібліотеки.
Проведення XII Археологічного з’їзду, найбільшого з тих, що проводили в Харкові
за всю його історію.

1903
Відкриття першого студентського гуртожитку.

1905
Першим виборним ректором Харківського університету став професор ботаніки
Людвіг Васильович (Вільгельмович) Рейнгард.

1907
Відкриття пам’ятника В. Н. Каразіну
в університетському саду.

1910
Початок діяльності студентського симфонічного оркестру.

1911–1914
Зведення корпусу для хіміків з аудиторіями
та лабораторіями.
Побудовано кілька будинків для клінік,
у яких проходили практику студенти медичного факультету.

1920
Реорганізація Харківського університету: на базі юридичного факультету створено Інститут народного господарства, медичний факультет об’єднано з жіночим медичним факультетом, створено Академію теоретичних знань.

1921
Академію теоретичних знань перетворено
на Інститут народної освіти (ХІНО).

1922
Харківському інституту народної освіти (ХІНО) надано ім’я видатного українського вченого-мовознавця Олександра Потебні.

1923
Початок викладання лекцій у Харківському інституті народної освіти (ХІНО) українською мовою.

1925
Остаточне рішення про відкриття факультету політичної освіти при Харківському інституті народної освіти (ХІНО).

1927
Вихід у світ багатотиражки «Іновець»
(нині — газета «Харківський університет»).

1930
Ліквідація ХІНО, утворення на його основі Інституту соціального виховання, Харківського педагогічного інституту професійної освіти, Харківського фізико-хіміко-математичного інституту.
Зведення будинку кооперації
(нині — північний корпус університету).

1933
Відновлення діяльності Харківського державного університету.

1934
Відкриття при Харківському університеті вечірнього учительського інституту.
Зведення будинку проєктних організацій
(нині — головний корпус університету).

1936
Університету надано ім’я Олексія Максимовича Горького.

1940
Організовано другий у Радянському Союзі музей дарвінізму і генетики.
Введено одноразову персональну підвищену стипендію з нагоди 135-річчя університету.
Відкрито міський лекторій.

1941
Створення батальйону добровольців із студентів та викладачів.
Існування університету як Об’єднаного українського державного університету.

1943
Початок навчання в університеті
після визволення міста від німецько-фашистських загарбників.

1948
Затвердження нового навчального плану
та Статуту Харківського університету.
Відкриття військової кафедри.
Завершення відновлення університету.

1950
Університет почав підготовку фахівців для країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.

1951
Ухвалення рішення про передання Харківському університету Будинку проєктів.

1952
Відкриття в університеті радіотехнічного факультету, одного з перших у СРСР.

1955
Нагородження університету орденом Трудового Червоного Прапора Президії Верховної Ради СРСР у зв’язку з 150-річчям від дня заснування.

1957
Переїзд факультетів до відновленого
й реконструйованого Будинку проєктів, переданого університету.

1958
Пам’ятник В. Н. Каразіну встановлено зліва
від нинішнього головного корпусу,
у саду імені Т. Г. Шевченка.

1959
Спорудження в саду імені Т. Г. Шевченка стадіону з тенісними кортами університету
(нині — «Унікорт»).

1961
Створення в університеті підготовчого факультету для іноземних громадян.

1963
Урочисте відкриття нового комплексу Державного університету імені О. М. Горького
в минулому — Будинку проєктів, відновленого
й реконструйованого після війни.

1969
Організація підготовчого відділення для молоді
з виробничим стажем.

1972
Початок роботи музею природи
Харківського державного університету.

1980
Нагородження університету орденом Дружби народів у зв’язку з 175-річчям від дня заснування і великим внеском у справу підготовки іноземних громадян та орденом Кирила і Мефодія (Болгарська Народна Республіка) за заслуги
в справі розвитку болгаристики та славістики.

1983
Розпочалось будівництво критого тенісного комплексу.

1992
Створення загальноуніверситетської кафедри українознавства, що забезпечувала читання курсів історії України, етнографії, спецкурсів історії Слобідської України тощо.
Вчена рада університету ухвалила рішення про перехід на багатоступеневу систему підготовки фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр) на 8 факультетах. Проте рішення було відкладено.
Університет прийняв на баланс будинок в Харкові по вулиці Мироносицькій, 1. Після капітального ремонту до цього корпусу у 1993 році переведено економічний та соціологічний факультети.
Відкриття факультету фундаментальної медицини, який поновив підготовку медиків
в університеті.
З метою полегшення впровадження наукових досягнень у виробництво створено асоціацію «ВАНАТЕТ», що поєднує фахівців з вакуумної науки, техніки та технології.
Центральна наукова бібліотека університету увійшла до офіційно затвердженого переліку культурних установ, що мають особливу громадську значущість.
Університет виступив засновником науково-виробничого об’єднання Українська Асоціація «Комп’ютерна медицина», яка була створена
з метою поширення провадження комп’ютерних технологій у діагностику, лікувальний процес, профілактичну медицину та поліпшення медичного обслуговування громадян.

1993
На базі університету почав діяти Державний університетський ліцей, спрямований
на професійну підготовку учнів
з фундаментальних галузей науки; рання допрофесійна спеціалізація та орієнтація учнів для їх подальшого навчання
в закладах вищої освіти.
Надання Харківському університету ліцензії
на право здійснення освітньої діяльності
за найвищим (четвертим) рівнем акредитації.
Харківський державний університет
імені О. М. Горького перейменовано
на Харківський державний університет.

1995
Святкування 190-річчя Харківського державного університету. Центральною подією свята стало відкриття меморіальної дошки на честь засновника Харківського університету
В. Н. Каразіна.
Ухвалення Статуту Харківського державного університету. Статут показував нові економічні, соціальні та ідеологічні реалії, що виникли
після проголошення незалежності України.

1996
За сприяння Міжнародної ради з наукових дослідів та обмінів “IREX” (США) у бібліотеці університету організовано перший
серед університетських бібліотек України
центр відкритого доступу до мережі Інтернет.
Тенісний клуб «Унікорт» перетворено
на підрозділ університету.
Відновлення традиції надання почесних звань «Заслужений професор ХДУ» та «Почесний доктор ХДУ».

1997
Створення при університеті Міжнародного центру оцінки впливу на довкілля — осередку науково-методичної, навчальної та консультативної підтримки освітян та практиків екологічного спрямування.

1998
Встановлено меморіальну дошку, присвячену Василю Назаровичу Каразіну з нагоди 225-річчя від дня його народження (вул. Університетська, 16).
Відкриття музею пам’яті В. Н. Каразіна
та закладення парку, де встановлено бюст засновнику університету (с. Кручик).
Перехід до ступеневої підготовки фахівців,
що в цілому завершився у 2002 році. Відтоді здійснюється масовий випуск магістрів
на більшості факультетів.
На базі археологічної колекції університету створено музей археології та етнографії Слобідської України.
Університет поновив своє членство в одній
із найпрестижніших міжнародних організацій — Міжнародній асоціації університетів.

1999
Підписання Указу Президента України
«Про надання статусу національного Харківському державному університету».
Університет отримав ім’я свого засновника —
В. Н. Каразіна.

2000
Створення факультету психології у складі трьох кафедр: психології, прикладної психології
та педагогіки.
Студенти університету взяли участь
в Олімпійських іграх у Сіднеї.

2001
Міжнародний астрономічний союз надав планеті № 15898 ім’я “Kharasterteam” на честь групи дослідників астероїдів, яка працює
в астрономічній обсерваторії університету.
Створення фізико-енергетичного факультету
з метою підготовки фахівців з фундаментальних проблем традиційних та новітніх технологій отримання, перетворення та використання енергії.
Створення філософського факультету, факультету комп’ютерних наук.
З метою вшанування пам’яті В. Н. Каразіна наказом ректора затверджено іменувати наукові конференції університету «Каразінськими читаннями».

2002
Створення науково-дослідного інституту астрономії — багатопрофільної наукової організації, що проводить дослідження низки актуальних напрямів сучасної астрономії.

2003
Президентом Харківського територіального відділення МАН України обрано ректора університету, професора В. С. Бакірова.
Університет отримав статус самоврядованого (автономного) державного вищого навчального закладу України, який має право самостійно визначати пріоритетні напрями та форми науково-педагогічної діяльності, створювати факультети, навчально-наукові, науково-дослідні інститути.
Затверджено склад Наглядової ради Харківського університету, головою якої став завідувач відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України, академік П. Т. Тронько.
Університет внесено до Світового довідника вищих медичних навчальних закладів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародного довідника Фундації охорони здоров’я медичної освіти (США).

2004
Університет став індивідуальним членом Європейської асоціації університетів.
Створення університетського академічного хору, до складу якого увійшло майже 100 студентів.
Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Відновлення юридичного факультету у складі трьох кафедр — державно-правових дисциплін, кримінально-правових дисциплін, цивільно-правових дисциплін.
Перенесення пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну до центрального входу в університет.
Святкування 200-річчя університету: запалено смолоскип — вогонь знань, що палав
біля пам’ятника В. Н. Каразіну, після чого його рознесено по факультетах.

2005
Мала планета 10685, відкрита американським астрономом Едвардом Боуеллом, отримала назву “Kharkivuniver”, на честь 200-річчя університету.
Вручення ректору В. С. Бакірову золотої медалі імені М. Дринова — найвищої нагороди Болгарської академії наук з нагоди 200-річчя університету.
Створення факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу.
Створення інституту математики,
механіки та інформатики; інституту соціології,
психології та права на базі соціологічного, юридичного факультетів та факультету психології.

2006
Відкриття центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова.
Відкриття на другому поверсі головного корпусу пам’ятної дошки з іменами викладачів
і вихованців університету, які загинули
на фронтах Другої світової війни.

2007
Створення екологічного факультету.

2008
Створення міжфакультетського центру краєзнавства за підтримки Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Створення науково-дослідного інституту соціально-гуманітарних досліджень.
Підписання договору про відкриття
в університеті інституту Конфуція, спрямованого
на розповсюдження китайської мови,
філософії та культури.
Гербарій університету, що є одним із найстаріших у країні, отримав статус національного надбання України.

2009
Розпочав роботу унікальний супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф, розроблений і виготовлений фахівцями університету.

2010
Надання університету статусу самоврядного (автономного) дослідницького національного університету.
Університет прийнято асоційованим членом
до Асоціації Європейської мережі ядерної освіти.
Створення об’єднання фізкультурно-спортивних підрозділів «Навчально-спортивний центр університету».
Відкриття пам’ятників видатним науковцям, професорам університету — математику Олександру Ляпунову та історику Дмитру Багалію.

2011
Створення українсько-польського академічного центру науки та культури з метою всебічного розвитку зв’язків університету з Республікою Польща.
Університет нагороджено Орденом Дружби, нагородою Соціалістичної Республіки В’єтнам
за великий внесок у зміцнення та розвиток солідарності між В’єтнамом та Україною.
Встановлення пам’ятника на честь астрономів університету, які загинули в роки Другої світової війни.
Відкриття меморіальної дошки, присвяченої пам’яті українського поета, письменника, літературознавця, почесного доктора університету І. Я. Франка.
Створення центру вебкомунікацій з метою забезпечення представленості університету
в мережі Інтернет.
Створення навчально-дослідного центру міждисциплінарного прогнозування суспільного розвитку для проведення спільних
досліджень і реалізації освітніх програм.

2012
Відкриття при університеті нового центру сучасного мистецтва — «ЄрміловЦентр».
Університет став членом Європейської мережі освіти в галузі керованого термоядерного синтезу (FUSENET).
Відкриття першої черги сонячної електростанції, яка стала першим проєктом у межах програми енергоощадження серед закладів вищої освіти України.
Відкриття центру міжнародного співробітництва.

2013
Відкриття українсько-індійського
та українсько-африканського академічних центрів.
Університет став учасником асоціації вищих навчальних закладів та наукових установ — «Проблемна ключова лабораторія фізики високих енергій».

2014
Університет увійшов до списку 500 найкращих університетів світу за дослідженням QS World University Rankings.

2015
Відкриття українсько-франкофонного академічного центру.

2016
Відкриття аудиторії імені Фрітьйофа Нансена.
Підписання меморандуму з ІТ-кластером.
Відкриття меморіальної дошки видатному фізику Іллі Залюбовському.
Студентка університету Марина Литовченко стала бронзовою призеркою Паралімпіади–2016 у Ріо-де-Жанейро.

2017
Відкриття нового корпусу науково-дослідного інституту астрономії й кафедри
астрономії та космічної інформатики університету.
Створення Кодексу цінностей Каразінського університету.
Відкриття меморіальної дошки студентам
та вихованцям університету — героям АТО.
Підписано Меморандум про співпрацю між Каразінським університетом та Харківським тракторним заводом.
Створено Раду іноземних студентів університету.
Відкриття пам’ятника
Петру Гулаку-Артемовському.
Створення університетської медіастудії.
Каразінський університет встановив рекорд України на найбільш масове виконання духовного гімну «Молитва за Україну» вихованця Каразінського університету, композитора
Миколи Лисенка.

2018
Відкриття міжнародного центру мовної сертифікації.
Створено каразінський олімпійський осередок.
Відкриття студентського простору нового формату “Karazin Student Hall”.

2019
У Каразінському університеті відкрили перший у Харківській області центр підтримки технологій та інновацій (TISC).

2020
Святкування 175-річчя від дня народження вихованця університету, лауреата Нобелівської премії Іллі Мечникова.
Святкування 216-ї річниці від дня заснування університету.
