Хронологія

Переведення з Бєлгорода до Харкова Слов’яно-греко-латинської школи (з 1727 року — Харківський колегіум) — кузні студентських кадрів для майбутнього університету.

Перша відома документальна згадка про ідею відкриття університету в Харкові — лист В. Н. Каразіна до харківського священника Василя Фотієва.

Ухвалення спеціального законодавчого акту про основи нової системи освіти Російської імперії — «Попередні правила народної освіти», у якому було заявлено про намір Уряду створити новий університет у Харкові.

Заснування нумізматичної колекції, ботанічного саду, хімічної лабораторії, фізичного кабінету, музичного та фехтувального класу майбутнього університету.

Затвердження Статуту Харківського університету, заснування університетської бібліотеки.

Офіційне відкриття університету із чотирма відділеннями: моральних і політичних наук, словесних наук, фізичних і математичних наук, лікарських і медичних наук.

Відкриття технологічного, зоологічного, мінералогічного кабінету, анатомічного театру, музею старожитностей.

Заснування музею природної історії та мінералогічного кабінету.

Відкриття астрономічного кабінету, що поклало початок систематичної діяльності в Україні з підготовки кадрів і наукових досліджень у галузі астрономії.

Організація при університеті трирічного педагогічного інституту для підготовки вчителів гімназій і повітових училищ.

Заснування з ініціативи викладачів університету першої харківської газети «Харківський тижневик».

Відкриття при університеті хірургічної та терапевтичної клінік.

Відкриття в університеті аматорського театру.

Початок факультативного викладання польської мови та словесності, що посприяло розвитку слов’янознавства в університеті.

Звернення Вченої ради університету до Міністерства освіти з проханням відновити практику запрошення на вакантні посади закордонних спеціалістів (з Австрійської імперії).

Початок систематизації та постійного поповнення колекції монет і медалей університетського мінц-кабінету.

Упорядкування зоологічного кабінету.

Борис Дорн відродив сходознавство в університеті.

Викладачі організовували в університеті публічні лекції.

Ухвалення нового університетського Статуту, що змінив структуру навчально-наукового процесу: замість чотирьох відділень — три факультети (філософський, юридичний та медичний).

Створення при університеті закладу електричної терапії.

Кафедра ветеринарії виділилася в окреме ветеринарне училище, а згодом — в інститут.

Імператорським наказом в університеті засновано кафедру педагогіки. 

Перетворення відділень
університету на факультети.

При історико-філологічному факультеті почалися науково-літературні читання серед студентів із запрошенням сторонньої публіки.

Відновлення права університету відправляти найкращих випускників за кордон з метою підготовки до професорського звання.

Створення практичної гімнастичної школи
при Харківському університеті.

Створення комісії для впорядкування бібліотечного фонду та складання
друкованого систематичного каталогу.

Утворення медичного товариства.

Підписання нового університетського Статуту.

Затвердження «Правил для завідування музеєм витончених мистецтв та старожитностей імператорського Харківського університету», що був створений на основі кабінету старожитностей.

Заснування товариства природодослідників.

Затвердження загальних правил університетського викладання.

Створення товариства експериментальних наук, яке об’єднало хіміків, фізиків, фізіологів
та медиків.

Виникнення при університеті товариства медичних та фізико-хімічних наук.

Відкриття Харківського історико-філологічного товариства.

Виникнення історичного архіву при Харківському історико-філологічному товаристві, де на початку 1890-х років було зосереджено понад 52 000 справ.

Астрономічна обсерваторія почала діяти
на постійній основі.

Затвердження нового Статуту університету.

Відкриття з ініціативи вчених Харківського Імператорського університету громадської бібліотеки
(нині — бібліотека імені В. Г. Короленка).

При метеорологічному відділенні фізичного кабінету побудовано метеорологічну станцію.

На базі медичної секції створено
товариство наукової медицини та гігієни.

Фізико-хімічна секція перетворилася
на товариство фізико-хімічних наук.

Створення товариства для допомоги нужденним студентам імператорського Харківського університету.

Виникнення при університеті юридичного товариства.

Затвердження «Тимчасових правил організації студентських установ», які дозволяли створення різноманітних студентських організацій рішенням керівництва навчальних закладів.

Завершення будівництва фундаментальної бібліотеки.

Проведення XII Археологічного з’їзду, найбільшого з тих, що проводили в Харкові
за всю його історію.

Відкриття першого студентського гуртожитку.

Першим виборним ректором Харківського університету став професор ботаніки
Людвіг Васильович (Вільгельмович) Рейнгард.

Відкриття пам’ятника В. Н. Каразіну
в університетському саду.

Початок діяльності студентського симфонічного оркестру.

Зведення корпусу для хіміків з аудиторіями
та лабораторіями.

Побудовано кілька будинків для клінік,
у яких проходили практику студенти медичного факультету.

Реорганізація Харківського університету: на базі юридичного факультету створено Інститут народного господарства, медичний факультет об’єднано з жіночим медичним факультетом, створено Академію теоретичних знань.

Академію теоретичних знань перетворено
на Інститут народної освіти (ХІНО).

Харківському інституту народної освіти (ХІНО) надано ім’я видатного українського вченого-мовознавця Олександра Потебні.

Початок викладання лекцій у Харківському інституті народної освіти (ХІНО) українською мовою.

Остаточне рішення про відкриття факультету політичної освіти при Харківському інституті народної освіти (ХІНО).

Вихід у світ багатотиражки «Іновець»
(нині — газета «Харківський університет»).

Ліквідація ХІНО, утворення на його основі Інституту соціального виховання, Харківського педагогічного інституту професійної освіти, Харківського фізико-хіміко-математичного інституту.

Зведення будинку кооперації
(нині — північний корпус університету).

Відновлення діяльності Харківського державного університету.

Відкриття при Харківському університеті вечірнього учительського інституту.

Зведення будинку проєктних організацій
(нині — головний корпус університету).

Університету надано ім’я Олексія Максимовича Горького.

Організовано другий у Радянському Союзі музей дарвінізму і генетики.

Введено одноразову персональну підвищену стипендію з нагоди 135-річчя університету.

Відкрито міський лекторій.

Створення батальйону добровольців із студентів та викладачів.

Існування університету як Об’єднаного українського державного університету.

Початок навчання в університеті
після визволення міста від німецько-фашистських загарбників.

Затвердження нового навчального плану
та Статуту Харківського університету.

Відкриття військової кафедри.

Завершення відновлення університету.

Університет почав підготовку фахівців для країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки.

Ухвалення рішення про передання Харківському університету Будинку проєктів.

Відкриття в університеті радіотехнічного факультету, одного з перших у СРСР.

Нагородження університету орденом Трудового Червоного Прапора Президії Верховної Ради СРСР у зв’язку з 150-річчям від дня заснування.

Переїзд факультетів до відновленого
й реконструйованого Будинку проєктів, переданого університету.

Пам’ятник В. Н. Каразіну встановлено зліва
від нинішнього головного корпусу,
у саду імені Т. Г. Шевченка.

Спорудження в саду імені Т. Г. Шевченка стадіону з тенісними кортами університету
(нині — «Унікорт»).

Створення в університеті підготовчого факультету для іноземних громадян.

Урочисте відкриття нового комплексу Державного університету імені О. М. Горького
в минулому — Будинку проєктів, відновленого
й реконструйованого після війни.

Організація підготовчого відділення для молоді
з виробничим стажем.

Початок роботи музею природи
Харківського державного університету.

Нагородження університету орденом Дружби народів у зв’язку з 175-річчям від дня заснування і великим внеском у справу підготовки іноземних громадян та орденом Кирила і Мефодія (Болгарська Народна Республіка) за заслуги
в справі розвитку болгаристики та славістики.

Розпочалось будівництво критого тенісного комплексу.

Створення загальноуніверситетської кафедри українознавства, що забезпечувала читання курсів історії України, етнографії, спецкурсів історії Слобідської України тощо.

Вчена рада університету ухвалила рішення про перехід на багатоступеневу систему підготовки фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр) на 8 факультетах. Проте рішення було відкладено.

Університет прийняв на баланс будинок в Харкові по вулиці Мироносицькій, 1. Після капітального ремонту до цього корпусу у 1993 році переведено економічний та соціологічний факультети.

Відкриття факультету фундаментальної медицини, який поновив підготовку медиків
в університеті.

З метою полегшення впровадження наукових досягнень у виробництво створено асоціацію «ВАНАТЕТ», що поєднує фахівців з вакуумної науки, техніки та технології.

Центральна наукова бібліотека університету увійшла до офіційно затвердженого переліку культурних установ, що мають особливу громадську значущість.

Університет виступив засновником науково-виробничого об’єднання Українська Асоціація «Комп’ютерна медицина», яка була створена
з метою поширення провадження комп’ютерних технологій у діагностику, лікувальний процес, профілактичну медицину та поліпшення медичного обслуговування громадян.

На базі університету почав діяти Державний університетський ліцей, спрямований
на професійну підготовку учнів
з фундаментальних галузей науки; рання допрофесійна спеціалізація та орієнтація учнів для їх подальшого навчання
в закладах вищої освіти.

Надання Харківському університету ліцензії
на право здійснення освітньої діяльності
за найвищим (четвертим) рівнем акредитації.

Харківський державний університет
імені О. М. Горького перейменовано
на Харківський державний університет.

Святкування 190-річчя Харківського державного університету. Центральною подією свята стало відкриття меморіальної дошки на честь засновника Харківського університету
В. Н. Каразіна.

Ухвалення Статуту Харківського державного університету. Статут показував нові економічні, соціальні та ідеологічні реалії, що виникли
після проголошення незалежності України.

За сприяння Міжнародної ради з наукових дослідів та обмінів “IREX” (США) у бібліотеці університету організовано перший
серед університетських бібліотек України
центр відкритого доступу до мережі Інтернет.

Тенісний клуб «Унікорт» перетворено
на підрозділ університету.

Відновлення традиції надання почесних звань «Заслужений професор ХДУ» та «Почесний доктор ХДУ».

Створення при університеті Міжнародного центру оцінки впливу на довкілля — осередку науково-методичної, навчальної та консультативної підтримки освітян та практиків екологічного спрямування.

Встановлено меморіальну дошку, присвячену Василю Назаровичу Каразіну з нагоди 225-річчя від дня його народження (вул. Університетська, 16).

Відкриття музею пам’яті В. Н. Каразіна
та закладення парку, де встановлено бюст засновнику університету (с. Кручик).

Перехід до ступеневої підготовки фахівців,
що в цілому завершився у 2002 році. Відтоді здійснюється масовий випуск магістрів
на більшості факультетів.

На базі археологічної колекції університету створено музей археології та етнографії Слобідської України.

Університет поновив своє членство в одній
із найпрестижніших міжнародних організацій — Міжнародній асоціації університетів.

Підписання Указу Президента України
«Про надання статусу національного Харківському державному університету».

Університет отримав ім’я свого засновника —
В. Н. Каразіна.

Створення факультету психології у складі трьох кафедр: психології, прикладної психології
та педагогіки.

Студенти університету взяли участь
в Олімпійських іграх у Сіднеї.

Міжнародний астрономічний союз надав планеті № 15898 ім’я “Kharasterteam” на честь групи дослідників астероїдів, яка працює
в астрономічній обсерваторії університету.

Створення фізико-енергетичного факультету
з метою підготовки фахівців з фундаментальних проблем традиційних та новітніх технологій отримання, перетворення та використання енергії.

Створення філософського факультету, факультету комп’ютерних наук.

З метою вшанування пам’яті В. Н. Каразіна наказом ректора затверджено іменувати наукові конференції університету «Каразінськими читаннями».

Створення науково-дослідного інституту астрономії — багатопрофільної наукової організації, що проводить дослідження низки актуальних напрямів сучасної астрономії.

Президентом Харківського територіального відділення МАН України обрано ректора університету, професора В. С. Бакірова.

Університет отримав статус самоврядованого (автономного) державного вищого навчального закладу України, який має право самостійно визначати пріоритетні напрями та форми науково-педагогічної діяльності, створювати факультети, навчально-наукові, науково-дослідні інститути.

Затверджено склад Наглядової ради Харківського університету, головою якої став завідувач відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України, академік П. Т. Тронько.

Університет внесено до Світового довідника вищих медичних навчальних закладів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародного довідника Фундації охорони здоров’я медичної освіти (США).

Університет став індивідуальним членом Європейської асоціації університетів.

Створення університетського академічного хору, до складу якого увійшло майже 100 студентів.

Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Відновлення юридичного факультету у складі трьох кафедр — державно-правових дисциплін, кримінально-правових дисциплін, цивільно-правових дисциплін.

Перенесення пам’ятника засновнику університету В. Н. Каразіну до центрального входу в університет.

Святкування 200-річчя університету: запалено смолоскип — вогонь знань, що палав
біля пам’ятника В. Н. Каразіну, після чого його рознесено по факультетах.

Мала планета 10685, відкрита американським астрономом Едвардом Боуеллом, отримала назву “Kharkivuniver”, на честь 200-річчя університету.

Вручення ректору В. С. Бакірову золотої медалі імені М. Дринова — найвищої нагороди Болгарської академії наук з нагоди 200-річчя університету.

Створення факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу.

Створення інституту математики,
механіки та інформатики; інституту соціології,
психології та права на базі соціологічного, юридичного факультетів та факультету психології.

Відкриття центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова.

Відкриття на другому поверсі головного корпусу пам’ятної дошки з іменами викладачів
і вихованців університету, які загинули
на фронтах Другої світової війни.

Створення екологічного факультету.

Створення міжфакультетського центру краєзнавства за підтримки Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Створення науково-дослідного інституту соціально-гуманітарних досліджень.

Підписання договору про відкриття
в університеті інституту Конфуція, спрямованого
на розповсюдження китайської мови,
філософії та культури.

Гербарій університету, що є одним із найстаріших у країні, отримав статус національного надбання України.

Розпочав роботу унікальний супутниковий телескоп електронів і протонів СТЕП-Ф, розроблений і виготовлений фахівцями університету.

Надання університету статусу самоврядного (автономного) дослідницького національного університету.

Університет прийнято асоційованим членом
до Асоціації Європейської мережі ядерної освіти.

Створення об’єднання фізкультурно-спортивних підрозділів «Навчально-спортивний центр університету».

Відкриття пам’ятників видатним науковцям, професорам університету — математику Олександру Ляпунову та історику Дмитру Багалію.

Створення українсько-польського академічного центру науки та культури з метою всебічного розвитку зв’язків університету з Республікою Польща.

Університет нагороджено Орденом Дружби, нагородою Соціалістичної Республіки В’єтнам
за великий внесок у зміцнення та розвиток солідарності між В’єтнамом та Україною.

Встановлення пам’ятника на честь астрономів університету, які загинули в роки Другої світової війни.

Відкриття меморіальної дошки, присвяченої пам’яті українського поета, письменника, літературознавця, почесного доктора університету І. Я. Франка.

Створення центру вебкомунікацій з метою забезпечення представленості університету
в мережі Інтернет.

Створення навчально-дослідного центру міждисциплінарного прогнозування суспільного розвитку для проведення спільних
досліджень і реалізації освітніх програм.

Відкриття при університеті нового центру сучасного мистецтва — «ЄрміловЦентр».

Університет став членом Європейської мережі освіти в галузі керованого термоядерного синтезу (FUSENET).

Відкриття першої черги сонячної електростанції, яка стала першим проєктом у межах програми енергоощадження серед закладів вищої освіти України.

Відкриття центру міжнародного співробітництва.

Відкриття українсько-індійського
та українсько-африканського академічних центрів.

Університет став учасником асоціації вищих навчальних закладів та наукових установ — «Проблемна ключова лабораторія фізики високих енергій».

Університет увійшов до списку 500 найкращих університетів світу за дослідженням QS World University Rankings.

Відкриття українсько-франкофонного академічного центру.

Відкриття аудиторії імені Фрітьйофа Нансена.

Підписання меморандуму з ІТ-кластером.

Відкриття меморіальної дошки видатному фізику Іллі Залюбовському.

Студентка університету Марина Литовченко стала бронзовою призеркою Паралімпіади–2016 у Ріо-де-Жанейро.

Відкриття нового корпусу науково-дослідного інституту астрономії й кафедри
астрономії та космічної інформатики університету.

Створення Кодексу цінностей Каразінського університету.

Відкриття меморіальної дошки студентам
та вихованцям університету — героям АТО.

Підписано Меморандум про співпрацю між Каразінським університетом та Харківським тракторним заводом.

Створено Раду іноземних студентів університету.

Відкриття пам’ятника
Петру Гулаку-Артемовському.

Створення університетської медіастудії.

Каразінський університет встановив рекорд України на найбільш масове виконання духовного гімну «Молитва за Україну» вихованця Каразінського університету, композитора
Миколи Лисенка.

Відкриття міжнародного центру мовної сертифікації.

Створено каразінський олімпійський осередок.

Відкриття студентського простору нового формату “Karazin Student Hall”.

У Каразінському університеті відкрили перший у Харківській області центр підтримки технологій та інновацій (TISC).

Святкування 175-річчя від дня народження вихованця університету, лауреата Нобелівської премії Іллі Мечникова.

Святкування 216-ї річниці від дня заснування університету.