Генетики та цитології

Власний сайт

Історія

Кафедру було засновано в Харківському університеті в 1933 році і спочатку вона мала назву «кафедра загальної біології та генетики». Засновником та першим завідувачем кафедри був професор, член-кореспондент Академії Наук СРСР В. Л. Рижков. Співробітники кафедри заснували харківську еволюційно-генетичну наукову школу, що завоювала значний авторитет. В 1937–1966 роках кафедра має назву «кафедра дарвінізму і генетики». В ці роки кафедру очолювали член-кореспондент АН УРСР І. М. Поляков (1937–1948), професор, академік АН УРСР В. М. Нікітін (1948–1953), доцент М. П. Воловік (1953–1966). В 1966 році кафедру очолив професор В. Г. Шахбазов, який став одним з засновників Всесоюзного товариства генетиків та селекціонерів імені Н.І. Вавилова і доклав багато зусиль для відродження генетики в Україні. Кафедру перейменовано в кафедру генетики і цитології. Основними науковими напрямками кафедри стають фізіологічна, біофізична та молекулярна генетика і цитофізіологія. У 2004–2005 роках кафедрою завідував професор А. І. Божков, який у 2005 році очолив нову кафедру молекулярної біології та біотехнології. У 2005-2016 році кафедрою завідувала професор Л.І. Воробйова. Продовжуючи роботу в традиційних напрямках, у 2007 році при кафедрі відкрито лабораторію молекулярно-генетичних досліджень для вивчення особливостей регулювання активності генів. З 2016 року кафедру очолює професор Л. О. Атраментова. Під її керівництвом в 1980-і роки університетські генетики в Україні почали систематичні і різнопланові дослідження з генетики людини. Спочатку були дослідження з демографічної генетики, що охопили популяції різного ієрархічного рівня. У цих дослідженнях були одержані важливі популяційні показники, що характеризують населення. Генетичний аналіз сімейного матеріалу дозволив визначити успадковуваність поширених захворювань. Ці дослідження в подальшому були продовжені методами маркерної генетики. Міжнародним визнанням харківської школи антропогенетики стало запрошення прийняти участь від України в Міжнародному науковому проекті «Genographic» (2005-2011 рр). Завдяки участі харківських антропогенетиків в цьому проекті генофонд українців і кримських татар зайняв своє місце в генєалогічній історії людства. З кафедрою генетики і цитології пов’язане становлення в Україні наукової школи психогенетики. Згодом генетики ХНУ стали використовувати квазігенетичні маркери, співпрацюючи з філологами та культурологами.

Абітурієнту

За останні 40 років кафедра підготувала близько тисячі спеціалістів, які з успіхом працюють в різних галузях науки та виробництва, серед них здобули освіту, закінчили аспірантуру та захистили дисертації громадяни Китаю, Ізраїлю, Ірану, Малайзії, Уганди, Буркіна-Фасо.

Аналіз працевлаштування випускників за останні роки свідчить про зростання потреб у наших спеціалістах не тільки у спеціалізованих науково-дослідних установах, але й у комерційних структурах та середній школі; стабільно досить висока частка випускників кафедри продовжує навчання в аспірантурі. Кафедра має генетичні колекції дрозофіли, шовковичного та дубового шовкопрядів, найбагатші в Україні, володіє великою базою інформації щодо частоти спадкових хвороб та патологій, має дослідницьку ділянку на біостанції університету, необхідне устаткування для біохімічних і ряду молекулярно-генетичних досліджень та мікроскопічну техніку. Серед філій кафедри — НДІ рослинництва імені В. Я. Юр’єва УААН (лабораторія генетики і біотехнології), НДІ птахівництва УААН (відділ селекції та генетики), НДІ овочівництва УААН (відділ селекції), ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України» (лабораторія медичної генетики).

На кафедрі працює аспірантура за спеціальністю «Генетика». Щороку на кафедрі навчається 2–3 аспіранти.

Наука

Основні напрямки наукових досліджень кафедри: генетика людини; генетика тварин; генетика рослин, радіобіологія; цитогенетика людини; генетика шовковичного шовкопряда, методи культури клітин; механізми формування та прояву пристосованості організмів, генетичний аналіз ознак поведінки; механізми регуляції експресії генів. На кафедрі діє студентське наукове товариство, проходять регулярні засідання.

Працівники кафедри щороку публікують близько 50 статей, видають монографії, беруть активну участь в багатьох конференціях, присвячених актуальним питанням генетики, радіаційної біології, біофізики, селекції та ін. Кафедра була організатором І та ІІ Міжнародних конференцій «Дрозофіла в експериментальній генетиці та біології», науково-практичного семінару з актуальних проблем птахівництва.

Кадри

До професорсько-викладацького складу кафедри належать 12 працівників, серед них — 4 доктори біологічних наук та 6 кандидатів біологічних наук.

Навчальна робота

Кафедра забезпечує викладання загальних курсів для студентів біологічного факультету: «Загальна цитологія», «Загальна генетика», «Методика викладання біології», «Математичні методи в біології», «Біологія розвитку», «Еволюційне вчення», «Основи селекції».

Спеціальні курси для бакалаврів: «Генетика статі», «Генетика розвитку», «Генна та клітинна інженерія», «Молекулярна та біохімічна генетика», «Мутагенез», «Організація геному», «Прикладна генетика», «Радіаційна генетика», «Цитогенетика людини», «Генетичний аналіз». На спецпрактикумах відпрацьовуються методи каріотипування людини, методи обліку мутацій, методи дослідження структури політенних хромосом, методи генетичного аналізу і медико-генетичного консультування, методи молекулярної і біохімічної генетики.

Спеціальні курси для магістрів генетики: «Аналітична генетика», «Генетика мікроорганізмів», «Генетика тварин», «Генетика поведінки», «Генетика популяцій», «Генетика людини», «Генетичний моніторинг», «Медична генетика», «Методика викладання у вищій школі», «Організація наукових досліджень», «Охорона праці в галузі», «Цитогенетика». Великі спецпрактикуми: «Методи медично-генетичного консультування», «Цитогенетика рослин».

Працівниками кафедри розроблено велику кількість підручників та навчальних посібників для вищої школи.