Фізіології та біохімії рослин і мікроорганізмів

Власний сайт

Історія

Кафедру фізіології рослин заснував у 1889 році Володимир Іванович Палладін, який створив школу фізіологів рослин.

У 1914 році його було обрано дійсним членом Імператорської академії наук.

З 1897 до 1903 року кафедрою завідував професор В. А. Ротерт. Серед його учнів — член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР В. К. Залесський, який очолював кафедру в період 1903–1936 роки.

У 1936–1948 роках завідувачем кафедри була учениця В. К. Залесського Є. О. Шаталова-Залесська. З 1949 до 1974 року кафедру очолював професор Г. К. Самохвалов, який започаткував еколого-фізіологічні дослідження ролі факторів зовнішнього середовища у рості й розвитку рослин.

Послідовник В. К. Залесського професор Г. І. Семененко понад 14 років був деканом біологічного факультету (1948–1962 року). Дослідження професора Г. І. Семененка з обміну нуклеїнових кислот у рослин на той час були першими в Україні й дістали широке визнання за кордоном. З 1964 року кафедра отримала назву кафедра фізіології та біохімії рослин. Протягом 1975–1993 років кафедрою завідував професор, послідовник Є. О. Шаталової-Залесської та Г. І. Семененка М. Д. Тимашов. У 80-ті роки він заснував нову тематику досліджень кафедри — стресові та адаптаційні механізми у рослинах. У 1998 році йому надано звання почесний професор Харківського національного університету. З 1993 року кафедрою завідує доктор біологічних наук В. В. Жмурко.

Абітурієнту

Кафедра готує бакалаврів і магістрів біології за двома спеціалізаціями: «Фізіологія та біохімія рослин» і «Мікробіологія та вірусологія» за очною та заочною формою навчання. Випускники кафедри викладають біологічні дисципліни в середніх та закладах вищої освіти І–ІV рівнів акредитації, працюють науковими співробітниками в науково-дослідних установах біологічного, медичного, фармацевтичного та сільськогосподарського профілів, а також в установах охорони здоров’я — клінічних, біохімічних чи бактеріологічних лабораторіях.

На кафедрі діє аспірантура. Зараз на кафедрі навчається два аспіранти та два здобувачі.

Наука

Основний науковий напрям: закономірності фізіолого-генетичної регуляції розвитку рослин, фізіолого-генетичні закономірності морфогенезу у культурі рослинних клітин і тканин in vitro, детермінація фізіолого-біохімічних механізмів взаємодії рослина-мікроорганізм. Крім того, на кафедрі продовжуються дослідження фізіолого-біохімічних механізмів адаптації рослин до несприятливих чинників довкілля і закономірностей формування видової структури мікобіоти лісових ґрунтів. За 2008–2012 роки за участю співробітників і аспірантів кафедри опубліковано 14 статей у фахових виданнях; 35 тез доповідей, зокрема й 22 у співавторстві зі студентами та 1 закордоном (З'їзд Європейського товариства біологів рослин, Фінляндія, 2008 рік). За період 2005–2010 отримано один патент на винахід.

За останні роки співробітники кафедри взяли участь у 8 міжнародних конференціях, зокрема в трьох за кордоном. Кафедра була організатором ряду конференцій та круглих столів. У 2008 році на базі кафедри проходила міжнародна конференція «Регуляція росту та розвитку рослин: фізіолого-біохімічні та генетичні аспекти», у якій взяли участь понад 130 вчених. Щорічно в осінньо-зимовий період кафедра в межах СНТ та наукового семінару проводить «Палладинські дні», на яких доповідають як співробітники кафедри, запрошені вчені з різних НДІ Харкова та України, так і студенти.

За останні 8 років на кафедрі захищено одну докторську (В. В. Жмурко, спеціальність «Фізіологія рослин») та 4 кандидатські дисертації (спеціальності «Фізіологія рослин», «Ботаніка» та «Біохімія»).

Навчальна робота

Викладачі кафедри читають три нормативні курси для студентів 1–3 курсів біологічного факультету: «Анатомія рослин», «Фізіологія і біохімія рослин» і «Мікробіологія»; нормативний курс «Мікробіологія» для студентів філософського факультету спеціальності «Валеологія» і для студентів радіофізичного факультету спеціальності «Біофізика».

Спеціальні курси для бакалаврів спеціалізації «Фізіологія та біохімія рослин»: «Біохімія рослин і мікроорганізмів (вуглеводи, білки, ліпіди)», «Внутрішньоклітинні сигнальні системи рослин», «Екофізіологія рослин», «Мінеральне живлення рослин», «Сучасні проблеми і напрямки фізіології рослин», «Основи наукових досліджень», «Фотосинтез», «Фітогормони», «Фізіологія цвітіння», «Промислова мікробіологія».

Спецпрактикуми: «Фізіологія та біохімія рослин», «Методи культури in vitro клітин, тканин та органів вищих рослин», «Техніка мікробіологічних досліджень». Для спеціалізації «Мікробіологія та вірусологія»: «Промислова мікробіологія», «Внутрішньоклітинні сигнальні системи», «Мінеральне живлення рослин з основами ґрунтової мікробіології», «Мікробний синтез╗, «Екологія мікроорганізмів та вірусів», «Основи наукових досліджень», «Біохімія рослин та мікроорганізмів», «Метаболізм мікроорганізмів», «Сучасні проблеми мікробіології», «Біологія і систематика окремих груп бактерій».

У межах спецпрактикумів розглядають питання культивування та ідентифікації мікроорганізмів, сучасні методи досліджень мікроорганізмів, методи санітарної, клінічної, ґрунтової та водної мікробіології, а також методи культури клітин та тканин рослин in vitro. Спецкурси для магістрів обох спеціалізацій: «Використання комп’ютерної техніки в наукових дослідженнях», «Методика викладання у вищих навчальних закладах», «Генна інженерія та біотехнологія рослин», «Антибіотики», «Контроль якості рослинної сировини», «Охорона праці в галузі».

Спецпрактикум: «Сучасні молекулярно-біологічні методи».

Спецкурси для спеціалізації «Фізіологія та біохімія рослин»: «Речовини вторинного походження», «Біологічна фіксація азоту», «Прикладна біохімія рослин і мікроорганізмів», «Фізіологія трансгенних рослин та біобезпека», «Біологічні основи генної інженерії мікроорганізмів», «Фізіологія стійкості», «Системність фізіологічних функцій рослин», «Методологія та організація фізіолого-біохімічних досліджень рослин».

Спецкурси для спеціалізації «Мікробіологія та вірусологія»: «Біологічна фіксація азоту», «Наукова документація і стандарти у мікробіології», «Біологічні основи генної інженерії мікроорганізмів», «Генетика бактерій і вірусів», «Віруси рослин», «Методологія та організація мікробіологічних досліджень».

Колектив кафедри протягом останніх років видав два навчальні посібники для ЗВО з грифом МОН («Анатомія рослин», 2004 та 2007 роки, а також «Біохімія рослин», 2007 рік), три навчальні посібники для середньої школи з грифом МОН та 9 навчально-методичних посібників для вищої школи.