Біохімії

Власний сайт

Історія

Кафедра біохімії в Харківському державному університеті була створена у 1933 році заслуженим діячем науки, професором, дійсним членом АН УРСР Іваном Миколайовичем Буланкіним (ректор університету у 1945–1960 роках). В цей період науково-дослідна робота кафедри проводилася в двох напрямках: хімія і біологія білка та біохімічні основи розвитку і старіння організму. У 1960 році кафедру біохімії очолила учениця І. М. Буланкіна — професор Єлізавета Василівна Паріна. Головним напрямком її досліджень стали вікові особливості білкового обміну, в тому числі було започатковано новий напрямок — кріобіохімію білка. За роботи в галузі онтобіохімії вона стала лауреатом премії імені академіка О.О. Богомольця. З 1973 року завідувачем кафедри біохімії стає доктор біологічних наук, заслужений професор Харківського університету, академік Вищої школи Павло Авксентійович Каліман, який взяв участь в роботі комісії зі створення нового навчального плану підготовки спеціалістів-біохіміків в СРСР. В Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України було організовано філію кафедри. Поряд з онтобіохімічними дослідженнями поступово формується новий напрямок, пов`язаний з вивченням клітинних і молекулярних механізмів взаємодії організму і середовища. З 2003 року кафедру очолює професор Євген Єфроїмович Перський, який збагатив тематику досліджень кафедри роботами про регуляторні механізми в сполучній тканині.

Абітурієнту

Кафедра підготувала понад 1500 фахівців, які працюють в науково-дослідних установах та навчальних закладах України, а також в багатьох країнах близького та далекого зарубіжжя (Росія, Чехія, Угорщина, Німеччина, Швейцарія, Ізраїль, Іспанія, Велика Британія, США тощо). Кафедра випустила більш ніж 500 іноземців — громадян з Центральної та Південної Америки, Африки, Китаю, КНДР, Індії, країн Східної та Південної Європи). Щорічно кафедра випускає понад 25 студентів денної та заочної форми навчання.

Кафедра готує бакалаврів біології (спеціалізація «Біохімія») та магістрів біохімії (кваліфікація «Біохімік. Викладач») за денною та заочною формою навчання. Випускники кафедри (магістри та спеціалісти) можуть працювати в біохімічних лабораторіях екологічного і епідеміологічного надзору, на підприємствах харчової і фармацевтичної промисловості, в науково-дослідних інститутах біологічного і медичного напрямків; проводити лабораторну діагностику в медицині, спорті і криміналістиці; викладати в навчальних закладах. Найбільш талановиті випускники мають змогу продовжити навчання в аспірантурі.

На кафедрі діє очна і заочна аспірантура. Щороку на кафедрі навчаються та працюють 2-3 аспіранти.

Наука

Основні напрямки наукових досліджень кафедри: біохімія стресу та адаптації, клітинні та молекулярні механізми передавання сигналу про напруження в сполучній тканині, механізми регуляції обміну речовин у нормі та при дії на організм екстремальних факторів навколишнього середовища, обмін гему та гемопротеїнів, біоінформатика, медична біохімія.

Кафедра має свою філію в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України. Щороку співробітники кафедри публікують близько 50 статей. Студенти активно беруть участь в науковій роботі, представляють результати бакалаврських та магістерських робіт на конференціях молодих вчених. На базі кафедри проведено IX з’їзд Українського біохімічного товариства.

Кадри

На кафедрі працюють 14 висококваліфікованих фахівців, серед них — 4 доктори наук та 7 кандидатів наук.

Навчальна робота

Кафедра забезпечує викладання загальних курсів «Біохімія», «Біоорганічна хімія», «Радіобіологія», «Біофізика» і «Імунологія» для студентів біологічного факультету, курсу «Біологічна хімія» для студентів медичного факультету та курсу «Біохімія людини» для студентів філософського факультету спеціальності «Валеологія».

Спеціальні курси, що викладаються студентам кафедри на 4-м курсі: «Структура та функції нуклеїнових кислот», «Структура та функції біомембран», «Вибрані глави біоорганічної та біонеорганічної хімії», «Фізико-хімічні методи в біохімії», «Ензимологія», «Регуляція метаболізму», «Медична і функціональна біохімія», «Біологія стовбурових клітин», «Прикладна інформатика».

На спецпрактикумах відпрацьовуються препаративні методи в біохімії, техніка лабораторних робіт, методи дослідження водно-солевого обміну, методи дослідження гормонів, білків та амінокислот, вуглеводів та ліпідів, основи хірургії (тварин).

Спеціальні курси для майбутніх магістрів біохімії: «Основи протеоміки», «Біохімія клітини», «Регуляція експресії генів», «Проблеми практичної біохімії», «Методика викладання біохімії у вищій школі», «Методологія та організація наукових досліджень», «Молекулярна імунологія», «Молекулярна ендокринологія», «Біоенергетика», &