Частина 2: Порівняльні дослідження гендерних питань в умовах російських війн 21 століття

Заняття побудовані на дослідницькому порівняльному аналізі ключових питань, пов'язаних з гендерними викликами війни та миру: військові біженці / вимушені мігранти, активізм і солідарність, антигендерний рух, гендер і право у воєнний час, на прикладах України, Грузії, Румунії, країн Північної Європи.

  • Опис: Переосмислення ролі ґендеру в питаннях біженців від війни ґрунтується на інтерсекціональному аналізі як теоретичному підґрунті. В емпіричному плані ця лекція дає науково обґрунтоване розуміння в порівняльній перспективі досвіду українських біженців та застосування Директиви ЄС про тимчасовий захист у міграційній політиці скандинавських країн, зосереджуючи увагу на прикладах Швеції та Норвегії. Лекція також досліджує концепцію "скандинавської мрії" в контексті соціальної держави в досвіді та повсякденних практиках українських біженців, розглядаючи перетин гендерних питань у цьому контексті. Ми розглядаємо подібності та відмінності у підходах, які застосовують державні органи Швеції та Норвегії щодо реєстрації, розселення та інтеграції українських біженців, які тікають від повномасштабної війни з Росією. Особлива увага приділяється соціальній активності жінок-біженців, яка розглядається як їхня здатність і активність робити позитивний внесок як у приймаючу країну, так і на батьківщину в умовах воєнного лихоліття. Автори розмірковують над роллю та основними суб'єктами громадянського суспільства в приймаючих країнах як невіддільної (частина/ознака) частини інтеграційної політики, а також активної частини мережевої взаємодії та розширення прав і можливостей жінок у налагодженні зв'язків між приймаючими країнами та країнами походження з метою спільної роботи заради Перемоги.

    Лекторки: Світлана Бабенко, Лундський університет / Університет Мальме, Олександра Дейнеко, Каразінський університет / Осло MET

    Відеозапис на ютуб-каналі

    Література:

    1. Vilde Hernes, Oleksandra Deineko, Marthe Hånda Myhre, Tone Liodden and Anne Balke Staver. (2022). Ukrainian refugees – experiences from the first phase in Norway.
    2. Sweden: Ukrainians and Third-Country Nationals under Temporary Protection: Needs, Intentions and Challenges (April-May 2023).
    3. Panel discussion «Helping Refugees from Ukraine and Preventing Exploitation».
  • Опис: Жінки та дівчата непропорційно страждають від збройних конфліктів, вони в першу чергу стають мішенню сексуального насильства, яке є однією з тактик війни. Курс буде зосереджений на захисті прав жінок у збройних конфліктах.

    Згідно зі звітом Незалежної міжнародної комісії з розслідування щодо України, опублікованим у жовтні 2022 року, в Україні від сексуального насильства постраждали жертви різного віку. «Комісія розслідувала випадки зґвалтувань, скоєних деякими солдатами російських збройних сил протягом звітного періоду в населених пунктах, які опинилися під їхнім контролем, що є воєнними злочинами. Вік жертв становив від 4 до понад 80 років. Зловмисники ґвалтували жінок і дівчат у їхніх будинках або викрадали і ґвалтували їх у порожніх помешканнях. У більшості випадків ці дії також прирівнювалися до катувань і жорстокого або нелюдського поводження як для жертв, так і для родичів, які були змушені спостерігати за цим». Обговорюючи приклади, слухачі дізнаються, як оцінити, чи пов’язане сексуальне насильство з конфліктом.

    На курсі також розглядатимуться резолюції Ради Безпеки ООН щодо жінок, миру та безпеки, зокрема, Резолюція 1820 (2008), яка стосується сексуального насильства в конфліктних ситуаціях, та інші подальші резолюції.

    На семінарі будуть розглянуті й інші важливі теми, такі як доступ до основних послуг для жінок і дівчат під час збройних конфліктів. Згідно зі звітом ООН про насильство, пов’язане з конфліктами, опублікованим у 2023 році, «напади на медичні центри відбувалися в Ефіопії, Гаїті, Малі, Україні та інших країнах, обмежуючи доступ до життєво важливих послуг, включаючи сексуальну та репродуктивну допомогу. У деяких контекстах операційний простір для постачальників послуг практично зник, як, наприклад, в Афганістані, де жінки поступово витісняються з суспільного життя».

    Лекторка: Тамара Гурчіані, Державний університет Ілії

    Відеозапис на ютуб-каналі

    Література: в описі

  • Опис: У лекції будуть розглянуті різні способи, в які прагнення до ЄС або інтеграція деяких східноєвропейських і пострадянських країн, а також геополітична напруженість/конфлікти в регіоні впливають на політику гендеру і сексуальності в цих суспільствах і формують її. Зокрема, під час лекції та подальшої дискусії будуть розглянуті такі питання 1. Як інтерпретується відмінність між Сходом і Заходом і як вона функціонує в різних східноєвропейських і пострадянських суспільствах? 2. Як ініціативи у сфері гендерної рівності та сексуальних прав, включно з активізмом, формуються під впливом цього поділу? 3. Як цей поділ використовується ультраправими/консервативними групами та партіями в їхній антигендерній мобілізації? 4. Які наслідки або очевидні ефекти цього розгортання для боротьби за гендерну демократію в цих суспільствах? Базуючись на останніх дослідженнях, лекція зосередиться на прикладах Грузії та України, щоб розібрати деякі аналітичні та нормативні аспекти, пов'язані з цими питаннями.

    Лектор: Тамар Цхададзе, Державний університет Іллі

    Відезапис на ютуб-каналі

    Література:

    • Maryna Shevtsova. 2020. Fighting ‘Gayropa’: Europeanization and Instrumentalization of LGBTI Rights in Ukrainian Public Debate. Problems of Post-Communism, 67: 500–510. DOI: 10.1080/10758216.2020.1716807.
    • Laura Luciani. 2023. Where the Personal is (Geo)Political: Performing Queer Visibility in Georgia in the Context of EU Association. Problems of Post-Communism, 70:2, 197–208, DOI: 10.1080/10758216.2021.1937228

    Рекомендована література:

    • Tamta Gelashvili. 2023. The Far Right in Ukraine, in The Routledge Handbook of Far-Right Extremism in Europe, edited by Katherine Kondor and Mark Littler, 21-38. London: Routledge.
    • Martijn Mos. 2023. Routing or Rerouting Europe? The Civilizational Mission of Anti-Gender Politics in Eastern Europe. Problems of Post-Communism, 70:2, 143-152, DOI: 10.1080/10758216.2022.2050927
    • Maryna Shevtsova. 2023. Religion, Nation, State, and Anti-Gender Politics in Georgia and Ukraine. Problems of Post-Communism, 70:2, 163–174, DOI: 10.1080/10758216.2022.2085581
    • Eszter Kováts. 2021. Anti-gender politics in East-Central Europe: Right-wing defiance to West-Eurocentrism. GENDER – Journal for Gender, Culture and Society, 1-2021, pp. 76–90.
    • Tamar Tskhadadze. 2017. ‘The West’ and Georgian ‘Difference’: Discursive Politics of Gender and Sexuality in Georgia. In Gender in Georgia. Feminist Perspectives on Culture, Nation, and History in the South Caucasus, edited by Maia Barkaia and Alisse Waterston, 47–60. New York; Oxford: Berghan Books.
  • Опис: Ця лекція присвячена багатогранним проявам антиґендерної політики у східноєвропейському контексті, з особливим акцентом на порівнянні двох сусідніх країн (Румунія, Україна). Ми прагнемо застосувати ґендерну лінзу для висвітлення складних реалій, що існують у цих двох країнах, зосередившись на ролі домінуючих релігійних інституцій, наслідках нерівномірної європеїзації, довгих тінях російського імперіалізму та процесах націєтворення і державотворення.

    Лектор: Ов Крістіан Нороцель, Лундський університет

    Відеозапис на ютуб-каналі

    Література:

    • Norocel OC & Paternotte D (2023) The Dis/Articulation of Anti-Gender Politics in Eastern Europe: Introduction. Problems of Post-Communism 70(2): 123–139. 
    • Norocel OC & Baluta I (2023) Retrogressive Mobilization in the 2018 “Referendum for Family” in Romania. Problems of Post-Communism: 153–162.
    • Shevtsova, M (2023) Religion, Nation, State, and Anti-Gender Politics in Georgia and Ukraine. Problems of Post-Communism 70(2): 163–174. 
  • Опис: У цій лекції я детальніше розглядаю практики солідарності через кордони, приналежності та рухи. Визнаючи практики солідарності як афективне залучення до спільної роботи, я представляю поняття солідарності як практики побудови спільнот і коаліцій, які вкорінені в уявних і конкретних відносинах. Підхід до солідарності як до афективних способів залучення та практик спільної праці, на мою думку, може дозволити нам розпізнати як матеріальні, так і емоційні виміри солідарної роботи, які в іншому випадку можуть бути відсунуті в тінь. Лекція ґрунтується на розповідях з мереж допомоги українським біженцям та на етнографічних польових дослідженнях у Сапмі, що в Кіркенесі на півночі Норвегії.

    Лектор: Міа Лійнасон, Лундський університет

    Відеозапис на ютуб-каналі

    Література:

    • Dutchak, Oksana (2023) "Together we stand: Enforced single motherhood and Ukrainian Refugees care networks", pp. 1–8
    • Hemmings, Clare (2012) “Affective solidarity: Feminist reflexivity and political transformation”, Feminist Theory 13(2) 147–161
Корисні посилання