В. Н. Каразін
Василь Назарович Каразін — видатний науковець, просвітник, засновник Харківського університету, перший український вчений-енциклопедист, фізик і хімік.
Народився Василь Назарович у селі Кручик Богодухівського повіту Харківської губернії в сім’ї відставного військового Назара Олександровича Каразіна. За батьківською лінією рід Василя Каразіна походив з Балканського півострова (існують болгарська, грецька та сербська версія етнічного походження його пращурів). Матір’ю Василя Назаровича була донька козацького сотника Харківського полку Варвара Яківна Ковалевська. Один з її предків був довіреною особою гетьмана Богдана Хмельницького.
Василь Назарович здобував початкову освіту у приватних пансіонах Харкова та Кременчука. Був особисто знайомий з Григорієм Савичем Сковородою, твори якого вплинули на подальше формування його світогляду.
Найбільшим досягненням Василя Назаровича на ниві просвітництва стало відкриття Харківського університету. Він не лише переконав уряд у доцільності такого кроку, а й провів надзвичайно велику роботу з підготовки громадської думки, збору коштів, необхідних для відкриття університету.
У 1811 році Василь Каразін створив у Харкові Філотехнічне товариство для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості. Це було перше в Україні науково-технічне товариство.
Василь Назарович залишив після себе ґрунтовні праці в різних галузях знань, але особливо цінними були його відкриття та винаходи в галузях харчової промисловості, метеорології та хімії. Наприклад, у 1810 році він першим у світі висловив ідею про необхідність створення широкої мережі метеорологічних станцій, а в 1823 році першим у світі спробував синтезувати штучний алмаз. Надзвичайно актуальними стали його ідеї відносно використання електрики. Опікувався Каразін і розвитком соціально-економічної сфери, висловивши низку цінних думок, що стосувалися сфери фінансів, правової системи, охорони здоров’я тощо. Чимало ідей і пропозицій Каразіна в буквальному сенсі випередили свій час.
У 2015 році Генеральна асамблея ООН прийняла Цілі сталого розвитку як загальний план досягнення миру та процвітання. Результати сучасних досліджень доводять, що з 17 глобальних Цілей діяльність Василя Каразіна співвідноситься з 14-ма. Це ставить його в один ряд з іншими відомими на весь світ вченими-енциклопедистами. Недарма сучасники і нащадки порівнювали Василя Каразіна з Бенджаміном Франкліним та іншими видатними вченими доби Просвітництва.
Засновник Харківського університету помер у Миколаєві, де і похований.
Пам’ятники і меморіальні дошки Василю Назаровичу Каразіну встановлено у Харкові та в його рідному селі Кручик. Ім’я В. Н. Каразіна носять вулиці в Харкові, Дніпрі і Миколаєві, а також площа і вулиця в Богодухові. Його іменем названий один з астероїдів головного поясу. Публікації про Василя Каразіна виходили друком у 18 країнах світу. Його ім’я включене до найбільших універсальних та галузевих енциклопедій, виданих не лише в Україні, але і в Канаді, США, Чехії, Швеції та інших державах.
250-річний ювілей Василя Каразіна, що відзначався у лютому 2023 року, став подією державного рівня і увійшов до Постанови Верховної Ради України № 1982-IX від 17 грудня 2021 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022–2023 роках».
З 1999 року ім’я В. Н. Каразіна присвоєно Харківському національному університету. На всіх етапах існування цього закладу вищої освіти ім’я Каразіна в ньому було оточене пошаною та повагою. Його ім’ям ще в ХІХ столітті були названо стипендії, університет оголошував медальні теми, пов’язані з життям та діяльністю Василя Назаровича. На його честь проводять конференції, йому присвячено понад тисячу книг та статей.