Артур Батій

24 березня 2023 року від мінометного обстрілу в с. Богданівка під Бахмутом загинув студент Інституту державного управління Артур Батій. 

Артур Батій народився 11 березня 2000 року в с. Панчеве Новомиргородського району Кіровоградської області. У 2017 році закінчив Панчевську загальноосвітню школу.

Того ж року вступив на заочне відділення Автономної некомерційної організації вищої освіти «Московський міжнародний університет» за спеціальністю «Менеджмент організації». Провчився один навчальний рік.

У 2018 році вступив на 2 курс Національної академії державного управління при Президенті України (з 2021 року – Науково-навчальний інститут «Інститут державного управління» при Каразінському університеті), де вчився на факультеті соціально-економічного управління за спеціальністю «Менеджмент».

Ще студентом став членом партії «Свобода», брав участь у заходах організації.

У 2021 році перевівся на заочне відділення ННІ «Інститут державного управління». Заробляв, працюючи монтажником натяжних стель. Мріяв про власний бізнес. У вільний час займався боксом та бодибілдингом.

Коли почалося повномасштабне вторгнення росіян, Артур був студентом 5 курсу. Перші місяці війни він був на рідній Кіровоградщині, де вступив до лав територіальної оборони. Просив перевести його в Херсонську область, бо хотів брати участь у боях з окупантами. На деякий час його перевели в Київську область, де він навчав військової справи майбутніх захисників.

Коли бійців переводили в інші підрозділи, Артура Батія направили служити в охорону військкомату. Під час навчань виявилося, що Артур влучно стріляє, і його забрали в 57-му окрему мотопіхотну бригаду імені кошового отамана Костя Гордієнка. Він обійняв посаду водія-кранівника відділення матеріально-технічного забезпечення полігону. Брав участь у боях спочатку як стрілець, потім як кулеметник. Мав позивний «Ганс».

Коли у березні 2023 року його підрозділ перевели на Бахмутський напрямок, у своєму першому бою під Бахмутом Артур врятував побратимів, прикриваючи їх вогнем з кулемета, та евакуював з поля боя пораненого медика.

У березні 2023 року деякий час він вважався зниклим безвісти, доки побратими не знайшли та не евакуювали його тіло.

Незадовго до загибелі бійцю виповнилося 23 роки. Його поховали в рідному селі Панчевому Кіровоградської області. Проститися з Артуром прийшли майже всі мешканці села.

Указом Президента України від 12.10.2023, № 688/2023 був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Щирі співчуття побратимам, рідним, друзям, усім, хто знав і любив героя!