Соціологічне дослідження «Гендерні питання та гендерні відповіді»

Про дослідження

Соціологічне дослідження «Ґендерні питання та ґендерні відповіді: що кажуть студенти(-ки) з Африки та їхні викладачі(-ки)?» було проведене в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна протягом червня 2023 року. Дослідження проводилося у вигляді онлайн-опитування за допомогою структурованої анкети, поділеної на різні тематичні блоки. В опитуванні взяли участь 258 осіб, серед яких 152 респонденти – це студенти та студентки, а 106 осіб – це викладачі та викладачки.

Метою опитування є виявлення наявних слабких місць та недоліків ґендерної складової у навчальному процесі, зокрема акцент був зроблений на процедурах та механізмах впровадження ґендерної рівності в системі вищої освіти.

Результати дослідження:

Ґендер у просторі університету.

Серед опитаних викладачів та викладачок більшість відповідей ототожнюють ґендер та стать; ототожнення із соціальною статтю або із соціальними статевими ролями були поодинокими. Нечисленні відповіді згадують, крім чоловіків та жінок, небінарних людей та інші ґендерні ідентичності. Декілька відповідей трактували ґендерну рівність як особливий соціальний устрій чи особливу характеристику сприйняття статевих ролей, що детерміновані суспільством.

Що стосується студентів та студенток, то абсолютна більшість відповідей побудована на ототожненні ґендеру зі статтю. Поодинокі відповіді стосувалися також рівної вигоди, рівного сприйняття та рівного поводження із представниками різних статей. Студенти частіше ідентифікують ґендер з поняттям «роль», тоді як викладачі використовують теги «соціальна роль», «обов’язки». Помітна кількість студентів відмовилася відповідати на це питання (серед викладачів відмов майже не було).

Ґендерна рівність та дискримінація.

Почати цей блок опитування ми вирішили із пропозиції до викладачів(-ок) і студентів(-ок), щоби вони самостійно спробували визначити, що таке ґендерна рівність. Власні визначення ґендерної рівності викладачів(-ок) та студентів(-ок) можна узагальнити та систематизувати до п’яти груп, причому чотири з них будуть однаковими і для викладачів(-ок), і для студентів(-ок):

• Рівність чоловіків та жінок у правах та можливостях.
• Рівність статевих груп без деталізації.
• Відсутність дискримінації/сегрегації за статтю.
• Відсутність обмежень за статтю в конкретній сфері: вибір професії, доступ до освіти, сімейні справи, кар'єра, самореалізація, власність, прийняття рішень.
• Рівність через свободу.
• Рівність через справедливість та відповідальність.

Забезпечення однакових умов.

На питання про те, яке законодавство регулює в Україні ґендерну проблематику, приблизно п'ята частина викладачів(-ок) чесно відповіли, що не знають; ще стільки ж зазначили, що ці питання регулює Конституція України. Решта скористалися найпростішим інструментом: зробили запит у Гуглі. У підсумку більше половини відповідей на відкрите питання містили перелік законів із номерами та офіційними назвами.

Робити за такою інформацією висновки про рівень обізнаності викладачів із законодавчими регуляторами ґендерної проблематики не є можливим. Іноземні студенти(-ки) прогнозовано відповіли, що не знають нічого про українське законодавство із цих питань.

Викладачі про ґендерні аспекти праці.

Загалом близько 70% викладачів(-ок) зазначили наявність ґендерного зсуву в їхньому структурному підрозділі. При цьому майже всі з них вказали, що зсув тією чи іншою мірою є на користь жінок; лише 3% відповіли, що в їхньому підрозділі дещо більше чоловіків, а варіант «чоловіків помітно більше» не обрав жодний респондент. По-перше, викладачі(-ки) майже одностайно (98%) стверджують, що фактор статі НЕ має значення при прийнятті на роботу до їхнього підрозділу. По-друге, майже нікому з викладачів(-ок) (99%) невідомі випадки ґендерної дискримінації в розподілі ставок (оплаті праці) в їхньому підрозділі. По-третє, жоден(-а) із викладачів(-ок) не стикався(-лася) особисто із ґендерною дискримінацією в розподілі ставок (оплаті праці) у своєму підрозділі. По-четверте, 79% викладачів(-ок) вважають, що жінкам ані легше, ані важче займати керівні посади, ніж чоловікам. Решта вважають, що жінкам керувати важче.

Головні висновки дослідження.

Викладачі(-ки) частіше звертають увагу на такі поняття, як «євроінтеграція», «законодавство», що може вказувати на їх сприйняття ґендерних питань як елементу державної політики, зумовленого політичним вектором розвитку України. Ґендерна проблематика розглядається викладачами, у першу чергу, в контексті європейської інтеграції та офіційної бюрократії. Тоді ж як студенти(-ки) у відкритих відповідях більше приділяють увагу поняттям «емансипація», «харасмент» і «політкоректність», що може свідчити про їхній інтерес до аспектів ґендерного насильства та дискримінації. Обидві групи опитаних акцентують на важливості соціокультурних аспектів ґендеру. Проте студенти більше звертають увагу на соціальну боротьбу та активізм, а також аспекти самоідентифікації та індивідуальності, тоді як викладачі більшою мірою зосереджуються на інституціональному рівні проблеми.

Більшість опитаних відмічають, що цілком розуміють значення понять «ґендерна рівність» та «ґендерна дискримінація». Причому викладачі(-ки) демонструють впевненість у вірному розумінні даних понять. Також 96% викладачів(-ок) впевнені, що в їх підрозділах ситуацій ґендерної дискримінації не виникало. Можемо припустити, що така одностайність серед викладачів(-ок) пов’язана тим, що наявність/відсутність дискримінації в навчальному процесі сприймається опитаними як елемент загальної оцінки їхнього (в тому числі) професіоналізму. Студенти(-ки) в своїх відповідях демонструють, що випадки дискримінації за ґендерною ознакою трапляються – сумарно 22% опитаних студентів(-ок) стикалися з ними, з них 14% особисто. Загалом, викладачі(-ки) в своїх оцінках більше схиляються до того, що в університеті забезпечуються рівні умови для всіх, незалежно від ґендерної приналежності. Це стосується не лише навчального процесу, а й процесу організації та оплати праці викладачів(-ок), а також їхніх кар'єрних перспектив.

Рекомендації на основі дослідження.

Визначення конкретних цілей, пов'язаних із підвищенням обізнаності щодо ґендерної проблематики, в першу чергу для викладачів(-ок); розробка плану заходів для їх роз'яснення складових університетської ґендерної політики.

Розробка навчальних програм та проведення тренінгів для співробітників(-ць) і студентів(-ок) із питань ґендерної рівності, боротьби з дискримінацією та створення інклюзивної атмосфери. Ознайомлення студентів(-ок) та педагогічного персоналу з можливими механізмами протидії ґендерній дискримінації та підтримки ґендерної рівності.

Створення інклюзивних просторів. Надання платформ та заходів, що сприятимуть відкритому обміну ідеями та досвідом у сфері ґендерних питань, а також підтримці різноманітних ґендерних ідентичностей.

Регулярне відстеження та оцінка ефективності заходів та політики, коригування підходів залежно від отриманих результатів.

Проведення регулярних досліджень та моніторинг даних для виявлення нерівностей та дисбалансів за ґендерними показниками в університетській спільноті, що допоможе визначити проблеми, що можуть виникати, та оперативно на них реагувати.

Надання каналів для зворотного зв'язку від студентів(-ок), співробітників(-ць) та інших зацікавлених сторін.

Проєкт реалізовано: