Соціолог, у Харківському університеті: з 1982 року.
Ректор: 1998–2021 роки.
Народився в м. Уфа (Росія). Дитинство і юність провів у Житомирі.
У 1970 році закінчив Харківський юридичний інститут, у 1976 році — аспірантуру Харківського державного університету. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Соціальний контроль як регулятор суспільних відносин» (1976 рік) і докторську дисертацію на тему «Ціннісна свідомість як об’єкт соціологічного аналізу (проблеми теорії та методології)» — 1991 рік.
Протягом 1972–1982 років працював у Харківському інституті радіоелектроніки. З 1982 року перейшов до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У 1990 році очолив перший в Україні соціологічний факультет. Читав лекції в Болонському й Падуанському університетах. У 1994–1995 роках стажувався в Каліфорнійському університеті (Сан-Дієго). Протягом 1998–2021 років обіймав посаду ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Наукові напрями — загальна соціологія, соціологія освіти, економічна та політична соціологія.
Віль Савбанович Бакіров — доктор соціологічних наук, професор, академік Національної академії наук України та член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.
Наукові дослідження Віля Савбановича зосереджені на аналізі ролі класичних університетів в інтелектуальному розвитку суспільства, вивченні особливостей класичної університетської освіти в контексті глобалізаційних і постіндустріальних викликів. Широко відомі наукові праці Віля Савбановича Бакірова, присвячені комунікативній парадигмі розвитку університетської демократії, інноваційним процесам у вищій школі, інформаційно-комунікативним технологіям вищої освіти.
Віль Савбанович є головою редакційної ради журналу «Universitates. Наука і просвіта», відповідальним редактором збірника наукових праць «Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства», головним редактором Вісника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», а також членом редколегії журналів «Вища освіта України», «Український соціум», «Соціологія: теорія, методи, маркетинг», «Політичний менеджмент», «Психологія і суспільство», «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації».
Віль Савбанович Бакіров багато зусиль та енергії надає розвитку та вдосконаленню освіти і науки як Президент Соціологічної асоціації України, президент Харківського відділення Малої академії наук, член колегії Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, член Державної акредитаційної комісії, член Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, член секції соціально-економічних наук Комітету з Державних премій України у галузі науки і техніки.
Діяльність Віля Савбановича Бакірова в галузі науки та освіти здобула громадське та міжнародне визнання. Він нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня; має почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»; є почесним професором Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, почесним доктором Дніпропетровського національного університету імені О. Гончара, почесним професором Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; заслуженим професором Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна; відзначений медаллю Національної академії наук України «За наукові досягнення», медаллю Академії педагогічних наук України імені К. Д. Ушинського, вищою відзнакою Болгарської Академії наук — медаллю Мартина Дринова на стрічці. Почесний громадянин м. Харкова.
На честь Віля Савбановича Бакірова було названо малу планету — астероїд (18731)Vil’bakirov = 1998 KW7, відкритий американським астрономом Лоельської обсерваторії Едвардом Боуеллом.