Міжнародна науково-практична конференція «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: освіта – наука – виробництво – 2026» (Ecology & Recovery 2026)

23–24 квітня 2026 року в онлайн-форматі відбулася XXVIII Міжнародна науково-практична конференція «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: освіта – наука – виробництво – 2026» (Ecology & Recovery 2026). 

Організатором заходу був навчально-науковий інститут екології, зеленої енергетики та сталого розвитку.

Конференція об’єднала 185 учасників, авторів і співавторів, які представили результати досліджень у межах понад 80 наукових доповідей, keynote-виступів, rapid talks і тематичних обговорень.

Програма була побудована навколо ключових тем сучасної екологічної науки та практики: екологічного відновлення, впливу війни на довкілля, моніторингу природних компонентів, зеленої енергетики, сталого землекористування, біорізноманіття, екологічної освіти, кліматичної політики, урбаністичного відновлення та міжнародної співпраці.

Особливу увагу було приділено темам, що мають безпосереднє значення для післявоєнного відновлення України: оцінці забруднення ґрунтів і вод, екологічному моніторингу урбанізованих територій, сталому розвитку громад, енергетичній стійкості, зеленому переходу та впровадженню європейських підходів до екологічного менеджменту.

У конференції взяли участь представники закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, громадських організацій, бізнесу, екологічних асоціацій, ліцеїв, наукових центрів і міжнародних партнерських інституцій.

Конференція мала широку всеукраїнську та міжнародну географію. 

Міжнародний вимір конференції був представлений учасниками та партнерами зі Швеції, Чехії, Німеччини, Польщі, Португалії, Естонії та Індонезії. 

Серед учасників конференції були представники Естонського університету природничих наук (Естонія), Лулеоського технологічного університету (Швеція), Науково-дослідного інституту охорони ґрунтів і водних ресурсів у Празі (Чехія), Еберсвальдського університету сталого розвитку (Німеччина), Політехнічного університету Віана-ду-Каштелу (Португалія), Університету інформаційних технологій і менеджменту в Жешуві (Польща), Лодзького технічного університету (Польща).

Серед українських учасників конференції були представники Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Українського державного університету залізничного транспорту, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Національного транспортного університету, Державного університету «Київський авіаційний інститут», Запорізького національного університету, Луцького національного технічного університету, Уманського національного університету, Полтавського державного аграрного університету, Ужгородського національного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Університету митної справи та фінансів, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури та інших закладів.

Також були представлені установи Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України, Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», Інститут екології Карпат Національної академії наук України, Національний дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук України, Інститут агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України, Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, Інститут механіки і автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України.

Окреме значення мала участь громадського та професійного сектору, зокрема Офісу сталих рішень та Асоціації професіоналів довкілля.

Програма конференції була структурована у сім тематичних модулів:

• екологічне відновлення, резильєнтність і зелений перехід; 
• моніторинг довкілля та наслідки воєнного впливу; 
• зелена енергетика, циркулярна економіка та кліматична політика; 
• урбаністичне відновлення і сталі міста; 
• агроекологія, ґрунти та сталий розвиток агросектору; 
• біорізноманіття, ландшафти, якість повітря і води; 
• екологічна освіта, громадські ініціативи та міжнародна співпраця. 

Такий міждисциплінарний формат дозволив поєднати академічну науку, прикладні дослідження, практичні кейси та суспільно важливі екологічні ініціативи.

Конференція стала важливим майданчиком для професійного діалогу про екологічне майбутнє України, її післявоєнне відновлення, сталий розвиток і посилення міжнародної наукової співпраці.