250-річчя від дня народження Василя Назаровича Каразіна: університет відзначає

Сьогодні минає 250 років від дня народження засновника Каразінського університету, українського науковця-енциклопедиста, просвітника, винахідника та громадського діяча Василя Назаровича Каразіна.

Просвітник був нащадком стародавнього козацького та шляхетного роду. Зокрема, свій рід Каразіни вели від Григорія Караджи — прадіда Василя, архієпископа міста Софії, який походив з Балканського півострова. Мати Василя, Варвара Яківна, була донькою козацького сотника Харківського полку Якова Ковалевського. Її рід по батьківській лінії походив від козацького старшини Семена Ковалевського, брат якого командував кіннотою у Богдана Хмельницького.

Велику вагу в особистісному становленні Василя Каразіна мало знайомство з видатним філософом Григорієм Сковородою. Найважливішим фактором їхньої спорідненості була любов до України, до Харкова, якому вони пророкували велике майбутнє. Обидва надавали перевагу духовності, вважали, що людина має пізнавати світ і намагатися зробити його кращим; прагнули утвердити громадянські права та свободи, розповсюдити освіту. Певним чином Каразін продовжив справу Сковороди, але вже за інших історичних умов.

Життя та діяльність Василя Назаровича свідчать про те, що він випереджав свій час, завжди тягнувся до наук і великих звершень, розумів прогресивність народовладдя та користь вільнодумства. Його діяльна натура прагнула реалізовувати масштабні проєкти.

Безумовно, головною заслугою просвітника стало заснування Харківського університету, одного з найстаріших закладів вищої освіти у Східній Європі, який дав поштовх для розбудови та розвитку Харкова. Після відкриття Каразінського університету про Харків заговорили в Європі, він став центром українського відродження. Василь Каразін ставив велич свого народу понад усе, протягом усього свого життя вірив, що могутнім може бути лише народ, озброєний знаннями, тому також став засновником перших початкових шкіл для кріпаків, міркував про відкриття жіночих училищ.

До того ж Василь Назарович організував Філотехнічне товариство — перше в Україні громадське об’єднання науково-технічного профілю. Науковець був автором численних праць з хімії, астрономії, метеорології, ліберальних проєктів у сфері народного господарства.

Василю Каразіну належить близько 40 винаходів, які стосувалися різних галузей виробництва та технологій. Чимало з них були новаторськими не лише в українському, але й у світовому масштабі. Наприклад, Василь Каразін першим у світі здійснив експеримент із синтезу штучних алмазів. У родовому маєтку Кручик у науковця була хімічна лабораторія та метеорологічна станція (перша в Україні), де він особисто вів спостереження протягом кількох десятків років.

Василь Назарович мав прогресивні для свого часу погляди, тому йому не вдалося реалізувати всі свої просвітницькі задуми. Але одним лише заснуванням університету та його бібліотеки він увійшов у історію української освіти назавжди.