Фізичної географії і картографії

Власний сайт

Абітурієнту

Кафедра здійснює підготовку бакалаврів і магістрів за спеціальностями 106. Географія, 014.07. Середня освіта (Географія)». Серед освітніх програм в бакалавраті можна обрати «Фізична географія, моніторинг і кадастр природних ресурсів», «Картографія, геоінформатика і кадастр», «Географія рекреації та туризму», «Географія. Природознавство. Економіка. Туристська робота». Магістри мають можливість отримати фахову підготовку за освітніми програмами: «Географія», «Картографія, геоінформаційні системи і дистанційне зондування Землі», «Географія рекреації та туризму», «Географія, Людина і природа та туристська робота». Також діє аспірантура зі спеціальностей «Науки про Землю», «Географія».

Термін навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра складає 3 роки 10 місяців, магістра - 1 рік 4 місяці, доктора філософії – 4 роки.

Випускники кафедри працюють викладачами в загальноосвітніх, вищих та позашкільних навчальних закладах, керівниками середньої ланки освіти, спеціалістами у географічних, гідрометеорологічних, екологічних і природоохоронних установах та підприємствах, у науково-дослідних інститутах, державних і приватних установах та підприємствах картографо-геодезичного, земельно-кадастрового, туристичного і краєзнавчого профілів, у державних органах влади.

Завідує кафедрою доцент, кандидат географічних наук Юлія Іванівна Прасул.

Історія кафедри

Кафедра бере свої витоки від кафедри статистики і географії Держави Російської, організованої в Харківському імператорському університеті відповідно до його першого статуту 1804 року, і є найстарішою географічною кафедрою, що була створена на теренах України.

Засновник Харківського університету В. Н. Каразін був видатним географом. Вперше в Україні на початку XIX ст. він став проводити систематичні метеорологічні спостереження.

У 30-50-х роках XIX ст. істотний внесок у вивчення природи Європи, Азії, Африки вніс наш земляк та вихованець Харківського університету Єгор Петрович Ковалевський. З його ім'ям пов'язані геологічні та географічні дослідження Чорногори, Карпат, Балкан, Сибіру, Середньої Азії, Уралу, Кашміру, Афганістану, Монголії, Манчжурії та Син-Цзяна. Особливо великий внесок зроблено науковцем у дослідження Африки. Ним було ліквідовано велику білу пляму на карті східного Судану та Ефіопії.

До плеяди великих географів кінця XIX–початку XX ст. належить професор Харківського університету Андрій Миколайович Краснов, якого його друг академік В. І. Вернадський назвав одним з найбільш оригінальних шукачів географічного синтезу. Продовжував кліматологічні та агрокліматичні дослідження у Харківському університеті професор Георгій Петрович Дубинський. Перші його роботи були присвячені клімату Західного Сибіру. Результатом багаторічних досліджень Г. П. Дубинського та його співробітників стала розробка нових ефективних засобів боротьби з посухою в південних та східних степових районах України. Обґрунтовано умови та норми застосування штучного зрошення для провідних сільськогосподарських культур з врахуванням місцевих географічних умов. Його колега доцент А. Д. Бабич на прикладі лісового оазису «Асканія-Нова» доводить перспективність лісомеліоративних робіт у справі оптимізації природи півдня України.

З початку 70-х років надобули розвитку прикладні напрями ландшафтознавства для потреб меліоративної, рекреаційної географії та для здійснення заходів з охорони природи (Г.П. Дубинський, Ю.Ф. Кобченко та інші). Починаючи з 1976 року усі кафедри факультету об'єднали свої зусилля для розробки одної комплексної теми — «Умови раціонального природокористування та охорони природи на півдні Європейської частини СРСР».

У 80-ті роки XX ст. на кафедрі фізичної географії і картографії проводилися дослідження в галузі регіонального і локального, покомпонентного, проблемного та комплексного видів еколого-природоохоронного картографування; географо-екологічних аспектів охорони довкілля України, зокрема розроблялися та обґрунтовувалися рекомендації щодо оздоровлення річок України, досліджувався мікроклімат меліорованих територій з метою обґрунтування за теплобалансовим методом режимів зрошення сільськогосподарських культур та оцінки впливу метеоумов на врожай. Успішно виконувалися дослідження із земельно-кадастрового картографування, системного регіонального еколого-природоохоронного картографування на прикладі Харківської області, гідрометеорологічного забезпечення зрошувального землеробства в природних зонах України і, зокрема, на найбільших зрошувальних системах, таких як Каховська, Інгулецька та інші. За цей час ученими кафедри видано багато публікацій. Серед найбільш вагомих є тритомний науково-дослідницький посібник з атласного природоохоронного картографування, виданий у 1986–1988 роках загальним обсягом 115 друкованих аркушів; експериментальна серія із п'яти стінних еколого-природоохоронних карт м. Харкова і Харківської області, шкільно-краєзнавчий атлас Харківської області тощо.

В 1989 році кафедра отримала статус випускаючої, а разом з тим і нову назву — «кафедра фізичної географії та картографії». З березня 1989 року по лютий 2007 року нею завідував Іван Юрійович Левицький, академік Академії педагогічних і соціальних наук, Української екологічної академії наук, доктор географічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, почесний член Українського географічного товариства. З лютого 2007 році кафедру очолювала Віліна Анатоліївна Пересадько, доктор географічних наук, професор. Вона є автором понад 200 наукових праць, визнаним в Україні та за її межами фахівцем у галузі еколого-природоохоронного картографування. З січня 2019 року кафедру очолює Юлія Іванівна Прасул, кандидат географічних наук, доцент, фахівець у галузі рекреаційної географії та туристичного картографування.

Кадровий склад

Фахову підготовку здійснюють 5 докторів наук, 6 професорів, 12 кандидатів наук, доцентів, провідні фахівці-географи і спеціалісти в галузі освіти, менеджменту, туризму, геодезії і землевпорядкування.

Навчальний процес

Студенти вивчають гуманітарні та соціально-економічні дисципліни: «Іноземна мова» (англійська, французька, німецька), «Філософія», «Глобальні проблеми сучасності», «Історія України», «Психологія» та інші; фундаментальні фахові дисципліни: «Топографія з основами геодезії», «Інформатика з основами геоінформатики», «Картографія» тощо; професійно орієнтовані дисципліни: «Загальне землезнавство», «Геоекологія», «Загальна гідрологія», «Ландшафтознавство», «Дистанційне зондування Землі», «Географічні інформаційні системи», «Галузеві кадастри України», «Методика викладання географії» та інші.

Кафедра забезпечує викладання фахово орієнтованих вибіркових курсів: «ГІС в географії», «Клімат Землі», «Картографічний метод дослідження», «Музеєзнавство», «Географічне краєзнавство і туризм», «Туристсько-рекреаційне природокористування», «Географія міжнародного туризму», «Бази даних та основи програмування у ГІС», «Ландшафтна екологія», «Природна та історико-культурна спадщина», «Моніторинг і оцінка земель», ін.

Студенти 1курсу проходять навчальну практику на навчально-науковій географічній базі «Гайдари» у мальовничій місцевості на березі р. Сіверський Донець; студенти 2-го курсу — у містах України, Карпатах, а також за кордоном. Виробничі практики 3–4 курсів проводяться у провідних науково-дослідних, виробничих та освітянських установах та організаціях Києва і Харкова. На 2 і 3 курсах надається можливість проходження навчального стажування у Туреччині. Студенти 2 та 3 курсів мають змогу проходити навчання у туристичній компанії “Tez tour” у Туреччині (м. Анталія) і стажуватися у якості трансферменів. Студенти-магістранти проходять асистентську практику у закладах вищої освіти.

У складі кафедри функціонують навчальні лабораторії (фізичної географії, геоекології та методики викладання географічних дисциплін імені професора Г.П. Дубинського; топографії, картографії та геоінформаційних технологій; ГІС і ДЗЗ), науково-методичний центр безперервної географічної освіти, навчально-наукова географічна база «Гайдари», чотири фахові бібліотеки.

Усі студенти кафедри ведуть роботу в наукових творчих студентських об’єднаннях, результати якої є джерелом для підготовки кваліфікаційних робіт, наукових статей, а також публікацій посібників, довідників, карт, атласів.

Студенти кафедри постійно беруть участь у наукових студентських форумах у Дніпрі, Львові, Києві, а також за кордоном. Щороку на кафедрі проводяться міжнародні конференції з географії і картографії: у квітні — студентів та аспірантів, у вересні — провідних науковців і методистів географії України і зарубіжжя.

Наукова робота

Наукові дослідження з географії розпочалися відразу після відкриття у Харківському університеті кафедри статистики і географії держави Російської. Вони посилились зі створенням на історико-філологічному факультеті кафедри географії та етнографії (1884 рік), особливо, коли кафедру очолив А. М. Краснов (1889 рік), за пропозицією якого її було переведено на фізико-математичний факультет як кафедру фізичної географії та антропології.

Ученими кафедри видано десятки монографій і підручників, сотні наукових статей і нарисів, практичних настанов, науково-популярних книжок і брошур; результати досліджень регулярно подавались на міжнародних і всеукраїнських з'їздах, конференціях, симпозіумах, науково-методичних семінарах.

Для наукової діяльності викладачів кафедри фізичної географії та картографії характерними є такі особливості: практична спрямованість досліджень, що проводяться, перш за все, на географічне вивчення рідного краю, сприяння розвитку його економіки й освіти та раціональне використання природних ресурсів, активне залучення студентів до участі у наукових дослідженнях, публікація наукових праць у співавторстві зі студентами, багато з яких пізніше захистили кандидатські дисертації та поповнили педагогічний склад географічних кафедр.

При кафедрі функціонує аспірантура, працюють науково-дослідні лабораторії комплексного тематичного картографування та гідрометеорологічно-меліоративного моніторингу, відбувається наукове стажування викладачів інших закладів вищої освіти, наукових та виробничих установ України.

Наукові дослідження на кафедрі розвиваються у таких актуальних напрямах:

• наукові основи картографічного забезпечення процесів модернізації освіти на всіх рівнях управління;
• геоінформаційне тематичне картографування;
• наукові основи формування знань у системі безперервної географічної освіти;
• кліматичні особливості України та тенденції зміни клімату;
• оцінювання якості поверхневих вод басейну Сіверського Дінця (в межах Харківської області);
• регіональне еколого-природоохоронне, ландшафтне, туристично-рекреаційне картографування.