Народився в с. Війтівці, поблизу м. Переяслав Полтавської губернії, у сім’ї офіцера. Освіту отримав спочатку в 1-й київській гімназії, потім був переведений до курської гімназії, яку не закінчив. У 1866 році переїхав до Харкова, вступив до Харківського університету вільним слухачем. Через рік, витримавши випускний іспит у 3-й харківській гімназії, вступив на 1 курс відділення природничих наук фізико-математичного факультету Харківського університету.

У 1871 році закінчив університет зі ступенем кандидата природничих наук і в 1872 році був призначений консерватором ботанічного кабінету. У 1874–1877 роках одночасно викладав історію в Харківському реальному училищі.

Після захисту дисертації приступив до читання лекцій в Харківському університеті. З 1880 року був магістром ботаніки. Тоді ж обраний доцентом Новоросійського університету. У травні 1885 року захистив дисертацію на ступінь доктора ботаніки та затверджений у званні екстраординарного професора університету. У січні 1886 року переведений до Харківського університету у званні ординарного професора (з 1902 року став заслуженим професором). Читав курс ботаніки. Більша частина його наукових праць присвячена морфології водоростей. Завідував ботанічним садом і ботанічним кабінетом. У 1891–1894 роках був секретарем фізико-математичного факультету, з вересня 1905 до жовтня 1906 року — першим виборним ректором університету.

Нагороджений орденами Св. Володимира ІІІ ступеня; Св. Анни ІІ ступеня; Св. Станіслава ІІ ступеня.