Народився в с. Старостинці (нині Вінницька область). У 1878 році закінчив юридичний факультет Новоросійського (нині Одеського) університету. У 1890 році отримав ступінь магістра. Читав курс політичної економії в Демидівському (Ярославському) ліцеї. З 1893 року перебував на викладацькій роботі в Харківському університеті. У 1899 році отримав ступінь доктора. Був професором політичної економії та статистики Харківського університету. Викладав історію політичної економії на Вищих комерційних курсах. У 1919–1931 роках — професор Харківського сільськогосподарського інституту.

З грудня 1919 до 1920 року виконував обов’язки ректора Харківського університету. Згодом, коли Харківський університет був перетворений в Академію теоретичних знань, керував там однією з кафедр. У 1925 році Володимира Фавстовича обрано академіком АН УРСР. Займався дослідженнями в галузі політичної економії та історії економіки, був послідовником Джона Стюарта Мілля. У роботі «К вопросу об экономическом значении крупных и мелких заводско-земледельческих хозяйств» (1907 рік) показав переваги великого капіталістичного сільськогосподарського виробництва, об’єднаного з промисловою переробкою сільськогосподарської продукції перед дрібними сільськими господарствами. В останні роки досліджував історію економіки країн Стародавнього світу.