XI Дриновські читання «Україна та її сусіди: проблеми етногенезу і націотворення та міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі (від доби Середньовіччя до епохи глобалізації)»

14–15 листопада 2024 року в Софії відбулися XI Дриновські читання на тему «Україна та її сусіди: проблеми етногенезу і націотворення та міжнародні відносини у Центрально-Східній Європі (від доби Середньовіччя до епохи глобалізації)». 

Вперше цей міжнародний науковий форум, що з 1988 року проводився в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, відбувся на батьківщині професора Марина Дринова. 

Співорганізаторами виступили 8 академічних інститутів Болгарської академії наук та Національної академії наук України, Каразінський університет та Український комітет славістів за фінансової підтримки Центру академічних досліджень в Софії (CAS), Фонду «Конрад Аденауер» та Інституту історичних досліджень БАН.

Конференція відкрилася 14 листопада в центральному корпусі Болгарської академії наук вітальним словом директора Інституту історичних досліджень Болгарської академії наук, професора Даніела Вачкова, який зачитав також привітання від голови Болгарської академії наук, академіка Юліана Ревальського. 

До учасників звернулася й Надзвичайний та Повноважний Посол України в Республіці Болгарії Олеся Ілащук, котра відзначила не лише наукову, а й політичну актуальність проблеми, що об’єднала спільним інтересом понад 140 науковців переважно з України та Болгарії, а також учених з Польщі, Чехії, Угорщини, Молдови, Німеччини та Великої Британії. 

На першому пленарному засіданні пролунали виступи радника ректора Каразінського університету, академіка Віля Бакірова, завідувача кафедри нової та новітньої історії історичного факультету університету, іноземного члена Болгарської академії наук, професора Михайла Станчева, директора Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського Національної академії наук України Наталії Стішової, координатора стипендіальної програми «Підтримка українських учених» Центру академічних досліджень в Софії Ірени Михайлової.

Присутні заслухали також три пленарних доповіді: «”Незручна нація”: український виклик західній історіографії» професора Альбертського університету (Едмонтон, Канада) Володимира Кравченка, «Політики Царства Болгарії й українське питання після завершення Першої світової війни» доцента Інституту історичних досліджень Болгарської академії наук Інни Манасієвої, «Боротьба України проти російської агресії за збереження національної державності та ідентичності української нації й міжнародне співтовариство» завідувача відділом в Інституті історії України Національної академії наук України України Степана Віднянського.

Надалі робота проходила в п’яти секціях:

• «Слов’яни, Русь та їхні сусіди доби Середньовіччя: проблеми релігійної, етнічної та політичної ідентичності»;
• «”Козацька нація” на роздоріжжі: ранньомодерна Українська держава в тенетах Московського царства та Російської імперії»;
• «Nation building імперської доби: боротьба «національних проєктів» у європейському контексті (кінець XVIII – початок ХХ ст.)»;
• «Національно-визвольні змагання 1917–1921 рр. та радянський проєкт «дружби народів»: наслідки для України»;
• «Відродження національної державності та становлення політичної нації: Україна в міжнародній системі координат кінця XX – першої чверті XXI ст.».

У межах XI Дриновських читань відбулися засідання двох круглих столів. Перший із них об’єднав 20 дослідників навколо теми «Європейська мобільність національних меншин та нові діаспори: сучасний стан і перспективи розвитку», другий круглий стіл було присвячено темі «Дивергентні та конвергентні явища в слов'янських мовах: історичне тло та сучасний стан».

На другому пленарному засіданні болгарські та українські вчені представили кілька наукових проєктів філологів та істориків, котрі уже відбулися. Серед них і Андрій Домановський, колишній доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету й кафедри українознавства філософського факультету Каразінського університету, а нині військовослужбовець Збройних сил України, презентував книгу «Український мультифронтир: нова схема історії України (неоліт – початок ХХ століття)», яка нещодавно вийшла з друку в харківському видавництві «Фабула». 

Також було представлено нового керівника Центру болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова Каразінського університету професора Дмитра Миколенка. Він також презентував новий проєкт «Центр досконалості — Східноєвропейський центр європейських досліджень» / «Eastern Ukrainian Centre of European Studies» (EAUCES 10176972).

На завершення другого пленарного засідання керівники секцій та модератори «круглих столів» виступили зі звітами про їхню роботу.

Переважна більшість доповідей учасників XI Дриновських читань (у вигляді наукових статей) складуть основу 17-го та 18-го томів «Дриновського збірника» за 2024 та 2025 рік. 

Міжнародна наукова конференція  пройшла напрочуд успішно, зважаючи на «гібридний» формат та обставини війни росії проти нашої держави, залишивши помітний слід в історії українсько-болгарської наукової співпраці!