Відбулася онлайн-лекція Павла Єремєєва «Крим як "місце пам’яті" між наукою та пропагандою»

Подарунок до 300-ліття Переяславської ради? Або які міфи про Крим просуває російська пропаганда.

Відповіді на ці запитання надав доцент кафедри історії Східної Європи історичного факультету Павло Єремєєв у межах відкритої онлайн-лекції «Крим як "місце пам’яті": між наукою та пропагандою».

Лектор розібрав концепт Криму як споконвічної землі росії, який наразі активно використовують росіяни. Проте насправді ж міфічний контекст споконвічних земель не можна враховувати при перегляді кордонів. Тож згодом активно поширюється новий міф — ідея про Крим як сакральне місце хрещення руського князя Володимира. Потім Крим постав у контексті «Уварівської тріади», згідно з якою в основі російської державності має бути православ’я, самодержавство й народність. І приєднаний до російської імперії в 1783 році Крим починає сприйматися в цих релігійно-національних наративах, які міцно вкоренилися у свідомості населення до кінця імперського періоду. Цікаво, що саме зараз сучасна російська пропаганда реанімує цей міф, побудований на архаїчному мисленні.

Справедливо вказати, що міфи щодо Криму притаманні й Україні. Зокрема, образ кримських татар як непримиренних ворогів мав місце і в нашому суспільстві. Хоча насправді в історії були періоди союзів козаків із татарами. Наприклад, завдяки цьому союзу Богдан Хмельницький досягнув успіхів у битві під Жовтими Водами. Також татари були союзниками Івана Виговського. З їхньою допомогою козаки здобули перемогу в 1659 році.

А як щодо подарунка до 300-ліття Переяславської ради? Цей популярний наратив сконструювали в СРСР. Хоча насправді передача Україні Криму була вмотивована суто раціональним розрахунком через жахливе економічне становище півострова.

Який висновок ми можемо зробити? Як зазначив Павло Єремєєв: «Якими б не були обставини передачі Криму, які б народи не жили там тисячі років тому — це лиш пропагандистські маніпуляції. Українські історики мають досліджуватися минуле. Але не для того, щоб одні міфи змінити на інші. Наше завдання — показати світу Україну як частину глобального світу. І ось така українська історія, історія українського Криму, заснована на сучасних концепціях націй, може стати частиною нашої м’якої сили».

На лекції були присутні більш ніж 60 осіб. Наприкінці учасники мали змогу поставити запитання лектору й отримати відповіді на них.

Стежте за анонсами й доєднуйтеся до наступних лекцій від Каразінського університету!