У ННІ «УІПА» Каразінського університету пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Управління розвитком економічного середовища в умовах глобальних трансформацій»

11 лютого 2025 року

Наука

6 лютого 2025 року в Каразінському університеті відбулося пленарне засідання III Міжнародної науково-практичної конференції «Управління розвитком економічного середовища в умовах глобальних трансформацій». Організатором конференції виступила кафедра економіки та менеджменту навчально-наукового інституту «Українська інженерно-педагогічна академія».

Захід об’єднав провідних науковців, експертів, представників бізнесу та державних організацій для обговорення актуальних викликів світової й національної економіки. Для участі в конференції зареєструвалися понад 200 науковців з різних закладів вищої освіти України.

Вітальне слово до учасників від ректора Каразінського університету Тетяни Кагановської оголосила завідувач кафедри економіки та менеджменту ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія», професор Вікторія Прохорова. У своєму вітальному слові Тетяна Кагановська наголосила на важливості інтеграції науки, освіти та бізнесу для створення ефективних економічних стратегій у сучасних умовах.

До привітань також долучилися:

• проректор Анатолій Бабічев;
• завідувач кафедри економіки та менеджменту ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія» Вікторія Прохорова;
• директор ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія» Денис Коваленко;
• декан економічного факультету Віталій Дячек.

У межах пленарного засідання були представлені ґрунтовні дослідження та аналітичні огляди сучасних економічних тенденцій.

Ольга Шамаєва, заступник директора Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської ОДА, розкрила особливості чинної системи регіонального планування, наголосивши на необхідності гнучкого підходу до розробки стратегічних документів для регіонального розвитку. Вона підкреслила, що в умовах воєнних та післявоєнних трансформацій регіональна політика повинна орієнтуватися не лише на подолання наслідків кризи, але й на створення передумов для сталого економічного зростання. Окрему увагу було приділено важливості залучення інвестицій, використанню сучасних цифрових технологій у процесі планування, а також підходам до інтеграції регіональних стратегій у загальнодержавну систему економічного розвитку, що дозволить більш ефективно реагувати на виклики глобальної нестабільності.

Олена Ареф’єва, професор Київського авіаційного інституту, представила ґрунтовний аналіз національних економічних трендів та їхнього впливу на систему вищої освіти України. У своїй доповіді вона зосередила увагу на необхідності трансформації освітніх програм відповідно до змін ринку праці, що викликані стрімким розвитком технологій, глобалізаційними процесами та структурними змінами в економіці. Також обговорили впровадження цифрових компетентностей у навчальні процеси, оскільки розвиток штучного інтелекту, автоматизації та цифрових рішень докорінно змінює вимоги до підготовки майбутніх фахівців, і важливість партнерства між закладами освіти, бізнесом та державними структурами для забезпечення адаптивності освітніх програм і підвищення конкурентоспроможності випускників на глобальному ринку праці.

Проблематика декарбонізації та екомодернізації енергетики України в поствоєнний період є однією з ключових у процесі сталого розвитку економіки, особливо в умовах європейської інтеграції та глобальних викликів кліматичних змін. Ліліана Гораль, професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, детально проаналізувала перспективи екологічної трансформації енергетичного сектору, звернувши увагу на необхідність оптимального балансу між модернізацією наявних потужностей та впровадженням відновлюваних джерел енергії. Доповідач наголосила на важливості стратегічного планування та інвестицій у «зелену» енергетику як визначальних чинників підвищення енергетичної безпеки та незалежності України, а також розглянула приклади успішної адаптації світових практик до національних умов.

Професор Каразінського університету Віталіна Бабенко презентувала можливості та перспективи участі українських науковців у програмах Європейського інституту інновацій та технологій, наголосивши на важливості міжнародної інтеграції у сфері досліджень і розробок. Вона акцентувала на потенційних перевагах участі у грантових ініціативах та партнерських проєктах, що відкривають нові горизонти для комерціалізації наукових розробок і залучення інвестицій. Також було підкреслено необхідність активної взаємодії українських університетів з європейськими дослідницькими центрами для створення стійкої інноваційної екосистеми, що сприятиме конкурентоспроможності української науки на міжнародному рівні.

Оксана Дмитрієва, професор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, присвятила свій виступ питанням цифрових технологій в економічному аналізі інноваційного розвитку автомобільного транспорту, обґрунтувавши значущість впровадження сучасних цифрових рішень для підвищення ефективності галузі. Зокрема, вона розглянула можливості використання великих даних, штучного інтелекту та автоматизованих систем моніторингу для оптимізації транспортних потоків і зменшення експлуатаційних витрат. Оксана Іллівна наголосила на необхідності інтеграції цифрових технологій у стратегічне планування розвитку автомобільної інфраструктури, що сприятиме підвищенню безпеки дорожнього руху, екологічної стійкості та конкурентоспроможності транспортної галузі в умовах глобальної цифрової трансформації.

Наталія Кузьминчук, професор кафедри маркетингу, менеджменту та підприємництва Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, у своїй доповіді наголосила на важливості розвитку людського капіталу як ключового чинника стійкості громад у процесі євроінтеграції. Вона зазначила, що партнерство між освітніми установами, бізнесом та державним сектором є необхідною умовою для створення можливостей професійного розвитку, адаптації робочої сили до нових економічних реалій і підвищення конкурентоспроможності регіонів. Доповідач підкреслила, що інвестиції в освіту, цифрові навички та підприємницьку активність є стратегічно важливими для формування інноваційної економіки та ефективного використання потенціалу українських громад у європейському просторі.

Ще одним важливим аспектом дискусії стало питання адаптивного лідерства в сучасних організаціях, яке розкрила у своїй доповіді Тетяна Лепейко, завідувач кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця. У своїй презентації "Leading through Generation: Crafting Adaptive Leadership Styles for Modern Enterprises" вона зосередила увагу на необхідності впровадження гнучких підходів до управління в умовах нестабільного економічного середовища. Були розглянуті практичні аспекти розвитку адаптивних стилів керівництва, що дозволяють підприємствам ефективно реагувати на виклики глобальних трансформацій та формувати конкурентоспроможні бізнес-моделі.

Окрему увагу науковців привернув виступ Вікторії Хаустової, директора Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України, присвячений темі «Промисловість України під впливом зовнішніх шоків: стан, зміни, перспективи». Вона висвітлила глибокий аналіз викликів, що постали перед промисловим сектором України у зв’язку з війною, глобальною економічною нестабільністю та зміною логістичних ланцюгів. У своїй доповіді професор Хаустова окреслила можливі шляхи адаптації промисловості до нових умов, зокрема через модернізацію виробничих потужностей, диверсифікацію зовнішньоторгівельних зв’язків та впровадження інноваційних підходів до управління ризиками в промислових підприємствах.

Юлія Ус, професор Каразінського університету, розглянула перспективи впровадження системи комплаєнс-менеджменту в умовах інтеграційних процесів економіки України, підкресливши важливість дотримання стандартів корпоративної відповідальності та прозорості бізнесу. Вона наголосила, що ефективна комплаєнс-стратегія є не лише вимогою міжнародних регуляторних органів, а й ключовим чинником формування довіри між бізнесом, державою та споживачами. Також було зосереджено увагу на необхідності впровадження сучасних цифрових інструментів для автоматизації процесів управління ризиками та моніторингу відповідності нормативним вимогам, що дозволить українським компаніям швидше адаптуватися до стандартів ЄС і зміцнити свою позицію на глобальних ринках.

Конференція стала важливим науковим майданчиком для обговорення ключових викликів економічного розвитку, інтеграції української економіки у світові процеси, цифрових трансформацій, підтримки малого бізнесу та впровадження інноваційних підходів до управління. Отримані результати та рекомендації будуть використані для вдосконалення управлінських практик, формування економічної політики й подальших наукових досліджень у цій сфері.

За підсумками конференції буде опубліковано збірку тез доповідей, що міститиме результати досліджень учасників та наукові рекомендації.