У журналі Nature Communications опубліковано дослідження наноструктурованого багатоканального оптоволокна за участі співробітника кафедри комп’ютерної фізики Олега Єрмакова

Статтю співробітника кафедри комп’ютерної фізики ННІ комп’ютерної фізики та енергетики Олега Єрмакова у співпраці з німецькими колегами опубліковано у престижному журналі Nature Communications з імпакт-фактором майже 15, що входить у 3 % найкращих журналів світу в галузі фізики та астрономії. Ця робота стала шостою публікацією каразінців у цьому журналі, зокрема першою за останні 5 років.

Науковці створили багатосерцевинне оптоволокно, що має сім незалежних каналів розповсюдження світла (серцевин), на торець кожного з яких нанесена своя наноструктура із заздалегідь підібраними властивостями. Внаслідок цього вдається захоплювати світло з певного кута падіння в певний канал розповсюдження. Наприклад, світло, що падає під кутом 20 градусів, потрапляє в перший канал оптоволокна, під кутом 30 градусів — у другий канал тощо.

Аналізуючи розподіл й інтенсивність каналів оптоволокна, що світяться, можна визначити кутову позицію невідомого джерела світла на відстані в декілька метрів. Цей оптоволоконний пристрій працює й у зворотному режимі як кутовий демультиплексор, здатний висвічувати світло з оптоволокна в різні кутові проміжки та напрямки. Дослідники не лише запропонували простий спосіб дизайну наноструктур для покриття оптоволокон, а й реалізували пристрій експериментально за допомогою технології тривимірного нанопринтингу. Отримані результати відкривають широкі можливості для дистанційного зондування, біодетектування, ендоскопії, телекомунікацій та багатьох інших застосувань.

Посилання на повну версію статті