У Каразінському університеті навчалися вундеркінди: до Дня захисту дітей

Серед видатних науковців, винахідників, митців були ті, хто вже в ранньому дитинстві виявив неабиякі здібності та інтерес до майбутньої професії або загалом до творчої діяльності. Ми підготували три розповіді про вихованців Каразінського університету, які таку свою схильність продемонстрували ще в дитинстві.

Ілля Мечников — Нобелівський лауреат. З дитинства він був видатним спостерігачем природи. Автори однієї з розвідок про вченого розповідають про такий факт: «Любов і інтерес до природи, краси і всього, що населяло тутешні місця, виявились у Іллюші з раннього дитинства. Тому він вивчав рослини, комах, риб, жаб. Одного разу Ілля побачив світлячків. "Що воно?" — запитав матір. Емілія Львівна пояснила. "Отже, я повинен переночувати в лісі, щоб на власні очі побачити це невідоме мені життя", — вирішив він. Коли смеркло, Ілля пішов у ліс. Вдома схаменулись, що немає дитини. Люди, взявши з собою собак, почали прочісувати невеликий ліс, кликати малого. Та він, щоб не знайшли, заліз на дерево, а коли закінчили пошуки, зліз на землю і всю ніч провів біля пенька, де вирувало життя світлячків».

Відомо, що знаменитий палеолінгвіст Юрій Кнорозов, якому належить честь дешифрування писемності загадкового народу мая, у дитинстві полюбляв малювати дивних істот, яким надавав вигадані імена. Як потім з’ясували дослідники, вони дуже схожі на слова давніх народів Центральної Америки.

Знаменитий лікар, засновник ортопедії та травматології в Україні Михайло Ситенко у дитинстві полюбляв грати в лікаря. Він клав у ліжко свого молодшого брата Леоніда, перевіряв пульс, оглядав язик, призначав ліки. Михайло виготовляв різні розчини з настоїв рослин і робив спроби «лікувати» ними кошенят та цуценят, для яких створив у себе вдома цілий «лазарет».

Саме у дитинстві розпочинається шлях до нескінченних обріїв науки, мистецтва та літератури. Каразінський університет чекає обдаровану молодь у своїх аудиторіях і лабораторіях, музеях та обсерваторіях.