Представники ННІ «УІПА» долучилися до онлайн-тренінгу з ключових аспектів сучасного комплаєнс-менеджменту в межах реалізації Еразмус+ проєкту EUComplianceM4UA

У квітні-травні 2025 року в межах міжнародного проєкту EUComplianceM4UA за підтримки програми Еразмус+ CBHE відбувся інтенсивний онлайн-тренінг, який охопив ключові аспекти сучасного комплаєнс-менеджменту. Впродовж восьми навчальних днів учасники з України, Португалії, Польщі, Чехії та Німеччини працювали у спільному освітньому середовищі, занурюючись у стратегічні, правові, етичні, управлінські та цифрові виміри комплаєнсу.

Метою тренінгу стало формування нової культури академічного викладання у сфері комплаєнс-освіти, обмін міждисциплінарними підходами та підготовка до впровадження інноваційних рішень у навчальні програми університетів-партнерів з України.

Програма тренінгу охоплювала чотири етапи:

• 22–23 квітня (Universidade Portucalense, Порту, Португалія): відкрив тренінг блок, який був присвячений правовим основам комплаєнс-менеджменту, взаємозв’язку між правовими системами й бізнес-культурами, а також ролі штучного інтелекту в адаптації комплаєнс-процедур. Особливу увагу було приділено антикорупційному регулюванню в ЄС, Великобританії та США (EU Directive, Bribery Act, FCPA). Другий день тренінгу був присвячений бізнес-етиці та практичному втіленню комплаєнсу у сфері управління ризиками. Учасники ознайомилися з принципами побудови етичної культури в організаціях, механізмами впровадження внутрішніх комплаєнс-систем і практиками реагування на етичні порушення, моральними основами відповідності, зонами етичного ризику та стратегічними інструментами підтримки доброчесного лідерства;
• 24–25 квітня (Wyzsza Szkoła Przedsiebiorczosci i Administracji, Люблін, Польща): польські колеги представили міждисциплінарний погляд на комплаєнс у сфері публічного управління, місцевого самоврядування та бізнесу. Обговорення зосереджувалося на тому, як комплаєнс може підтримувати економічний розвиток, формувати довіру інвесторів та виступати дієвим інструментом у боротьбі з фінансовими зловживаннями. Учасники аналізували способи впровадження політик прозорості, значення внутрішніх перевірок і процедур запобігання порушенням. Особливу увагу приділено розробці політик дотримання етичних норм та формуванню професійних команд, відповідальних за їх реалізацію. Також розглядалися питання репутаційних ризиків, із якими стикаються сучасні організації, зокрема наслідки недотримання етичних стандартів у вигляді втрати довіри з боку клієнтів, партнерів і суспільства. Обговорення охоплювали практичні кейси з бізнесу, освіти та публічного сектору. Учасники мали можливість порівняти європейські підходи до комплаєнсу з українськими реаліями, з урахуванням викликів воєнного часу, трансформації економіки та зміни професійних стандартів;
• 29–30 квітня (The University of Chemistry and Technology, Прага, Чехія): етичне врядування, вирішення етичних дилем, формування корпоративних кодексів поведінки, соціальна відповідальність. Учасники обговорювали ключові принципи етичного управління, значення прозорості, підзвітності та доброчесності як основи довіри до інституцій. Значну увагу було приділено аналізу етичних ризиків у сфері закупівель, формуванню морального клімату в організаціях, впливу поведінкових чинників на прийняття рішень та сучасним викликам соціального й нормативного комплаєнсу. Окремий блок був присвячений розробці корпоративних кодексів етики як інструменту формування очікуваної поведінки та управління репутаційними ризиками. Були розглянуті практичні кейси, пов’язані з конфліктом між економічною вигодою та етичними стандартами, а також обговорювались уявлення про сучасні комплаєнс-механізми, що підтримують стійкість бізнесу та запобігають порушенням;
• 7–8 травня (Hochschule Wismar, Вісмар, Німеччина): юридичні вимоги у сфері європейського регулювання, соціальний комплаєнс, захист персональних даних, цифрова трансформація освіти та ESG-стратегії. Значну увагу приділено питанням соціального комплаєнсу у сфері вищої освіти, захисту прав працівників, гендерної рівності, цифрової доброчесності та зобов’язанням щодо належної перевірки контрагентів. Учасники ознайомились із сучасними підходами до викладання етики та комплаєнсу, зокрема використанням цифрових технологій у навчанні, формуванням етичної культури та розробкою ефективних освітніх стратегій. Окремо було порушено теми ESG-підходів, уникнення «зеленого камуфляжу» у звітності, захисту персональних даних і відповідальності компаній перед споживачами. Особливе місце у програмі займала тематика комплаєнсу в умовах перехідних економік. Було розглянуто український досвід адаптації комплаєнс-практик у складних обставинах — через електронні реєстри, антикорупційні механізми, цифрову відкритість та забезпечення прозорості навіть в умовах війни.

Загальні результати:

• 16 спікерів з 5 країн;
• 8 днів інтенсивного навчання;
• міждисциплінарний підхід: право, менеджмент, етика, цифровізація, освіта;
• практичні кейси, інтерактивні обговорення, міжкультурний діалог.

Від ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у тренінгах взяли активну участь члени проєктної команди: Марина Васильєва, Роман Нестеренко, Вікторія Чобіток, Юлія Дуднєва, Юлія Безугла, Тетяна Кострова. Вони долучилися до дискусій, презентували бачення адаптації європейських підходів до українського контексту.

Міжнародний тренінг засвідчив високий рівень професійної підготовки українських учасників, актуальність європейських практик для нашого контексту, а також необхідність інтеграції комплаєнсу як міждисциплінарної компетентності у навчальні програми вітчизняних університетів.