Пішов з життя один з ініціаторів створення філософського факультету в Каразінському, заслужений професор Каразінського Олександр Мамалуй: університет співчуває...

9 грудня 2023 року

З глибоким сумом повідомляємо, що 6 грудня 2023 року пішов з життя доктор філософських наук, професор, заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Олександр Олександрович Мамалуй.

Він закінчив історичний факультет Харківського державного університету імені О. М. Горького у 1961 році, аспірантуру — у 1965 році, i докторантуру кафедри філософії — у 1979 році. Захистив кандидатську дисертацію «Деякі філософські аспекти проблеми історичного прогресу (про категорію історичного прогресу в зв'язку з загальним критерієм розвитку суспільства)» у 1966 році, докторську дисертацію «Методологія “Капітал” у К. Маркса i системна єдність діалектичного й історичного матеріалізму» — у 1982 році.

3 1963 року працював в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна на поcадi доцента кафедри філософії. У 1987−1991 роках — завідувач кафедри філософії і соціології, проректор з гуманітарної освіти Харківського інституту інженерів залізничного транспорту.

 Протягом 1991−2002 років — завідувач кафедри філософії, у 2002−2007 роках — завідувач кафедри теоретичної і практичної філософії Каразінського університету. Один з ініціаторів створення філософського факультету в Каразінському університеті (2001 рік). З 2007 року — професор кафедри теоретичної і практичної філософії.

Hayкові напрями — метафілософія, марксологія, методологія соціогуманітарного пізнання, історія філософії.

Він систематизував принцип практичної істинності абстракції у методології «Капіталу» К. Маркса, виходячи з якого розкрив структурну взаємодію теоретичної і практичної філософії. Розробив концепцію «пост(недо)модерну», в якій piзноманітнi «недо» (як прояву «не-Модерна», «до-Модерна» i взагалі «не-до-модерна») стигматизують вітчизняну трагіко-фарсово-комічну ситуацію в її відношенні до західного «постмодерну». Розкрив відмінність діалектики, з одного боку, «Пана» i «Раба», з іншого, «визволення» i «свободи». Конкретизував концепт (транс)дискурсивного авторства.

Був головою спеціалізованої ради при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, відповідальним редактором «Вісника ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія Філософії “Філософські перипетії”», член редколегії «Вісника ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія Політологія», альманаху «Ойкумена», журналів «Віра і розум» і «Соціальна економіка». Заслужений діяч науки і техніки України (1999 рік). Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2000 та 2005 роки), знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» (2005 рік), переможець конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» (2001).

Має понад 100 друкованих праць, 2 монографії. Підготував понад 30 кандидатів i консультував 8 докторів наук.

Основні наукові праці:

• Методология «Капитала» К. Маркса и системное единство диалектического и исторического материализма. — Х.: Вища школа, 1979. — 176 с.
• Кінці без кінця, або ситуація «пост(недо)модерну» // Постметодика. – 1996. - №1(11). – С. 3–7.
• ДЕРРІ/ДА/ДІАДА. Пост(недо)модерні привіди до «Привидів Маркса» Ж. Дерріда // Ж. Дерріда. Привиди Маркса. — Х.: Око, 2000. — С. 5–33.
• Карл Маркс и Фридрих Ницше: возможна ли свобода без (освобождения от) рабства? // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філософії «Філософські перипетії». 2002, № 561.
• Авторство (транс)дискурсивности // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філософії «Філософські перипетії». 2002, № 561.
• Освобождение (от) свободы? // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Філософія. «Філософські перипетії». № 830, 2008.