Наукові обрії Каразінського: радіофізична обсерваторія під час війни

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна — потужний університет, до складу якого входить і радіофізична обсерваторія, заснована в 1964 році. Вона розташована обабіч с. Гайдари Зміївського району Харківської області. Комплекс використовують у навчальному процесі на факультеті РБЕКС: тут виконують лабораторні роботи, студенти проходять практику, проводять вимірювання, результати яких є основою кваліфікаційних робіт бакалаврів та дипломних робіт магістрів. Обсерваторія призначена для вирішення трьох найважливіших завдань, зокрема моніторингу космічної погоди та контролю геокосмосу й дослідження поширення радіохвиль.

Дослідники та студенти РБЕКС працюють із цим обладнанням, беруть участь у дослідницьких програмах, використовуючи засоби обсерваторії в дослідженнях, роблять теоретичні вивчення численних тем. До складу обсерваторії входить комплекс для дистанційного зондування навколоземного космічного простору (Національне надбання України).

Каразінський робить науку доступною та цікавою для кожного. Аби дізнатися більше про роботу обсерваторії під час війни поспілкувалися з Микитою Шевелевим. Він вивчав радіофізику й електроніку, наразі є молодшим науковим співробітником університету, щойно захистив дисертацію. На кафедрі космічної радіофізики працює з 2016 року. У 2020 році отримував академічну стипендію Президента України.

Також у 2020 році в колективі науковців виграв грант Національного фонду досліджень України («Теоретичні та експериментальні дослідження глобальних збурень природного і техногенного походження в системі Земля—атмосфера—іоносфера»).

Науковець розповів багато цікавого та запевнив, що з обсерваторією все гаразд, вона повністю функціонує та чекає на кращі часи. За словами Микити Богдановича, обсерваторія оснащена багатьма комплексами та радарами. Серед них — повноповоротний радар, супутникові зондування та інше сучасне обладнання. Завдяки цим технологіям в обсерваторії досліджували великомасштабні катастрофи, зокрема землетруси, виверження вулканів та геокосмічні бурі. Комплексне використання цих методів дозволяло краще розуміти зміни й динаміку нашої планети.

Обсерваторія має унікальну техніку. Завдяки цьому обладнанню вона є єдиною у світі, здатною проводити настільки повномасштабні та комплексні дослідження динаміки атмосфери землі. На жаль, наразі через повномасштабне вторгнення в обсерваторії працюють тільки статичні системи, які спрямовані на приймання сигналів різних типів: від сигналів супутникового зондування, тобто GPS, до сигналів від великих катастроф.

Обсерваторія не стоїть на місці. Нещодавно, уже під час війни, дослідники радіофізичної обсерваторії повідомили про сонячне затемнення, яке було 23 квітня 2023 року, зафіксували зміни магнітного поля.

Також Микита Богданович поділився з нами своєю практикою. Він займався виявленням сонячних затемнень. Наразі вивчають те, наскільки зафіксовані магнітні варіації від сонячних спалахів впливають на функціонування радіоканалів. Звучить цікаво, а головне — корисно та актуально.

Радіофізична обсерваторія активно веде міжнародну співпрацю, відділ підтримує дружні взаємини з освітніми та дослідницькими установами у всьому світі. Маємо поточну співпрацю з університетами США, Канади та Японії.

На запитання про плани на майбутнє Микита Богданович зазначив, що обсерваторія з нетерпінням чекає на закінчення війни, щоб повністю відновити можливості в комплексах.