Наукові обрії Каразінського: про нові космічні місії та цікаві результати досліджень у діалозі з аспіранткою кафедри астрономії Валерією Ричаговою

Астрофізикиня Валерія Ричагова в очікуванні початку третього року навчання в аспірантурі, і тому активно працює над матеріалом для дисертаційної роботи, одночасно готується до виступів на конференціях. Її дослідження присвячене фізичним та динамічним властивостям астероїдів, що входять до сімейств головного поясу. У межах дисертаційного дослідження науковиця працює з даними космічної місії Dawn, метою якої були астероїд 4 Веста та карликова планета Церера.

«Моя робота пов’язана, переважно, з обробкою зображень поверхні астероїда Веста, отриманих під час проведення місії, подальшим пошуком ділянок з аномальними оптичними властивостями та їх інтерпретацією. Задля ідентифікації таких ділянок, використовують методи фазових та колориметричних відношень, розроблені харківськими астрономами з метою обробки та аналізу знімків поверхні Місяця.

Як підтверджує практика, ці методи можуть бути успішно застосовані й для інших безатмосферних тіл, як-от Веста та Церера, та давати цікаві, іноді навіть дивовижні результати. Останні місяці увага сконцентрована на аналізі зображень ділянок Вести, які містять плями речовини, названої «світлою мантією», яку наразі інтерпретують як ударний розплав, який виник під час утворення гігантського ударного басейну Rheasilvia на південному полюсі Вести. Ця речовина переважно демонструє значне поглинання в синій частині спектра, трішки вище альбедо порівняно з навколишніми ділянками поверхні та більшу глибину смуги поглинання мінералу піроксену. Однак, що важливіше, популяція плям є однорідною за розмірами та формами, плями показують досить різний ступінь окресленості й чіткості країв. Ми працюємо над тим, щоб класифікувати плями за їх морфологією та оптичними властивостями. Уже отримані нами дані вказують на те, що природа плям найімовірніше не може бути пояснена однією гіпотезою про ударний розплав.

Однак війна однозначно накладає свій відбиток на роботу як уже досвідчених українських астрономів, так і студентів та аспірантів, які лише починають свій науковий шлях. Для харківських астрономів повномасштабне вторгнення було особливо болючим через окупацію Чугуївської спостережної станції російськими загарбниками. Драматичними є наслідки окупації, яка тривала з березня по вересень 2022 року: основні інструменти та електричне обладнання знищені, пограбовані або пошкоджені, постраждали інфраструктурні об’єкти на території станції, обшивка купола павільйону, де телескоп АЗТ-8, пробита в кількох місцях уламками. На щастя, сам телескоп цілий, а от приймачі світла — вартісні ПЗЗ-камери були знищені — просто розстріляні як мішені. Ці злочинні дії зробили неможливими подальші проведення наукових спостережень на станції та практик студентів, яка слугувала осередком науки та освіти довгі 60 років та зробила можливими якісні дослідницькі роботи національного та міжнародного рівня.

Тому на цю мить ми активізуємо всі сили, щоб підтримувати високий рівень досліджень, використовуючи дані міжнародних оглядів та космічних місій, що є у вільному доступі, та робимо все можливе задля відновлення станції та відродження й популяризації астрономії в Україні».

Пані Валеріє, де перебуваєте нині, які складнощі та проблеми долає молодий науковець сьогодні?

Початок повномасштабного вторгнення ми з сім’єю зустріли в Харкові, однак більшу частину 2022 року провели за його межами, у відомому по зруйнованому музею селі Сковородинівка. Там в онлайн-форматі для мене відбувся захист магістерського диплома. Так само як і згодом вступні іспити в аспірантуру. Але в проміжках довелося помандрувати. З грудня 2023 року стабільно в Харкові, тому, як і будь-який харків’янин, стикаюся з проблемами, обумовленими повномасштабним вторгненням. Обстріли та обмежене енергопостачання викликає дискомфорт, призводить до додаткового емоційного навантаження, іноді — виснаження. Але ніколи не стане перепоною для продовження роботи, бо жага до знань та втілення мрій є тією рушійною силою, яка вела світ по шляху розвитку у всі часи, навіть найбільш складні. Так само і зараз.

Однак, окрім глобальних зовнішніх проблем, існують специфічні, притаманні кожній окремій галузі. Серед таких в астрономії можна назвати проблеми, пов’язані з якістю та різноманіттям спостережного матеріалу. Деякі дослідження, тематика яких є, безсумнівно, цікавою та перспективною, могли б розвиватися в зовсім іншому темпі, якби вчені мали змогу вмить отримувати, наприклад, фізичні та динамічні параметри тіл з достатньо високою для конкретної задачі точністю, мали дані про космічний об’єкт, отримані різними методами. У моєму випадку, важливим підсиленням могли б стати зображення астероїда Веста з кращою просторовою роздільною здатністю або ж зразки поверхневого шару реголіту з певних ділянок астероїда. Це б значно сприяло точнішій інтерпретації поведінки ділянок з аномальними спектральними властивостями.

Іноді, щоб отримати таку додаткову інформацію, доводиться бути терплячим та чекати реалізації відповідної космічної місії, розвитку технологій, що здатні полегшити процес отримання інформації або працювати над методами, які дозволять інакше поглянути на вже наявні дані. Робота астронома, безсумнівно, про вибір бути терплячим та стикатися з задачами, які не мають швидкого та очевидного шляху вирішення. Одночасно це і про вибір завжди перебувати в процесі навчання, слідкувати за останніми новинами та здобутками науки. Поєднувати критичне мислення з готовністю до нових, нестандартних ідей та рішень.

Що для вас особисто означає бути науковцем у цей непростий для країни час?

Це насамперед підтримувати вітчизняну фундаментальну науку. Дослідження в галузі астрономії не є популярним напрямом через низку причин, серед яких, зокрема обмежене фінансування та елементарна недостатня обізнаність населення про існування таких досліджень в Україні. Окремим болісним ударом став початок повномасштабного вторгнення, який, як я згадувала раніше, відібрав у харківських астрономів Чугуївську спостережну станцію. Тому я прагну бути частиною астрономічної наукової спільноти, яка формувалася довгі роки, у складі якої були та є видатні вчені, результати роботи яких роблять вагомий внесок у розвиток астрономії на світовому рівні. Зберігати те, що є, та примножити — такий девіз наразі.

Окрім того, я зацікавлена в популяризації астрономії та донесені до широкого загалу загадок світу і таємниць, з якими пов’язана ця галузь. Астрономія — це цікаво та захопливо, однак водночас це кропітка праця багатьох поколінь та сподівання людства на краще розуміння Всесвіту, частиною якого воно є. У майбутньому я хочу зробити свій внесок у процес наближення до цього розуміння.

Ваш головний здобуток року, що минув?

Протягом минулого року мені вдалося взяти участь у чудових наукових заходах та конференціях, де я зустріла безліч цікавих людей. Для мене комунікація є важливим складником робочого процесу, тому можливість працювати поруч з експертами у своїй галузі та переймати їхній досвід є цінним. Тому для мене здобутком стала більш щільна інтеграція у наукову спільноту, процесу якої у свій час завадили пандемія та початок повномасштабного вторгнення.

Що вас підтримує, мотивує та надихає?

Природа. Для мене немає більш приємного проведення вільного часу, ніж відвідування лісу, водойм, тому одним з найбільш улюблених місць Харкова був та залишається Саржин Яр. А мотивують, переважно, успіхи та здобутки старших колег та наставників. Коли маєш перед собою гідний приклад, то розумієш, що й ти зможеш так само — слід лише не зупинятися та прямувати невпинно до своєї цілі. Досвід — це те, що набувається в результаті незліченних спроб, помилок та повторних спроб. Мене надихають люди, які з посмішкою зустрічають перешкоди, а кожен виклик для них стає новою силою.

Улюблений вислів?

"Ecce Homo", — у цьому виразі багато барв та значень сформувалося для мене за останні роки.

Плани та мрії?

Найбільша мрія для мене, як і для багатьох з нас, це найскоріше настання Перемоги. Також я сподіваюсь на те, що вітчизняна астрономія буде мати гідний розвиток надалі. А ще те, що колись я зможу побачити в рідному університеті галасливий натовп студентів, який безтурботно поспішає на заняття.

Якщо говорити про найближчі плани, то успішно захистити дисертаційну роботу та продовжувати дослідження, почати працювати над проєктами, пов’язаними з популяризацією астрономії та освітою.