Наукові обрії Каразінського: інтерв'ю зі стипендіаткою Кабінету Міністрів України для молодих вчених Ольгою Житняківською про науку, яка ніколи не є монотонною

16 січня 2025 року

Наука

Попри складні для України часи, каразінські науковці працюють та досягають визнання.

Відповідно до Постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки імені Бориса Патона № 6 від 5 листопада 2024 року призначено та продовжено виплату стипендій Кабінету Міністрів України 264 молодим вченим. Згідно з документом, стипендіатами стали двоє науковців Каразінського університету. Урядову стипендію отримуватимуть представниці ННІ «Фізико-технічний факультет» Ольга Житняківська та Уляна Тарабара.

Доцент, кандидат фізико-математичних наук Ольга Житняківська — вихованка ННІ «Фізико-технічний факультет» та економічного факультету, протягом 2011–2014 років навчалася в аспірантурі кафедри ядерної та медичної фізики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У 2015 році успішно захистила кандидатську дисертацію «Взаємодія нових флуоресцентних зондів з модельними мембранами». Володарка низки нагород, зокрема стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених, премії імені І. Тарапова для молодих дослідників з фізики, стипендії імені Ю. Сапронова для молодих дослідників з фізики, гранту на участь у 17 Зимовій школі СІМО, зоологічна станція Твармінне, Фінляндія; протягом 2013–2014 років — гранту CІMO для наукової роботи на кафедрі біомедичної інженерії та комп’ютерних наук, університет Аалто (Гельсінкі, Фінляндія). Ми поспілкувалися з Ольгою Анатоліївною та поцікавилися її науковими захопленнями й здобутками.

Коли дізналися про те, що стали лауреаткою стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених, що для вас означала ця нагорода?

Зазвичай гарні новини сприймаємо лише з радістю, тому, звичайно, була дуже задоволена цією радісною звісткою. Це є підтвердженням моєї роботи та наукової діяльності, тому було дуже приємно отримати нагороду.

Яка тема ваших наукових досліджень? Чому обрали саме цей напрям?

Сфера моїх наукових інтересів — комплексне дослідження взаємодії нових флуоресцентних сполук із біологічними макромолекулами. Окрім цього, займаюся розробкою нових флуоресцентних методів детектування амілоїдних фібрил — специфічних білкових агрегатів, що відкладаються у мозку та асоціюються з різними нейродегенеративними захворюваннями, такими як хвороба Альцгеймера та Паркінсона. Також однією з областей моїх досліджень є розробка флуоресцентних наносистем на основі білків для детектування іонів важких металів у воді.

Чи мали труднощі під час своєї наукової діяльності? Як їх долали?

У мене не було значних труднощів, адже маю чудову команду, яка мене підтримує. Ми працюємо в дружному та згуртованому колективі, і, мабуть, мені пощастило з такими колегами. Зараз, звісно, непростий час, і всі перебуваємо під певним зовнішнім тиском. Багато хто опинився в різних місцях, немає вільного доступу до всього необхідного, тому доводиться адаптуватися до нових реалій. Особливо важко в моральному плані, але ми працюємо, щоб забезпечити максимальний результат, на який здатні в цих умовах.

Що вас мотивує працювати в науці та досягати високих результатів?

Напевно, основна мотивація полягає в тому, що наука ніколи не є монотонною. Загалом завжди були до вподоби експерименти та інтенсивний рух. Для мене рутинна праця, монотонна та марудна, є непривабливим способом життя. Сучасний світ мінливий та швидкоплинний, а найкраще бути рушієм цих змін. Саме тому найбільш обґрунтованим та зваженим був вибір наукової діяльності, що спонукає до необхідності розвитку, пошуку нового. Ти не працюєш постійно над одним і тим самим, а адаптуєшся до змін і враховуєш те, що відбувається у світі. Дуже цікаво відкривати нову інформацію, знайомитися з дослідженнями та досягненнями інших учених. Це саме той фактор, який робить наукове життя цікавим і захопливим.

Як оцінюєте перспективи для молодих науковців в Україні? Що ще можна зробити для підтримки їхньої діяльності? Чи могли б дати поради молодим вченим, які тільки починають свою кар’єру?

Це питання досить складне, оскільки в Україні не так багато ініціатив, які підтримують роботу молодих вчених. Існує кілька стипендіальних фондів, що надають стипендії різного типу. Однак, якщо говорити про конкурси наукових проєктів для молодих вчених, то фактично є лише один — конкурс від Міністерства освіти і науки України. Ми регулярно подаємо заявки на цей конкурс, адже інших подібних ініціатив, спрямованих саме на молодих дослідників, поки немає. Це важливо, оскільки молодим ученим важко конкурувати з більш досвідченими колегами. Тому підтримка та створення нових ініціатив, спрямованих на фінансування проєктів молодих учених, є надзвичайно актуальними та потрібними. Це могло б значно розширити можливості для розвитку молодих науковців в Україні.

Які ваші основні наукові цілі на найближчі кілька років?

Серед наукових цілей першочерговим завданням є захист докторської дисертації. Однак, враховуючи теперішні обставини, планувати щось наперед досить складно. Тому докладаємо максимум зусиль у теперішній ситуації, а далі сподіваємося на мирний час, коли стане можливим більш чітко визначати подальші плани.