Наукові обрії Каразінського: біолог Сергій Сідоровський про водойми опісля війни, дослідження водної фауни та мотивацію до науки в Україні

Пишаємося нашими молодими науковцями, які працюють у режимі чергування, проводять наукові експерименти, не переривають свої глобальні дослідження попри війну. Серед таких успішних аспірантів, індекс Гірша якого цього року був найвищим серед аспірантів біологів, є Сергій Сідоровський.

Сергій свій науковий шлях почав ще у 2009 році на 2 курсі біологічного факультету під керівництвом Сергія та Андрія Утєвських. Почав вивчати фауну ракоподібних Харківської області. За цей час науковець віднайшов види ракоподібних, занесених до Червоної книги, які не знаходили десятки років. Деякі його знахідки є єдиними за півстоліття.

Сергій Сідоровський зазначив, що наука — це не лише про досліди, його особисті дослідження неухильно містять багато адміністративної роботи, обрахунків, але все це також передбачає гнучкий графік, що й дозволяє вченому виділяти час на популяризацію науки та на викладання. Мрія бути біологом у Сергія ще з дитинства. Бажання вивчати мікробіологію, ботаніку, зоологію сформував дід Єфімов Михайло Сергійович, який займався селекцією огірків.

Пане Сергію, за даними Scopus, у вас високий індекс Гірша, кілька слів про наукові роботи?

У Scopus у мене зараз дві роботи, присвячені чужорідним видам — це мармуровий рак (який потрохи захоплює наші водойми і є в різних областях України) і Японська прісноводна креветка Макробрахіум. Інша стаття присвячена пʼявці Helobdella europaea, потенційно чужорідний вид у Харківській області та Україні. Місцем походження H. europaea вважають Південну Америку. За останніми дослідженнями, H. europaea є в Іспанії, Південній Африці, Тайвані, Австралії, Новій Зеландії та США. Вважається, що ці пʼявки поширилися у всьому світі з водними рослинами та равликами.

Уперше в Харківській області H. europaea зареєстровано у 2015 році. Під час обслуговування приватного акваріума в Харкові. У результаті спілкування з акваріумістами Харкова у 2021–2024 роках ми виявили принаймні три акваріумісти, у яких Helobdella europaea живе постійно та стабільно розмножуються. Суттєвої загрози для мешканців акваріумів, окрім молюсків, ця пʼявка не несе.

Розкажіть, над чим наразі працюєте, що вдалося дослідити? Які висновки?

Зараз особливу увагу приділяю вивченню чужорідних безхребетних тварин у водоймах Харківської області та України загалом. Маємо декілька цікавих знахідок акваріумних видів у дикій природі, зокрема рожева котушка (Planorbella duryi) і Креветка вишня (Neocaridina davidi), також відома як Креветка Сакура або Ред Черрі. Креветка вишня походить зі Східного Китаю та Північного Тайваню та завезена в решту Тайваню, Японію та Гаваї.

Природне забарвлення N. davidi зелено-коричневе, хоча існує велика різноманітність колірних морф: червона, жовта, оранжева, зелена, синя, фіолетова та чорна. За останні кілька років цю креветку знаходили в термально забруднених водоймах Європи, зокрема в Німеччині, Польщі, Угорщині. За межами термально забруднених водоймищ Креветка вишня не була знайдена.

У Харківській області вперше знайдено в червні 2020 року. N. davidi нами була знайдена на термально забрудненій ділянці річці, яка протікає в Харкові, у кількості 13 особин. Популяція в цьому місці існує з 2019 року. Також популяція N. davidi нами була доведена в червні 2021 на тому ж місці. За межами теплої ділянки N. davidi на цій же ділянці присутній Водяни́й сала́т (Pistia stratiotes L). Вірогідним місцем походження P. stratiotes вважають Південну Америку, хоча існують гіпотези й про африканське походження цього виду. Цей вид, як інвазійний, виявлений у багатьох країнах світу. Planorbella duryi. Родом із Південної Америки (Флорида), інтродукований у Південну Африку, Східну Африку, Перу, Бразилію, Гаваї, у Європі, про що повідомляють з окремих місць у різних країнах (Wetherby, 1879; Grano, 2022). За останні декілька років P. duryi знаходили в термально забруднених водоймах Європи, зокрема у Великій Британії (Anderson, 2005), Словакії (Steffek, 2007), Італії (Cianfanelli, et al. 2007), Іспанії (Salgado, et al. 2014) та Хорватії (Štamol, et al. 2015).

За межами термально забруднених водойм P. duryi не була знайдена. В Україні P. duryi була знайдена в Одеській (Son, 2019), Донецькій (Pisaryev, 2022) та Хмельницькій області (Силаєва та інші, 2009). Усі знахідки цього молюска були знайдені у штучних водоймах зі зменшеним температурним режимом упродовж року. У Харківській області вперше P. duryi була знайдена у великій кількості у відвідному каналі Есхарівської Теплоелектроцентралі, вихід цього молюска за межу каналу в р. Сіверський Донець не виявлено. (Сідоровський та інші, 2023). У 2023 році в межах міста Харків знайдена друга локалізація цього виду в Харківській області, у кількості двох особин у штучній водоймі.

Чи можете ви оцінити стан навколишнього середовища, що на нас чекає з водоймами опісля війни?

З водоймами опісля війни ми можемо очікувати багато змін, наприклад, збільшення кількості біоресурсів у результаті відсутності людини, збільшення чужорідних видів. Багато людей, тікаючи від війни, просто зливали свої акваріуми в найбіліші водойми.

Хто замовляє дослідження фауни, і де це може знадобитися?

Дослідження видового різноманіття часто замовляють компанії, діяльність яких повʼязана із забрудненням навколишнього середовища, наприклад, «Нафтогаз».

Плани надалі? Що мотивує молодого науковця йти до своєї мети?

Продовжити вивчати далі, спостерігати за динамікою чисельності та розповсюдження чужорідних видів. Загалом в університеті мені комфортно працювати. Подобається і колектив, і умови роботи. Це одна з причин, чому я хочу займатися наукою тут. За останні пів століття видове різноманіття Харківської області дуже змінилося: деякі види ми вже не знаходимо, але і зʼявляються види, які раніше не знаходили. І ці речі ще потребують глибоких досліджень.

Чим для вас є наука?

Це можливість у різних форматах реалізувати себе. Це галузь, у якій ніколи не нудно. Це можливість ставити перед собою не прості банальні цілі, а щось вище — чого можна досягти.