Наука в умовах війни вкрай важлива: інтерв’ю з проректором з науково-педагогічної роботи Каразінського університету Антоном Пантелеймоновим

Антоне Віталійовичу, якою була головна логіка наукової роботи університету цього року?

Головна логіка дуже проста, але водночас складна у виконанні: не втратити якість і не зупинити розвиток. У прифронтовому Харкові наука стає формою стійкості, відповідальності й внеску в майбутнє країни. Тому ми одночасно утримували фундаментальні школи світового рівня і максимально посилювали прикладні, оборонні, медичні, технологічні напрями.

Університет працює в прифронтовому місті. Як це вплинуло на організацію наукових досліджень?

Це означає постійну адаптацію. Дуже важливо було створити умови, за яких науковець не думає щодня, чи зможе він завтра працювати. Наука не терпить хаосу. І наша задача як адміністрації полягала в тому, щоб мінімізувати його вплив.

Які наукові напрями сьогодні є ключовими для Каразінського університету?

Ми працюємо дуже широко, але якщо говорити про стратегічні напрями, то це ядерна медицина, фізика й астрономія, матеріалознавство, ІТ і штучний інтелект, інформаційна безпека, квантові технології, а також соціальні та гуманітарні дослідження, пов’язані з війною, ветеранами, людським капіталом. Важливо, що ці напрями не існують окремо. Вони перетинаються, створюючи міждисциплінарні рішення.

У звіті багато цифр щодо фінансування. Якою є модель фінансування науки в університеті сьогодні?

Ми працюємо за багатоканальною моделлю. Основу, звісно, складає державний бюджет, але не менш важливими є міжнародні гранти, госпдоговірні роботи, проєкти Національного фонду досліджень України. У 2025 році загальний обсяг фінансування НДР перевищив 80 млн грн, і це показник довіри до університету як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Каразінський університет активно працює над темами обороноздатності. Як Ви визначаєте баланс між відкритою наукою і безпекою?

Це дуже тонка межа. З одного боку, університет є простором відкритої науки. З іншого, ми чітко розуміємо відповідальність. Тому частина проєктів має обмежений доступ, але водночас ми зберігаємо академічну якість, експертизу і довгострокову перспективу. У 2025 році ми виконували 14 НДР подвійного призначення на суму понад 13 млн грн. І це серйозний внесок у безпеку держави.

Університет успішно пройшов державну атестацію. Що для вас означають ці результати?

Атестація — це зріз інституційної зрілості. Ми пройшли її за всіма заявленими напрямами й отримали високі оцінки, зокрема групу «А» за суспільним та природничо-математичним напрямами. Для мене це підтвердження того, що навіть в умовах війни університет зберігає системність, кадровий потенціал і стратегічне бачення.

Каразінський університет стабільно займає високі позиції в Scopus. У чому секрет такої публікаційної активності?

Це десятиліття інвестицій у наукові школи. У 2025 році ми маємо 764 публікації в Scopus, індекс Гірша — 99. Але важливі не лише кількість, а й якість: зростає частка Q1—Q2, розширюються гуманітарний та медичний сегменти. Ми підтримуємо авторів редакційно й організаційно, і це дає результат.

В університеті активно розвивається власна наукова періодика. Чому це важливо?

Власні журнали — це суверенітет наукової комунікації. Сьогодні шість наших видань мають категорію «А» й індексуються в Scopus. Це означає, що Україна не лише споживає знання, а й формує порядок денний у світовій науці.

Одним із помітних інфраструктурних досягнень стала сонячна електростанція. Це символ чи практичний інструмент?

І те, і інше. Але передусім це практичний інструмент виживання науки. Лабораторне обладнання не може чекати, коли з’явиться світло. Децентралізована енергосистема дала нам автономність, економію ресурсів і впевненість у завтрашньому дні.

У 2025 році офіційно запрацював Науковий парк університету. Яка його місія?

Науковий парк — це міст між ідеєю та економікою. Його завданням є комерціалізація розробок, підтримка стартапів, створення скейлапів. Ми хочемо, щоб наука не завершувалася звітом, а переходила у продукт, технологію, бізнес.

Університет активно співпрацює з НАН України. Що дає ця синергія?

Це поєднання академічної глибини й університетської мобільності. Спільні дослідження, кадри, інфраструктура — усе це підсилює українську науку загалом, а не окремі інституції.

І наостанок: що для вас особисто означає працювати проректором з науки у 2025 році?

Це щоденна відповідальність і велика честь. Коли ти бачиш, як у Харкові, під обстрілами народжуються відкриття, статті, стартапи, ти розумієш: українська наука жива і розвивається! І це надихає!