Міжнародний науковий конгрес «Публічне управління ХХІ століття: особливості воєнного і післявоєнного періодів»

27 квітня в навчально-науковому інституті «Інститут державного управління» відбувся ХХІІІ Міжнародний науковий конгрес «Публічне управління ХХІ століття: особливості воєнного і післявоєнного періодів».

Цьогоріч тематика конгресу об’єднала представників українських наукових шкіл з-понад 30 провідних закладів вищої освіти, науковців з Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Ізраїлю, Естонії, Сербії, а також державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, представників громадських організацій.

На пленарному засіданні, яке модерувала в. о. директора ННІ «Інститут державного управління» Людмила Бєлова, до учасників з вітальним словом звернулися проректор з науково-педагогічної роботи Каразінського університету Антон Пантелеймонов, директор Департаменту науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації Олексій Литвинов, директор центру досліджень примирення Єнського університету імені Фрідріха Шиллера Лайнер Мартін (м. Єна, Німеччина), член Наглядової ради Естонської академії електронного урядування Івар Талло, заступник декана факультету права та адміністрації Ягеллонського університету Пьотр Добош (м. Краків, Польща).

На важливості об’єднання зусиль навколо дослідження проблематики публічного управління сьогодні наголосили директор Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка Лариса Комаха, директор Навчально-наукового інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка» Микола Іжа, директор Навчально-наукового інституту державного управління Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Євгеній Бородін, директор Інституту адміністрування, державного управління та професійного розвитку Національного університету «Львівська політехніка» Любомир Пилипенко.

Емоційним було звернення до учасників конгресу науковців-каразінців, які боронять сьогодні нашу країну, зокрема аспіранта кафедри права та європейської інтеграції, полковника Збройних сил України Олександра Васильківського. Гімн України на відкритті цьогорічного конгресу лунав у виконанні заслуженого артиста України, соліста Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка Володимира Козлова.

Стендову доповідь «Ірраціональні причини російсько-української війни» представив завідувач кафедри публічної політики ННІ «Інститут державного управління» В’ячеслав Дзюндзюк. Робота конгресу після пленарного засідання продовжилась у дискусійних групах за тематичними напрямами.

У роботі дискусійної групи «Публічна політика та управління в умовах гібридних загроз» узяли участь закордонні й українські науковці, аспіранти та докторанти, публічні службовці. Доповіді були присвячені таким темам, як забезпечення інформаційної та фінансової безпеки держави в умовах гібридної війни, механізми діяльності органів публічної влади у воєнний час, захист гуманітарних прав людини. Працівники органів публічної влади висвітлили проблеми відновлення деокупованих громад, наголосили на необхідності психологічної реабілітації дітей і сімей з дітьми, що зазнали психічних травм унаслідок перебування під тимчасовою окупацією. Виступи викликали зацікавленість та активну дискусію учасників сесії.

Під час роботи дискусійної групи «Розвиток системи публічного управління та публічної служби в Україні: виклики, породжені війною» виступили 14 науковців, зокрема і 5 доповідачів — англійською мовою, серед яких доповідь науковця з Ізраїлю «Інноваційні платформи на світовому ринку праці».

Доповіді представили науковці закладів вищої освіти, представники органів місцевого самоврядування Харківської, Луганської та Кіровоградської областей, а також територіальних громад м. Харкова, м. Києва, м. Тернополя. Тематика доповідей охопила такі проблеми: модернізація публічного управління на шляху України до членства в ЄС; управління розвитком системи лікувально-евакуаційного забезпечення Збройних сил України відповідно до стандартів НАТО; громадськість і влада: комунікаційні виклики в умовах війни; проблема інституціональних диспропорцій в системі публічного управління в Україні тощо.

На третю дискусійну групу «Публічне управління економічною та цифровою модернізацією суспільства» було надіслано 65 тез від учасників і науковців з України та Європи. Безпосередньо у дискусії взяли участь 43 учасники. З актуальними доповідями виступили науковці з Люксембурзького університету, Луцького національного технічного університету, Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бакаріуса», Сумського національного аграрного університету, а також представники Державної казначейської служби та міжнародної Спільноти святого Егідія (Sant’Egidio) в Івано-Франківську.

Під час підбиття підсумків були ухвалені рекомендації конгресу. Збірник тез доповідей, як основний науковий доробок конгресу, буде розміщений у відкритому доступі.