Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку: розмова з проректором
Уперше 27 листопада світова академічна спільнота відзначає Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку — ініціативу, що виникла з подання України та була ухвалена на 43-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Символічно, що дата припадає на день народження Бориса Патона й день заснування Української академії наук. Для України ця подія є знаком міжнародного визнання нашої ролі в розвитку відповідальної науки. Для Каразінського університету — це додатковий імпульс поглиблювати свою діяльність у сфері сталого розвитку, де університет уже має значний науковий, освітній та стратегічний доробок. Про цей день, про науку та про роль університетів у майбутньому ми поговорили з проректором з науково-педагогічної роботи Антоном Пантелеймоновим.
Антоне Віталійовичу, що означає поява такого дня для глобальної наукової спільноти?
Визначення ЮНЕСКО Міжнародного дня залучення до науки заради сталого розвитку — це, передусім, сигнал про те, що світ визнає необхідність більш широкого діалогу про роль науки у вирішенні планетарних викликів. Ми спостерігаємо, як теми кліматичної безпеки, соціальної відповідальності, трансформації економік та технологічних етичних дилем стають частиною дискусій не лише в наукових колах, але й на рівні державних політик. Поява нового міжнародного дня ніби підсумовує попереднє десятиліття зусиль і пропонує спільну глобальну точку концентрації для подальшої співпраці.
З іншого боку, це також інструмент привернення уваги суспільства. Воно потребує науково обґрунтованих рішень, але часто не розуміє самої логіки науки — її тривалості, складності, необхідності повторюваних досліджень. Такий день створює нагоду пояснити, що саме наука формує відповідальне ставлення до майбутнього та до ресурсів, які ми залишимо наступним поколінням.
Яку роль університети мають відігравати у сталому розвитку?
Університети — це середовища, де народжуються ідеї майбутнього. Саме тут формуються міждисциплінарні підходи, які є основою для розв’язання проблем сталого розвитку. Університети мають не просто продукувати наукові знання, а й навчати мислити системно, виховувати в молоді усвідомлення глобальних процесів та вміння приймати рішення, що враховують довгострокові наслідки.
Крім того, університети є моделями для наслідування. Вони можуть демонструвати, як впроваджувати екологічні й соціальні стандарти, як правильно будувати інклюзивні й енергоефективні кампуси, як орієнтувати адміністративні політики на відповідальність перед громадою. Таким чином університети стають лабораторіями сталого розвитку не лише теоретично, а й практично.
Як університет залучає молодь до процесів сталого розвитку?
Залучення молоді починається з освітньої складової: ми інтегруємо теми сталого розвитку в навчальні програми різних спеціальностей — від біології і соціології до економіки та міжнародних відносин. Студенти отримують змогу працювати над реальними кейсами, аналізувати проблеми міського середовища, кліматичних ризиків чи соціальних трансформацій, а потім пропонувати власні дослідницькі рішення. Це формує практичне розуміння концепції SDGs і робить їх учасниками процесу.
Чи зростає інтерес студентів до сталого розвитку?
Так, ми спостерігаємо дуже помітне зростання інтересу до тем екології, відповідального споживання, соціальної інклюзії та етики технологій. Нове покоління студентів значно чутливіше до питань клімату та соціальної справедливості. Вони розуміють, що сталий розвиток — це не абстракція з документів міжнародних організацій, а конкретні рішення, які впливають на якість життя тут і зараз. З цією хвилею інтересу університет працює над тим, щоб розширити можливості для участі студентів у наукових і громадських проєктах.
Крім того, сучасні студенти хочуть більшої практичності у своїх ініціативах. Їх цікавить не лише аналіз проблем, а й розробка прототипів рішень: екомоніторинг, соціальні дослідження, нейротехнології для медицини, моделі стійких міських просторів. І університет підтримує це.
Як поєднати фундаментальну науку та етичну відповідальність?
Фундаментальна наука не може існувати у відриві від етичних принципів, особливо в сучасному світі, де технології впливають на мільярди людей. Науковці повинні усвідомлювати наслідки своїх відкриттів і досліджень, зокрема в галузях біотехнологій, штучного інтелекту чи енергетики. Ми активно інтегруємо етичні модулі в освітні програми, навчаємо студентів розуміти технологічні ризики й працювати в рамках принципів відповідальної науки.
Які напрями досліджень є найперспективнішими для сталого відновлення України?
Найбільш перспективними є дослідження в галузі екологічної безпеки, енергоефективності, відновлюваної енергетики та відбудови інфраструктури. Ми потребуємо нових рішень у сфері очищення ґрунтів і води, аналізу забруднення, створення стійких міських систем, модернізації будівель. Величезний потенціал мають математичні та фізичні моделі, що дозволяють прогнозувати ризики і планувати відновлення територій.
Не менш важливими є соціально-гуманітарні дослідження: психологічна підтримка населення, соціальна згуртованість, управління громадами, інклюзивна відбудова. Україна має шанс створити нову модель розвитку, яка ґрунтуватиметься на людському капіталі, інноваціях і міжнародній інтеграції. Університети відіграють у цьому ключову роль.
Яку роль відіграють цифрові технології та ШІ у дослідженнях сталого розвитку?
Цифрові технології дають можливість аналізувати великі масиви даних, створювати моделі кліматичних змін, оптимізувати логістичні процеси, прогнозувати екологічні ризики. ШІ стає важливим інструментом для підвищення точності досліджень та автоматизації рутинних операцій, завдяки чому науковці можуть концентруватися на творчих і стратегічних завданнях. Це значно пришвидшує цикл досліджень і робить їх доступнішими.
Ще один важливий аспект — застосування ШІ в соціальних науках: аналіз великих соціальних даних, моделювання міграційних процесів, прогнозування поведінкових тенденцій. Технології дозволяють краще розуміти суспільні процеси, що є ключем до сталого розвитку. Університет активно впроваджує ці інструменти в навчання та науку.