Міжнародні науково-практичні конференції «Міста та регіони в епіцентрі просторових змін» та «Регіон–2022: стратегія оптимального розвитку»: підсумки роботи
24 листопада 2022 року у спільному віртуальному просторі відбулися міжнародні науково-практичні конференції «Міста та регіони в епіцентрі просторових змін» та «Регіон–2022: стратегія оптимального розвитку».
Організаторами конференцій стали кафедри економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка та соціально-економічної географії і регіонознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
У складних умовах після чергового терористичного акту рф науковий форум зібрав понад п’ятдесят українських і закордонних дослідників, які обговорили проблеми регіонального розвитку, розвитку територіальних громад, суспільно-просторової нерівномірності та нерівності, міського розвитку та міської політики, трансформації міського простору, туризму та проблем довкілля.
З вітальним словом до учасників заходу звернулися проректор з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Толстанова та проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Антон Пантелеймонов.
У роботі конференції взяли участь представники всіх провідних суспільно-географічних осередків України: Київського національного університету мені Тараса Шевченка, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Інституту географії НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Херсонського державного університету, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Також до роботи долучилися представники Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Уманського національного університету садівництва, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Криворізького державного педагогічного університету, а також університетів і наукових установ Чехії, Румунії, Іспанії, Португалії, Польщі тощо.
У межах конференції було організовано круглий стіл пам’яті видатних українських вчених-географів, лідерів наукових шкіл і багаторічних деканів Київського та Харківського університетів Ярослава Олійника та Костянтина Нємця. Їхні колеги, учні та друзі висвітлили внесок вчених у розвиток національної суспільно-географічної школи, поділилися спогадами та згадали життєві ситуації, які безперечно засвідчують, що Ярослав Богданович та Костянтин Аркадійович у наших серцях залишаються яскравими вченими, мудрими вчителями, відкритими й щирими людьми, завжди готовими прийти на допомогу, надихнути, порадити та підтримати.
Важливою складовою конференції став методичний семінар, учасники якого висловили занепокоєння тим, що у проєкті проведення національного мультипредметного тесту у 2023 році географія не потрапила до додаткового блоку. Всі доповідачі одностайно підтримали думку про те, що така ситуація зашкодить як якісній підготовці випускників загальноосвітніх навчальних закладів, так і вихованню патріотичної молоді, яка володіє знаннями про держави світу, свою країну, регіони й міста, вміє використовувати картографічні та топографічні навички на практиці. В умовах війни неможливо захищати країну, географію якої ти не знаєш.
Під час методичного семінару учасники обговорили питання розробки та реалізації освітніх програм за спеціальністю 106 «Географія» рівня бакалавр, магістр та доктор філософії, поділилися досвідом і визначили шляхи їх подальшого удосконалення.
Цей науковий форум показав, що знання у сфері географії, урбаністики та регіоналістики є важливим підґрунтям для забезпечення національної безпеки України. А питання, що обговорювали, рівень наукових дискусій та активність учасників всупереч терору російського агресора надають впевненості в перемозі України.