«Грамотність ― це завжди тренд, грамотним бути завжди модно». Філолог Юлія Гарюнова про нові тенденції в системі мови

9 листопада 2021 року

Важко досягти успіху в роботі, яка не лежить вам до душі, але щиро закохані у свою справу люди просто живуть нею. Мова йде про героїню інтерв’ю, яка не тільки викладає українську мову в Каразінському університеті, вона є автором підручників і посібників з підготовки до ЗНО, виступає спікером різноманітних освітніх курсів, проводить інтенсиви з української мови для сучасного бізнесу та підготовку до державного іспиту з мови.

Знайомтеся, Юлія Гарюнова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови філологічного факультету

Чому Ви обрали вивчення української мови та літератури на філологічному факультеті Каразінського?

Я обрала фах філолога-україніста, оскільки інтуїтивно відчувала, що за цією професією стоїть щось більше, ніж просто викладання в школі. Звичайно, філологія стала справою мого життя. Щаслива, що не тільки я обрала філологію, а й вона обрала мене! Під час викладання не відчуваю, що важко працюю, відчуваю, що стаю частиною чогось важливого!

«Уже давно переконалася, що грамотність ― це завжди тренд, грамотним бути завжди модно. Знання з української мови та літератури обов’язково потрібні не тільки філологу, а й будь-якій сучасній прогресивній людині»

Які зміни відбуваються в сучасній українській мові? Чи вплинула на мову пандемія?

Мова ― дуже рухлива система. Їй притаманна динамічність. Так, мова постійно поповнюється новими словами, які називають нові поняття і явища. Наприклад, слово «мета», яке називає нову платформу для спілкування в інтернеті, уже встигло увійти в щоденну комунікацію багатьох людей. Ще можна згадати сучасну тенденцію до нівелювання імен по батькові. Сьогодні в усіх стилях мовлення ми можемо дозволити собі звертатися до особи, не називаючи ім’я по батькові. Це доводить, що мовна система швидко реагує на запити й потреби спільноти.

«Ті зміни, які в мові відбуваються, мотивовані актуальними процесами в сучасному суспільстві»

Як Ви ставитеся до змін у мовному середовищі України, зокрема до ухвалення нової редакції правопису, мовного закону?

Правописна редакція 2019 року має чітку й зрозумілу мету ― уніфікувати певні правила й норми, які в попередній редакції мали дещо несистемний підхід. Наприклад, ідеться про відтворення певних звуків і звукосполук у словах іншомовного походження або написання складноскорочених слів.

«Звичайно, є ще про що говорити, є правила, які потребують додаткових коментарів. Але загальний підхід у правописній редакції має позитивну тенденцію»

На Вашу думку, чи є доцільним унормування вживання фемінітивів у новій редакції правопису? Чому?

Унормування фемінітивів стало насамперед питанням культурних і суспільних тенденцій. Зрештою в інших слов’янських мовах фемінітиви давно унормовані, тож це стало логічним процесом і для української мови. До цієї тенденції ставлюся позитивно. Проте хочеться, аби фемінітивні форми вживали з урахуванням словотвірних норм української мови, оскільки сьогодні можна натрапити на прикрі помилки як у живому, так і в писемному мовленні.

«У живому мовленні фемінітивні форми давно мають своє повноцінне місце. Мовна система просто відреагувала на цю тенденцію й узаконила такі форми на правописному рівні»

Які найрозповсюдженіші міфи про українську мову?

«Найбільш розповсюджені міфи про українську мову:

1) В українській мові треба писати так, як чуєш.

2) Літера Ґ є вигаданою.

3) Українська мова виникла після нападу монголів»

Серед тем Вашої роботи є мовна агресія, тролінг, кібербулінг у шкільному середовищі. Скажіть, наскільки ця проблема є глобальною, та які способи вирішення існують?

Мовна агресія стала глобальною проблемою в інтернет-спілкуванні. Поштовхом до цього стало виникнення феномену анонімності. А анонімність провокує відчуття того, що тобі все дозволено. Серед методів протистояння мовній агресії можна назвати такі: обговорення з учнями й студентами такої проблеми, спільна рефлексія; проведення асоціативних експериментів, які дозволяють визначити загальну емоційну атмосферу в аудиторії.

«Також необхідно пояснювати учням і студентам, що мовна агресія в інтернеті так само небезпечна, як і агресивна поведінка в повсякденному житті, і може мати негативні наслідки»

За Вашими підручниками та посібниками вчаться люди, чи відчуваєте Ви свою відповідальність?

До процесу створення навчальних видань долучаються фахівці, які мають цінний досвід, і підходять до виконання завдань відповідально. Це коректори, редактори, верстальники та інші. А коли працює колектив сумлінних і натхненних, то якістю видання можна перейматися мінімально.

«Бути автором підручника, за яким навчаються школярі, дуже відповідально»