Краєзнавча практика студентів-істориків: від вивчення теорії до здобуття фахових навичок

З 25 червня до 15 липня 2021 року на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна тривала краєзнавча навчально-виробнича практика. Вона була запроваджена в Каразінському університеті влітку 2013 року і стала першою в Україні. Практику щорічно проходять студенти спеціальності «Історія та археологія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти після закінчення 3 курсу. Цьогоріч було понад 60 практикантів.

Керівниками практики були професори Сергій Куделко та Володимир Духопельников. Базою практики за традицією став університетський центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька (керівник бази практики — заступник директора центру Ольга Вовк).

Зважаючи на карантинні обмеження, практика відбулася в дистанційному форматі. Через це не було змоги провести організовані екскурсійні виїзди та експедиції, проте всі навчальні плани та програми було виконано в повному обсязі.

Основною платформою взаємодії між керівниками та практикантами став дистанційний курс на платформі “Moodle”, який пройшов сертифікацію і визнаний як навчально-методична праця. Усі студенти пройшли інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності й отримали творчі завдання, які виконували індивідуально або в невеликих групах по 2–4 особи. При цьому було враховано навички та зацікавлення студентів, взято до уваги тематику їхніх курсових і дипломних робіт, а також місце проживання (фактичне місцеперебування на час проходження практики).

Студенти розробляли екскурсійні маршрути та знімали відеоролики, створювали проєкти інтерактивних карт, путівників та буклетів краєзнавчого спрямування, здійснювали комплексне краєзнавче дослідження своїх рідних населених пунктів та районів, знайомилися з експозиціями та працювали з фондами бібліотек і музеїв різних регіонів України.

Зокрема, під час виконання творчих завдань практиканти відвідали:

• Запорізьку обласну універсальну наукову бібліотеку; кімнату-музей «Лесина вітальня» в Луцьку та музей-садибу Лесі Українки в Колодяжному (Волинська область);
• Часівоярський промисловий історико-​краєзнавчий музей (Донецька область);
• Лохвицький краєзнавчий музей імені Г. С. Сковороди та Публічну бібліотеку Лохвицької об'єднаної територіальної громади (Полтавська область);
• краєзнавчий музей у м. Куп’янськ, історико-археологічний музей-заповідник «Верхній Салтів» та музей Зінаїди Серебрякової у с. Нескучне (Харківська область);
• Харківську державну наукову бібліотеку імені В. Г. Короленка, центральну наукову бібліотеку Каразінського університету та інші заклади.

Також студенти опановували теоретичні основи сучасного краєзнавства. Їм було запропоновано тексти лекцій та завдання для самоперевірки в дистанційному курсі. Відбувся онлайн-колоквіум, під час якого обговорено питання теорії, історії та сучасних напрямів розвитку краєзнавства. Кожному студенту надано індивідуальну тему для написання есе, у якому потрібно було схарактеризувати свій рідний регіон з точки зору археології, етнографії, архітектури, біографістики, топоніміки тощо.