Коронавірус Covid–19: погляд медика та біолога

Останнім часом увага світу прикута до розповсюдження захворювання, яке викликано коронавірусом Covid–19 і вперше зафіксовано в китайському місті Ухань. Сьогодні навколо нього точиться багато чуток. З одного боку, існує перенасичення інформаційного простору повідомленнями про коронавірус, а з іншого, можна відзначити низький рівень поінформованості населення. Думки стосовно походження, поширення та профілактики захворювання на коронавірус Covid–19 висловили експерти Каразінського університету.

Експерт — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної та клінічної імунології та алергології медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, лікар-інфекціоніст вищої категорії Тетяна Лядова.

– Наскільки небезпечний новий коронавірус Covid–19 чи побоювання щодо нього перебільшені?

– Коронавірус Covid уже й раніше долав міжвидовий бар’єр, набував нових властивостей і ставав патогенним для людини. Це було встановлено раніше під час спалаху атипової пневмонії або важкого гострого респіраторного синдрому, що був викликаний штамом SARS-Cov у 2002–2003 роках. Еволюційно склалося, що поява нових патогенних штамів вірусів, проти яких у населення немає захисних антитіл, завжди призводить до швидкого і широкого поширення захворювання, великої кількості ускладнень і летальних випадків. Перебіг інфекційного процесу залежить від багатьох факторів. Це фактори самого вірусу та фактори імунного захисту людини. Не секрет, що при зараженні одним вірусом у вузькому сімейному колі, перебіг захворювання може бути різним: в одного члена сім’ї — легка форма, а в іншого — важка, іноді зі значними ускладненнями. Так, наприклад, було під час епідемії грипу Каліфорнія А04/2009 (Н1N1), або як його назвали «свинячого» грипу. Вірус поширився в результаті обміну генів вірусів грипу свині та людини. Молоді люди, які не мали антитіл до цього типу гемаглютиніну і нейрамінідази, переносили захворювання дуже важко, тоді як у людей середнього та похилого віку, які у 70–80-хх роках перехворіли на епідемічний штам гонконзького грипу, переносили захворювання в легкій та середньо-важкій формі, без ускладнень.

При коронавірусі Covid-19 важка атипова пневмонія з летальним результатом розвивається рідко і трапляється у 2–3% хворих. Це нижче, ніж відсоток ускладнень від звичайного пандемічного сезонного грипу, який щорічно циркулює в Україні. І набагато менше, ніж під час попередньої епідемічного спалаху SARS в Китаї. Тоді у 2002–2003 роках смертність від важкого гострого респіраторного синдрому або «атипової пневмонії» була на рівні до 10%.

– З чим саме, на Вашу думку, пов’язаний такий високий ступінь панічної реакції на це захворювання?

– Одна з відмінних рис цієї епідемії полягає в тому, що вірус Covid-19 є більш стійким у навколишньому середовищі, має різні механізми передання: повітряно-крапельний, контактний, аліментарний, — і у нього досить тривалий інкубаційний період. Якщо для вірусу грипу і ГРВІ це 3–5 днів, то для цього штаму коронавірусу — до 14 днів. Іноді інкубаційний період може тривати до 25 днів. У зв’язку з цим люди, які переносять легкі та стерті форми захворювання, можуть представляти епідемічну небезпеку, оскільки хвороба протікає непомітно і людина може продовжувати відвідувати громадські місця і заражати інших.

– Яким є механізм зараження вірусом?

– Цей вірус може бути більш стійким до перепадів температури, ніж інші ГРВІ. Зараження коронавірусом Covid-19 відбувається через слизову оболонку очей, носа, носоглотку. Вірус також має і контактний шлях зараження. Слід зазначити, що людина, яка чхає, може залишати вірусні частки на поверхнях навколишнього середовища: столі, стільцях, дверних ручках, — що може бути факторами для подальшого поширення вірусу.

– Що робити для профілактики зараження коронавірусом?

– Можу сказати відразу, що людина в масці не є захищеною від вірусу, повторюся, вхідними воротами для нього може бути і слизова оболонка кон’юнктиви очей. Можливий і контактний шлях передачі через інфіковані поверхні. Маску в цьому випадку потрібно носити хворому, щоб не поширювати інфекцію. Якщо ви перебуваєте в десяти метрах від людини, яка чхає або кашляє, то ризик інфікування невисокий.

З досвіду попередніх епідемій, усі заходи, які проводяться для профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій, безумовно, підходять і в цьому випадку. Особиста гігієна, миття рук, провітрювання приміщення, вологе прибирання є актуальними методами профілактики. До слова, уже зараз харківські медики отримали діагностичні тест-системи, за допомогою яких можна підтвердити діагноз коронавірусної інфекції. Я розумію побоювання населення, але на сьогодні ця інфекція не включена в групу особливо небезпечних інфекцій, на відміну від геморагічної лихоманки Ебола та інших. Тому, оцінюючи всілякі ризики, хочеться вірити, що сучасні можливості фармації дозволять змінити найближчим часом ситуацію на адекватну, а не істеричну.

Експерт — доктор біологічних наук, професор кафедри зоології та екології тварин, заступник декана біологічного факультету Каразінського університету Дмитро Шабанов.

– Дмитро Андрійович, поясніть, будь ласка, коронавірус з точки зору біологічної науки?

– Коронавіруси — це достатньо давно відоме сімейство вірусів. Характерних для людини захворювань вони не викликають, поширені в інших тварин — різноманітних ссавців та птахів. Утім, раніше вже реєструвалися випадки переходу коронавірусів до паразитування на людях. У звичайних випадках бактерії та віруси, які живуть у своїх постійних хазяїв, виявляються для них відносно безпечними. Гризуни виступають переносниками та природними резервуарами бактерії чуми, водоплавні птахи — вірусів грипу, а кажани — вірусів сказу. Ці захворювання завдають їм відносно небагато проблем. Ось коли збудники інфекційних хвороб проходять міжвидовий бар’єр і перестрибують на інших хазяїв, їхній ефект може бути дуже руйнівним. Ці збудники просто не вміють експлуатувати незвичних для них хазяїв так, щоб не доводити їх до загибелі.

Близько спілкуючись з дикими тваринами, готуючи їх, вживаючи їхнє м’ясо без термічної обробки ми постійно ризикуємо, особливо коли мова йде не про традиційні сільськогосподарські та мисливські види. Небезпека обумовлена тим, що ми не знаємо, які бактерії та віруси, що можуть жити в цих наших родичах, можуть передатися нам. Наприклад, при медичному обстеженні африканських мисливців, які вживали в їжу м’ясо горил, було знайдено безліч нових видів вірусів з тієї групи, до якої належить і славнозвісний ВІЛ. Мисливці систематично заражалися вірусами горил. На щастя, ці віруси володіли слабкою здатністю до поширення іншим людям. Можливо, рано чи пізно, один з таких вірусів мутує, і ми отримаємо новий збудник, що може викликати епідемії.

– Що, на Вашу думку, слід зробити людству, аби підготуватися до епідемії?

– Сьогодні людство стає все більш і більш вразливим до нових інфекцій. І все тому, що нинішня популяційна структура людства ідеальна для поширення нових хвороб. Велика щільність населення, активні контакти, швидкі переміщення, велика кількість транспортних вузлів, де відбувається взаємодія людей з різних країн світу, усе це створює відмінну атмосферу для передання інфекцій. У цій ситуації велику небезпеку становлять хвороби, у яких існує латентний період, період протягом якого симптоми ще не проявляються, а передання зараження вже є можливим.

Епідемії, подібні до сьогоднішньої епідемії коронавірусу Covid–19, очікувані й будуть трапляться і надалі. Чим глобальнішим стає людство, тим небезпечнішим і масштабнішим будуть епідемії. Незалежно від того, як пройде епідемія коронавірусу в Україні, будуть ще й інші. І до цього треба готуватися.

Хочу підкреслити, що коли подібні епідемії починаються, у лідери виходять ті країни, які розвивають фундаментальну медицину, біологію і систему епідеміологічного контролю.

– Які поради Ви могли б надати нашим співгромадянам у цій ситуації?

– Хороша порада, яку я можу дати українцям — не сидіть у страху й очікуванні приходу Covid–19, проводьте хоча б елементарні профілактичні заходи: мийте руки, провітрюйте приміщення і проводьте вологе прибирання. Згадайте, що весь світ уже охоплений епідемією сезонного грипу, і за даними Центру громадського здоров’я, тільки за останній тиждень в Україні десять осіб померли від ускладнень грипу. А загалом ГРВІ в Україні в цьому році захворіли 245 055 осіб, і летальних випадків з початку епідемічного сезону — 48, при цьому жоден з померлих не був вакцинований. Епідемії кору та кашлюку, до речі, поширення цих хвороб є наслідком пропаганди антивакцинаторів, забирають дитячі життя. Захворювання на коронавірус, на щастя, діти переносять відносно легко.

Здоровий спосіб життя, нескладні засоби захисту і надія на краще майбутнє — це те, що допоможе не лише під час епідемії коронавірусу, якщо він до нас дійде, а й під час наступних пандемій та епідемій.

Спілкувалася Яна Тарасенко,

фахівець Прес-служби університету