Кейс зі вступу–2020: погляд абітурієнтів і роботодавців навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет»

Майже завершилася вступна кампанія–2020, тому можна підбивати певні підсумки та знайомитися з першокурсниками.

Цього року до Каразінського університету бажали вступити понад 22 000 абітурієнтів. Відповідно до рейтингу Міністерства освіти і науки України університет увійшов до п’ятірки найкращих ЗВО України з найбільшою кількістю заяв на навчання. Наприклад, на навчально-науковий інтститут «Фізико-технічний факультет» було подано 117 заяв, з яких зараховано 27 студентів. Незважаючи на таку кількість, за словами директора інституту, професора Ігоря Гірки, їхній середній бал склав аж 194 бали, а 8 студентів-першокурсників мають 200 балів із ЗНО, що є найвищим показником не лише в регіоні, але й в Україні.

Ми поспілкувалася з тими, кому вдалося все ж таки вибороти своє місце на навчання та долучитися до лав каразінців.

Максимальний рейтинговий бал серед абітурієнтів

«Фізика цікавила мене ще з дитинства, а в школі, коли її почали викладати, усе якось пішло. Були олімпіади, я розумів увесь матеріал, а потім додатково вивчав поглиблено. Думаю, це мені й допомогло здобути 200 балів, плюс підтримка викладачів і близьких, без них я б не досягнув таких результатів», — говорить Ілья Демиденко, першокурсник навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет».

Хлопець — призер обласних учнівських олімпіад з фізики, посів друге місце у 10 класі, а потім і в 11 класі. У 2020 році виборов 1 місце на Всеукраїнській олімпіаді з фізики «Радіоолімпіада» факультету радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем Каразінського університету.

Вступна кампанія для Ільї пройшла доволі насичено. І хоча хлопець отримав 200 балів з фізики, він говорить, що було трохи страшно. Вагу мав середній бал атестата, який у хлопця також дуже високий. Говорить, що саме це допомогло йому стати другим у рейтинговому списку.

А ось його одногрупник, Михайло Даценко, почував себе впевнено. Він також вступав із 200 балами з фізики, проте вважав, що пройде відбір: «Навіть побачивши бали інших, я не дуже хвилювався, навпаки, мені було цікаво. У мене є знайомі з фізтеху, які зараз там навчаються. Вони сказали, це вперше, коли в один рік і так багато людей з максимальним балом. І це дуже круто, бо буде з ким навчатися й конкурувати також». Тож, на думку Михайла, має бути цікаво. Хлопець неодноразово посідав перші місця на обласних учнівських олімпіадах із фізики та математики. Також був капітаном команди «Ш-кварки», яка у 2018 році перемогла на обласному етапі в Юніорському турнірі юних фізиків, а згодом здобула срібло на всеукраїнському рівні.

За словами Михайла, ще з 7 класу він почав захоплюватися фізикою та математикою. Потім вагався, бо не знав, який предмет обрати основним. А у 8 класі вперше взяв участь у турнірі юних фізиків і відтоді чітко визначився з пріоритетом у навчанні. На турнірах познайомився зі студентами фізтеху та його викладачами. І вже з 10 класу зрозумів, що хоче навчатися в Каразінському, тому заяву до університету подавав за першим пріоритетом.

Обидва хлопці мріють пов’язати своє життя і кар’єру з фізикою і кажуть, що обрали Каразінський університет за порадами знайомих. Чималу роль у їхньому виборі відіграв рівень підготовки в університеті. Можливо, буде дещо складно вчитися, але головне, що є перспективи. Це приваблює. Про майбутнє працевлаштування хлопці говорять по-різному.

«У планах поїхати за кордон, і вже там працювати. Але починати планую тут. Мої знайомі, наприклад, також виїхали до Німеччини. Але я думав над Канадою чи США», — відповідає Ілья.

Михайло не проти працювати і в Україні, головне, щоб були відповідні умови: «Насправді, це не є обов’язковим для мене: чи тут працювати, чи за кордоном. У мене, звісно, є свої погляди, наприклад, мені б не хотілося працювати в офісі. Хотів би працювати віддалено, щоб я міг вільно будувати власний графік. Усе залежатиме від умов. Якщо мені сподобається компанія в Україні, то я би працював тут».

Де можуть працювати майбутні випускники університету: досвід роботодавця

З цікавістю спостерігали за перебігом цьогорічної вступної кампанії та конкуренцією й роботодавці. Зокрема, директор Інституту фізики плазми Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» Ігор Гаркуша, який багато років поспіль співпрацює з університетом і здійснює відбір фахівців, розповів про працевлаштування студентів за профілем у Харкові. За його словами, навчально-науковий інститут «Фізико-технічний факультет» має власну технологію підготовки студентів і працює над їхнім працевлаштуванням уже з перших курсів. Починається все з базових дисциплін, а з третього курсу студенти обирають спеціалізацію.

«На цьому етапі вони розуміють, що їх більше цікавить і влаштовує: фізика плазми, фізика твердого тіла, ядерна фізика, теоретична ядерна фізика, експериментальні напрями тощо. Вони починають розподілятися за кафедрами. І в цей момент їх уже розбирають, практично всіх. Майже в кожного є супервайзер, — розповідає Ігор Гаркуша. — Загалом хороші діти, які, як ви кажете, з 200-ма балами, вони вже будуть розібрані на другому курсі. За них буде боротьба, їм будуть пропонувати брати участь в конференціях і їздити на школи молодих вчених тощо».

Уже з 3–4 курсу студенти мають можливість проходити практику й працювати в Інституті фізики плазми. За словами директора, до другого курсу магістратури студент має досвід роботи, бере участь у проєктах, розробках і грантах, створює наукові публікації та має можливість їздити на навчання за кордон. Він орієнтується у тому, чим він буде займатися в подальшому, і знає практичний бік питання.

«Перед працевлаштуванням на повну ставку студент вже три роки пропрацював у нас на півставки. Якщо це експериментатор, він вже повністю орієнтується в методах проведення експерименту, діагностичному обладнанні, він вміє працювати з високовольтною технікою, осцилографами, приборами спектроскопії тощо. Якщо це теоретик, він орієнтується в основних теоретичних моделях, які описують ті чи інші проблеми», — пояснює директор інституту.

Існують також і проблемні питання. Дуже багато талановитих студентів планують побудувати свою кар’єру за кордоном. Ігор Гаркуша наголошує, що більшість студентів уже з першого курсу одразу спрямовані на Німеччину, США тощо. Необхідно заохочувати і створювати умови для молоді, щоб вони лишалися в Україні.

«Особисто я запрошую на роботу одну–дві людини кожного року, але я б взяв і п’ятьох, і більше. Фахівці їдуть до Європи, декотрі переорієнтовуються на IT-сферу. Звісно, є ті патріоти, які залишаються в Україні і працюють у нас. Ми намагаємося створити для них умови. Це й аспірантура, стипендії, стипендії НАН України та Президента для молодих вчених. До 35 років вони можуть використовувати статус „молодого вченого“, щоб вигравати гранти, стипендії і трішки себе підтримувати», — додає директор інституту.

Ігор Гаркуша підкреслює, що фізика — один із напрямів, де не потрібно підтверджувати свій диплом. Якщо спеціаліст захистив кандидатську дисертацію в Україні, його одразу визнають доктором у Німеччині. Диплом Каразінського університету (хоч бакалаврський, хоч магістерський) цінують у Європі, США, де завгодно. Зокрема, диплом навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» не потребує додаткової валідації. І це приваблює. Тому студенти навчаються, а потім без перешкод їдуть або продовжувати навчання, або працювати до закордонних університетів. Їм не потрібно більше нічого робити, крім як показати диплом з англійським перекладом.

Маргарита Поденежна,

прес-служба Каразінського університету