Кейс зі вступу–2020: біологічний факультет

Освітня програма «Біотехнології та біоінженерія» біологічного факультету неабияк привернула увагу значної кількості абітурієнтів під час цьогорічної вступної кампанії. Це відносно новий спеціалізований напрям підготовки, проте він уже встиг знайти своїх прихильників. На денну форму навчання вступники подали 346 заяв, тоді як ліцензійний обсяг складав лише 25 осіб. Отже, на бюджетне місце претендували 16 абітурієнтів. А чотири вступники мали 200-бальний конкурсний показник. Ми пропонуємо поспілкуватися з ними ближче та дізнатися, як це — стати першокурсником Каразінського університету саме на біологічному факультеті.

«Біологія — мій однозначний вибір»

«Я не брала участі в жодних олімпіадах, просто добре написала ЗНО із біології», — розповідає першокурсниця біологічного факультету Єлизавета Лукач. Дівчина склала ЗНО з біології на 194 бали. Це свідчить про те, що цю науку вона полюбила зі школи й обрала її для подальшого вивчення в університеті самостійно. Єлизавета має 200-бальний конкурсний бал. Високий результат у студентки не лише з біології, але й з інших предметів, тому можливостей для вступу в неї було достатньо.

Єлизавета приїхала з Донецької області. На питання, чому обрала Каразінський, говорить, що від початку хотіла вступити саме сюди й що їй сподобався Харків. Тепер вона вже з нетерпінням чекає на початок занять: «Насправді, я дуже хвилююся перед початком навчання, але понад усе я хочу вже відчути себе студенткою».

Дівчині важко говорити про подальші плани, каже, що думки в голові дуже хаотичні: «Зараз я вирішила навчатися тому, що мене цікавить. Буду плисти за течією і вірити, що все буде добре. Але я схильна до думки залишитися працювати в Україні», — додає Єлизавета.

Поки що роздумує над своїми планами на майбутнє й одногрупниця Єлизавети — Вікторія Корнейко. Вікторія з Харківської області. Говорить, що вступна кампанія пройшла для неї якнайкраще. Однак спочатку було хвилювання через рівень середнього бала. «Я дивилася тогорічні результати, то там були й 200-бальні показники, тож я була реально шокована. Думала, що не зможу сюди вступити, хоча мені дуже сильно кортіло. Потім я видихнула, сіла спокійно й порахувала свій середній бал. У мене вийшло трохи більше за 200. Я подумала, що такого не може бути. Написала нашому студентському декану. Ми знову з нею порахували, і вона мені каже: „Вітаю! Ти молодець“», — розповідає Вікторія.

Дівчина є призеркою обласної учнівської олімпіади з біології. У 10 класі Вікторія посіла третє місце, а в 11 класі брала участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН, де здобула друге місце на обласному етапі. Розповідає, що окрім підготовки в школі, вона займалася додатково хімією, біологією і математикою приблизно по чотири години на тиждень. Проте пов’язати своє життя Вікторія мріє саме з біологією: «У мене душа лежить до біології, я її обожнюю. Готова її вивчати самостійно, з нею пов’язати своє життя. Це мій однозначний вибір».

Планів на майбутнє дівчина поки не будує. Говорить, що хоче роздивитися можливі напрями власної реалізації вже в університеті. Вікторія додає, що не проти попрактикуватися за кордоном і здобути там магістерський рівень.

Де можуть працювати майбутні біотехнологи?

Доки дівчата лише починають замислюватися над майбутнім, потенційні роботодавці вже з нетерпінням чекають на молодих фахівців у своїх установах. Про те, які наразі є варіанти працевлаштування у біотехнологів та біоінженерів, розповідають комерційний директор фермерського господарства «Альфа» Євген Іванов та директор Інституту мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України Валерій Мінухін. Ці роботодавці є партнерами університету, вони діляться досвідом працевлаштування випускників з погляду державної та приватної структур.

Щоб потрапити на роботу до цих структур, студенти спеціалізації «Біотехнологія і біоінженерія» уже повинні мати диплом. Особливістю приватного підприємства є те, що перед офіційним працевлаштуванням майбутні випускники можуть проходити там оплачувану практику. У цьому разі відбувається розподіл коштів між студентом та ЗВО. «На практиці в студентів є можливість розібратися з пристроями й навчитися з ними працювати. Важливим є розуміння, яка існує нова техніка, як вона працює, бо зараз увесь процес комп’ютеризовано, усе має GPS-налаштування. Безумовно, це передбачає знання того, як працювати в сертифікованій лабораторії, вміння використовувати як біотехнологічні методи дослідження, так і стандартні — біологічні. Але здебільшого це однаково тандем із технікою», — пояснює директор фермерського господарства «Альфа» Євген Іванов.

Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова зосереджений на дослідницькій науковій діяльності. За словами Валерія Мінухіна, якщо для приватного підприємства достатнім є рівень бакалавра, то для роботи в інституті вимагають як мінімум рівня кандидата наук. «Наша структура є державною науковою установою. Ми проводимо найрізноманітніші дослідження, які вимагають кваліфікації науковця. Наприклад, зараз в інституті працює одна людина віком до 35-ти років, — розповідає директор інституту. — Ми беремо до себе аспірантів, але якщо говорити про напрям „Біотехнології“, то в університеті зараз є лише відповідний бакалаврат. А для нас цього недостатньо. Коли з’явиться магістратура, тоді, думаю, ми вже зможемо працевлаштовувати їх за профілем».

Чим ще, окрім диплома, має володіти гідний кандидат? Думки роботодавців дещо розходяться. Директор фермерського господарства «Альфа» Євген Іванов зазначає, що сьогодні їх найбільше цікавлять кандидати, які є креативними, не стоять на місці й слідкують за новими тенденціями у сільськогосподарській галузі. Безумовно, базою є володіння професійними знаннями з біотехнологій та виробництва харчових продуктів.

Натомість для державної установи, крім індивідуальних якостей та диплома, необхідно ще мати рекомендації для наукової діяльності. Валерій Мінухін пояснює: «Бажано, щоб у студентські роки людина займалася науково-дослідницькою роботою. По-перше, під час такої роботи майбутній науковець вчиться любити науку й цікавитися самим процесом наукової роботи. По-друге, він накопичує досвід роботи під керівництвом наукового ментора і вчиться проводити дослідження самостійно. Саме в такому випадку студент може отримати рекомендацію від Вченої ради університету. І це великий плюс».

«На рівні західних колег» або як заохочувати молодь працювати в Україні

Обидва роботодавці говорять, що мають велику потребу в молодих кадрах і не лише з метою омолодження установи, але й задля підтримки конкурентоспроможності системи, вливання нових ідей. Звісно, підкреслюють вони, сучасну молодь треба заохочувати. Як це зробити? З досвіду сучасного приватного підприємства: «Будь-який зв’язок підприємства із Заходом приваблює молодь. Для нас це також актуально. Це й вихід продукції на західний ринок, практичний обмін досвідом закордоном або приїзд інвесторів. Маємо проєкти з Польщею, наприклад, мої працівники їдуть туди, поляки їдуть до нас. — розповідає Євген. — Також технологічність виробництва. Нам потрібно бути на рівні наших західних колег. Важливою є заробітна плата. Ми є приватним підприємством, тому заробітна плата в нас вища за середньостатистичну в галузі. Крім цього, забезпечуємо гідний соціальний пакет для працівників, який є в певному сенсі індивідуальним, тобто є можливість адаптувати його відповідно до потреб людини. Це передбачає і медичну допомогу, і розв’язання житлових питань тощо».

Зі свого боку інститут пропонує глибоке занурення в наукову роботу. Оскільки фінансування залежить від держави, то він пропонує широкий спектр тематик для досліджень: «У нашому інституті працюють випускники Каразінського університету, є біотехнологи та біологи, але останніх більше. Біотехнологів почали лише нещодавно готувати ЗВО, тому ми їх з нетерпінням чекаємо. Для них уже плануються відповідні тематики з мікробіології, імунології та біотехнологій».

Маргарита Поденежна,

прес-служба Каразінського університету