Кандидат біологічних наук, доцент медичного факультету Людмила Бєляєва про перехід на літній час: чи є в цьому сенс?

В останню неділю березня Україна переходить на літній час. Цього року ми переводимо годинники на літній час о 03:00 ночі з 30 на 31 березня. У зв’язку з цим ми будемо спати на годину менше.

На сьогодні є низка думок проти такого переходу (переведення). Спочатку перехід на літній час був обумовлений економічними потребами — збільшення тривалості світлового дня давало можливість економити електроенергію. Але нині багато європейських країн відмовилися від подібних змін.

Як впливає перехід на літній час на організм?

Згідно з думкою психофізіологів і нейробіологів, переведення є джерелом не лише простих побутових незручностей. Дослідження підтверджують: цей стрибок на годину вперед, який відбувається кожного березня, пов’язаний із серйозними негативними наслідками для здоров’я, зокрема зі збільшенням кількості інфарктів та проблем зі сном у підлітків. Цікаво, що зворотний перехід, від літнього часу до стандартного, не викликає подібних проблем.

Перехід на літній час, який відбувається щовесни, негативно впливає на здоров’я людей безпосередньо після переходу; щобільше, цей ефект зберігається протягом восьми місяців, доки ми живемо за літнім часом.

Однією з причин негативного впливу переведення часу є втрата 60 хвилин сну, оскільки перехід від стану сну до неспання вже є стресом для організму. А коли відбуваються такі різкі зміни, як втрата 60 хвилин сну через перехід на літній час, у внутрішнього годинника організму не вистачає часу для підготовки до пробудження.

У цей час багато людей страждають від недосипання. А недосипання, як відомо, може збільшувати ризик розвитку діабету та серцево-судинних захворювань. Недосипання також може змінити відповідь організму на запалення, що є ще одним фактором ризику виникнення інфаркту.

Крім того, перехід на літній час може порушити тонус симпатичної нервової системи, що керує імпульсами, які організм посилає серцю під час пробудження. Якщо людина недосипає, у неї підвищується симпатичний тонус навіть коли вона спить. А підвищення симпатичного тонусу призводить до розвитку захворювань серця.

Різкі переходи між двома стандартними системами вимірювання часу не еквівалентні. Стандартний час найбільш відповідає природному освітленню, коли в зеніті сонце знаходиться опівдні або близько того. Влітку, з березня по листопад, через переведення годинника сонце сходить і заходить пізніше, якщо судити за годинами.

Вранішнє світло необхідне для налаштування природних ритмів тіла: воно пробуджує та бадьорить нас. Також ранкове світло впливає на настрій — для боротьби із сезонними загостреннями лікарі рекомендують використовувати спеціальні лампи денного світла.

Хоча точні причини того, чому світло активізує наш організм і позитивно впливає на настрій, невідомі, можливо, це пов’язано з рівнем кортизолу — гормону, що керує стресом — або з тим, як світло впливає на мозочкову мигдалину — частину мозку, що відповідає за емоції. Підліткам через це може не вистачати часу на сон через щільний графік навчання, спортивних та соціальних заходів.

Найважливіша перевага літнього часу полягає у наявності додаткової світлої години часу ввечері, яку можна використати для занять спортом, покупок або їжі просто неба. Однак яскраве світло ввечері протягом восьми місяців впливає на ваш організм. Воно відкладає вироблення мозком мелатоніну — гормону, що викликає сонливість, і це впливає на якість та тривалість сну.

У підлітків мелатонін також виробляється пізніше ввечері, тобто у них є природна затримка сигналу відходу до сну. Тому вони особливо дуже схильні до проблем зі сном через додаткове вечірнє освітлення. Подібна затримка існує у людей віком до 20 років і трохи більше.

Вплив літнього часу на людей також пов’язаний з географією їхнього проживання. У одному з досліджень було показано, що люди, які живуть на західному кордоні часового поясу, у яких вранці світлішає пізніше, сплять менше, ніж ті, хто живе на східному кордоні того ж часового поясу.

У жителів західного кордону частіше зустрічаються проблеми із зайвою вагою, діабетом, частіше виникають серцеві захворювання та рак грудей. Науковці вважають, що ці захворювання виникають внаслідок поєднання хронічного недосипання та циркадної невідповідності. Останнє означає ресинхронізацію між нашими біоритмами та навколишнім світом. Тобто коли робота, навчання або сон залежать від годинника, а не від сходу та заходу сонця.

Як адаптуватися?

На думку психофізіологів, єдиний час, який не слід змінювати — це час сну. Проте нам все ж таки доведеться перебудовувати свої циркадні ритми в останню неділю березня.

«Період адаптації може пройти швидко, а може і затягнутися. За ідеєю, при зміні часу на годину адаптація триває не більше 1–2 днів, але з деяких причин може зайняти більше часу», — говорить доктор Девід Ернест з Техаського наукового медичного центру A&M.

За його словами найшвидший спосіб адаптуватися — відразу перелаштуватися на новий час. Тобто необхідно приймати їжу та лягати спати за новим часом вже в день переведення годинника. Лікар Ернест також рекомендує підготувати свій організм до переходу на літній час заздалегідь. Наприклад, якщо людина зазвичай прокидається о 6 годині ранку, потрібно в суботу завести будильник на 6:40, у неділю — на 6:20, а в понеділок на 6 ранку.

Крім того, фахівець радить добре поснідати та вийти на вулицю, щоб прогулятися або зайнятися фізкультурою. Виконання всіх цих рекомендацій допоможе перебудувати центральний біологічний годинник у мозку, що реагує на зміну циклів день / ніч, та периферичний годинник (наприклад, серце), який реагує на прийом їжі та активність.

Таким чином, наш організм швидше та природніше адаптується до змін у часі, а також знизиться ризик виникнення поганого самопочуття та проблем зі здоров’ям на початку нового тижня.

Матеріал підготувала кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної практики — сімейної медицини медичного факультету Людмила Бєляєва