День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні: університет пам'ятає

У цей день ми згадуємо тих, чия доля була зламана війною. Тих, хто загинув на полі бою, у ворожому полоні, в окупації, під бомбами, в дорозі чи в тилу. Ми вшановуємо всіх жертв війни — цивільних і військових, дорослих і дітей.

22 червня — день, що закарбувався в історії України початком страшної трагедії. Саме цього дня у 1941 році на територію України прийшла одна з найкривавіших хвиль Другої світової війни. Вона принесла окупацію, масові вбивства, депортації, знищення міст і культурної спадщини. Харків, як один з головних інтелектуальних і промислових центрів країни, пережив надзвичайно трагічні сторінки тієї війни.

Каразінський університет пам’ятає. Пам’ятає викладачів і студентів, які не повернулися з фронту. Пам’ятає знищені колекції, зруйновані лабораторії, розірвану наукову спадкоємність. Але навіть у найтемніші роки університет жив, думав, писав, навчав — бо знання справді є силою, здатною чинити спротив навіть тиранії.

Сьогодні, коли війна знову на нашій землі, ця пам’ять набуває особливого сенсу. Ми знову втрачаємо людей. Знову захищаємо свої міста. Знову переобладнуємо аудиторії під укриття. Але ми не скорилися. Каразінський університет продовжує свою місію: навчати, досліджувати, служити суспільству.

У день скорботи ми не лише схиляємо голови. Ми зміцнюємо нашу волю до життя. Ми зберігаємо історичну пам’ять і трансформуємо її у силу. Ми дякуємо тим, хто боронить нас сьогодні, і шануємо тих, кого війна забрала назавжди.

Вічна шана і пам’ять тим, хто віддав своє життя за свободу України.