День пам’яті святителя Іоанна Шанхайського та Сан-Франциського — єдиного випускника Каразінського університету, причисленого до лику святих

2 липня 2022 року

2 липня відзначається день пам’яті святителя Іоанна Шанхайського та Сан-Франциського — єдиного випускника Каразінського університету, причисленого до лику святих. Саме цього дня 56 років тому в Сіетлі (США) помер владика Іоанн.

Майбутній подвижник віри народився у селі Адамівка Ізюмського повіту Харківської губернії. При хрещенні він отримав ім’я Михайло. Рід Максимовичів, до якого належав майбутній святитель, був одним із найстаріших українських дворянських родів, відомості про який фіксують із ХVІІ століття.

У фонді рідкісних видань центральної наукової бібліотеки Каразінського університету зберігається цінний експонат — «Сборник сведений о роде Максимовичей». Ця книга була видана в Ризі у 1897 році невеликим тиражем — лише 30 примірників. Як відзначає автор, видання було створено «виключно для членів родини, рідних, друзів та добрих знайомих» та не було призначене для продажу.

Коли хлопцю виповнилося одинадцять років, його відправили на навчання до Кадетського корпусу в Полтаві. У 1914 році після закінчення навчального закладу він став студентом юридичного факультету Харківського університету.

Після завершення навчання в університеті Михайло з родиною емігрував до Королівства сербів, хорватів і словенців. У 1925 році він закінчив богословський факультет у Белграді, а у 1926 році прийняв чернецтво.

У 1934 році отця Іоанна було посвячено у сан єпископа Шанхайського. У цьому місті завдяки його клопотанню було побудовано великий собор на честь ікони «Споручениця грішних», організовано притулок для сиріт і дітей бідних батьків.

У 1962 році владика переїхав до США, а в 1963 році став єпископом Сан-Франциським. Під його керівництвом у Сан-Франциско було добудовано найбільший православний храм США — «Усіх скорботних радість».

Протягом свого життя майбутній святитель опікувався, зокрема, проблемами біженців. Зокрема, відомо випадок, коли отець Іоанн протягом кількох днів поспіль не залишав приймальню Госдепартаменту іноземних справ США, доки не домігся дозволу на в’їзд до країни кількох тисяч біженців з Китаю. Владика читав свої проповіді різними мовами, зокрема грецькою, французькою, англійською та голландською.

За скромність у побуті французи називали його Іоанном Босим, адже він вважав за краще ходити босоніж і зношував рясу до дір. Часто він навіть проводив церковні служби босоніж, що викликало неабиякий подив у священиків.

Сьогодні, в надскладний період війни, героїзму та жертовності українського народу, для нас особливо важливим є звернення до тих уроків безмежного прагнення до справедливості та боротьби за правду, які за життя нам дав святитель Іоанн.

Вшановуючи пам’ять видатного випускника університету, віримо в перемогу світла!