День народження славіста-мовознавця, вихованця університету Юрія Шевельова: університет відзначає
Юрій Володимирович Шевельов, який входить до плеяди Почесних докторів університету, був одним із найвизначніших українських інтелектуалів ХХ століття.
Юрій Шевельов (псевдоніми Юрій Шерех, Григорій Шевчук) народився 17 грудня 1908 року в Харкові в родині шляхетних німців. Його батько, Володимир Шнайдер, з початком Першої світової війни змінив прізвище.
Майбутній науковець навчався в Харківському університеті, де зустрів двох своїх головних наставників: Леоніда Булаховського й Олександра Білецького. Після захисту кандидатської дисертації він викладав в альма-матер, зокрема і в Інституті журналістики. У 1941–1943 роках Шевельов завідував кафедрою української філології.
З початком німецької окупації України він дописував до місцевих харківських видань, згодом виїхав до Львова. Після завершення війни науковець працював в Українському вільному університеті (Німеччина), став заступником голови об’єднання «Мистецький український рух» у Мюнхені (1945–1949 роки). За запрошенням німецького славіста Макса Фасмера у 1950–1952 роках читав лекції в Лундському університеті (Швеція).
У 1952 році Юрій Шевельов виїхав до США, де викладав у Гарвардському та Колумбійському університетах. Науковець став наймолодшим славістом світу, який отримав таке визнання та пропозицію викладати у двох найстаріших і найповажніших закладах вищої освіти Америки.
Молодий мовознавець працював багато та охоче протягом усього свого життя. Підтвердженням цього є близько 900 позицій у його власній бібліографії. Хоча Шевельов цікавився передусім мовознавством, він залишив низку цікавих літературознавчих, літературно-критичних та театрознавчих праць.
Завдяки Шереху українська мова увійшла в коло світових наукових інтересів. Сам про себе славіст без зайвої скромності казав: «Те, що Грушевський зробив для української історії, я зробив для української мови».
Своїми дослідженнями він спростував офіційну радянську доктрину про існування східнослов’янської єдності, «братньої колиски трьох мов: російської, білоруської та української».
За 93 роки свого життя він об’їздив півсвіту, але де б не працював Юрій Володимирович, Харків завжди залишався в його серці. Його книги — неоціненна енциклопедія харківського життя першої половини ХХ століття, неупереджена розповідь про українську інтелігенцію, студентство, неповторну мистецьку ауру «першої столиці».
Він усіма силами допомагав своїм землякам. За його ініціативи в середовищі еміграції створили фонд «Друзі Харкова», який фінансово підтримував журнал «Березіль», українські церкви, театр імені Тараса Шевченка, музейні виставки. Грошову частину своєї Шевченківської премії Шевельов віддав на розвиток Української школи № 6 у Харкові.
Особливий внесок був зроблений у розвиток Історико-філологічного товариства. Саме завдяки активній діяльності науковця були знайдені кошти на видання перших томів нової серії «Збірника ХІФТ».
Після проголошення незалежності України Юрій Шевельов декілька разів відвідав Батьківщину. Помер видатний науковець у 2002 році у Нью-Йорку. У січні 2022 року в Харкові на фасаді будинку «Саламандра» відкрили відновлену меморіальну дошку українському мовознавцю Юрію Шевельову.