Безбар’єрність як стратегія майбутнього: у Каразінському університеті обговорили нові стандарти підготовки фахівців

16 лютого 2026 року Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна став майданчиком для обговорення критично важливих питань розбудови безбар’єрного середовища в Україні. В офлайн-форматі керівництво університету, представники державної влади та провідні експерти визначили шляхи реформування освіти та медицини в контексті інклюзії.

Участь у засіданні взяли почесні гості: Тетяна Ломакіна, Уповноважений Президента України з питань безбар’єрності, Ірина Тулякова, голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Анастасія Коновалова, заступниця Міністра освіти і науки України та Віта Ковальська, заступник начальника Харківської ОВА.

Ректор університету Тетяна Кагановська, вітаючи учасників, наголосила, що для Каразінського питання безбар’єрності є не лише вимогою часу, а й ціннісним орієнтиром, який потребує наукового обґрунтування та практичної імплементації.

Директор навчально-наукового інституту соціології та медіакомунікацій Олена Мурадян у своїй доповіді порівняла освітні програми підготовки фахівців, які задіяні в питаннях безбар’єрності. Вона торкнулася важливих тем: трансформації стандартів підготовки кадрів, враховуючи потреби повоєнної відбудови; співпраці фахівців-соціологів та юристів у розробці моделі, що базується на міжнародному досвіді та аналізі цінностей інклюзивних суспільств; пропозиції впровадження системи безперервної освіти для соціальних менеджерів, що включає дуальну освіту та цільові магістерські програми; співпраці зі стейкхолдерами під час формування освітних програм.

Декан II медичного факультету Олександр Козлов виступив з доповіддю про пропозицію створення Інституту терапії мови і мовлення на базі Каразінського університету. Фахівець окреслив шляхи подолання кадрової кризи у цій сфері: «Ми маємо відійти від старої моделі, де логопед був лише педагогом. Сьогодні наші пацієнти — це діти, ветерани та військові з важкими мінно-вибуховими травмами. Це потребує медичного, психологічного та анатомічного підходу».

Результатом зустрічі стане розробка конкретних рекомендацій щодо вдосконалення законодавчої бази та освітніх програм, які відповідатимуть запитам інклюзивного суспільства майбутнього.