Антон Пантелеймонов: «Каразінський університет підтвердив свої лідерські позиції завдяки злагодженій роботі всієї команди»
12 листопада у Києві відбувся «Всесвітній день науки 2025: Україна», де було оголошено результати найбільш комплексної в історії України державної атестації за шістьма науковими напрямами. Каразінський університет підтвердив свою незмінну лідерську позицію, отримавши одні з найвищих оцінок у країні. Про значення цих результатів, шлях до них та майбутні кроки університету ми поговорили з проректором з науково-педагогічної роботи Антоном Пантелеймоновим.
Антоне Віталійовичу, які емоції викликали у Вас результати державної атестації?
Це була дуже яскрава мить професійної гордості. Коли оголосили результати й пролунали наші наукові напрями з категорією А, я відчув неймовірну радість від підтвердження того, що весь університет, від студентів до академіків, рухається у правильному напрямку. Адже працювати над розвитком науки у прифронтовому місті — це особлива відповідальність, це щоденна боротьба за якість, за стабільність, за майбутнє. Тому ці результати символізують стійкість, незламність Каразінського університету та здатність досягати високих результатів попри обставини.
Що стало ключовим чинником цього успіху?
Немає одного чинника, який усе визначив. Це результат синергії. Університетська наука працює як живий організм: кафедри, лабораторії, наукові школи, адміністративні служби, молоді вчені, міжнародні партнери — кожен елемент виконує власну функцію, але разом вони створюють єдину систему. Особливо хочу підкреслити: досягнення високих категорій стало можливим завдяки планомірній, системній, довгостроковій роботі. Це не підготовка за три місяці. Це роки послідовної стратегії, розвитку людського потенціалу, підтримки публікаційної активності, залучення фінансування.
Наскільки масштабним було оцінювання?
Атестація 2025 року справді стала найбільшою за всю історію України. Вона охопила шість наукових напрямів і включала десятки критеріїв, серед яких не лише публікації, а й інфраструктура, грантова активність, міжнародні партнерства, робота молодих учених, участь у програмах мобільності, міждисциплінарні проєкти та співпраця з бізнесом. Університет повинен був продемонструвати не лише результати минулих років, а й тенденції розвитку, стійкість дослідницьких шкіл, інституційний потенціал. Ми змогли показати стабільно високий рівень у всіх вимірах.
Які отримані категорії Ви вважаєте найбільш показовими?
Категорія А у «Суспільному» та «Природничо-математичному» напрямах — це наші сильні та історично потужні позиції. Тут працюють відомі школи, які мають науковців міжнародного рівня та високу публікаційну активність. Водночас не менш важливо, що інженерно-технологічний напрям отримав категорію Б, біомедичний та гуманітарно-мистецький напрями отримали категорію В. Це свідчить про стабільність та перспективність усіх сфер нашої наукової діяльності. У деяких з них ми бачимо потужний потенціал зростання до категорії А в наступному циклі.
Як університетові вдалося підтримувати науку під час війни?
Це питання, яке сьогодні задають нам і партнери з-за кордону. І відповідь дуже проста, але водночас глибока: завдяки людям. Наші науковці продовжують працювати, навіть коли доводиться це робити під сиренами, під час відключень електроенергії або з тимчасових релокацій. Університет створив усі можливі умови: безперебійні системи електроживлення, онлайн-лабораторії, доступ до баз даних, внутрішні гранти. Ми зберегли наукові школи, підтримали аспірантів, забезпечили можливість публікуватися й брати участь у міжнародних конкурсах.
Чи можна говорити про незламність університету як про частину цього успіху?
Безумовно. Результати атестації є черговим доказом того, що Харків і Каразінський живуть, працюють, тримають інтелектуальний фронт. Ми демонструємо, що українська наука розвивається й нарощує потенціал, незважаючи на виклики, які могли б паралізувати будь-яку інституцію.
Яка роль молодих учених у досягнутих результатах?
Надзвичайно вагома. Молоді вчені є драйвером змін, амбасадорами нових ідей, інновацій та міждисциплінарних рішень. Понад половини наших наукових публікацій останніх років зроблена за участі молодих дослідників. Вони активно беруть участь у міжнародних школах, грантах, програмі Erasmus+, стажуваннях у провідних університетах Європи та США. Ми бачимо, як формується нове покоління каразінської науки, яке органічно поєднує шану до традицій із відкритістю до глобальних практик.
Які завдання сьогодні є пріоритетними для наукового сектору?
Перше — це міжнародні партнерства, які дають можливість залучати додаткові ресурси та створювати сильні колаборації.
Друге — міждисциплінарні дослідження. Сучасна наука стоїть на перетині напрямів: біологія з ІТ, фізика з медициною, соціальні науки з даними.
Третє — цифровізація. Ми активно розвиваємо інструменти відкритої науки, репозитарії, сучасні наукові сервіси.
І четверте — підтримка молоді, бо саме молоді науковці визначатимуть нашу позицію в майбутніх атестаціях.
Що результати атестації означають для студентів та абітурієнтів?
Вони означають впевненість у високій якості освіти й наукового середовища, в якому вони навчатимуться. Університет із такими результатами атестації гарантує доступ до сучасних лабораторій, участь у міжнародних програмах, можливість долучатися до реальної науки. Для абітурієнтів це сигнал: Каразінський є місцем, що формує майбутніх лідерів, дослідників і професіоналів світового рівня.
Яким Ви бачите подальший розвиток Каразінського університету?
Я бачу Каразінський університет як центр інтелектуального розвитку країни, як університет світового рівня, що водночас залишається вірним своїм традиціям.
Ми будемо зміцнювати міжнародні позиції, нарощувати науковий потенціал, оновлювати інфраструктуру, підтримувати таланти й відкривати нові можливості для всіх, хто хоче займатися наукою. Університет продовжить рух уперед. Впевнено, цілеспрямовано і з вірою в наше спільне майбутнє.