96 років від дня народження Івана Світличного: університет пам'ятає

20 вересня ми згадуємо Івана Олексійовича Світличного — одного з найвидатніших інтелектуалів і культурних діячів XX століття, чиє життя та творчість залишили яскравий слід у розвитку української літератури та правозахисного руху.

Іван Світличний здобув філологічну освіту в Харківському університеті (нині Каразінський), саме тут формувався його світогляд, сповнений любові до рідної мови та культури, і невдовзі він став одним із голосів покоління шістдесятників.

У Каразінському здобула освіту і молодша сестра Івана Світличного — Надія. Портрети брата та сестри серед інших каразінців-лауреатів Шевченківської премії представлені в галереї філологічного факультету університету.

Життєпис Івана Олексійовича сповнений болю й втрат, але попри всі випробування він зміг стати літературним критиком, мовознавцем, перекладачем, поетом, організатором підпільних літературних вечорів, де читали твори заборонених українських письменників. «Поети стріляють римами, чекісти — із револьверів. У серце стріляють. Серце — мішень для куль і для рим», — писав він.

Його творчі й громадські здобутки — це не просто сторінки книжок чи наукових праць. Це рух за право бути собою, за право говорити українською, зберігати культуру, навіть коли всередині системи відчутно тиск. Після смерті Івана Світличного його спадщина не зникла — вона надихає, підштовхує до самопізнання, до відповідальності перед минулим і перед майбутнім.

Родина Світличних передала до нашого університету цінну бібліотеку Івана Олексійовича. Вона і зараз зберігається в центральній науковій бібліотеці як окремий фонд.

Сьогодні, коли Україна стоїть перед багатьма викликами, спадщина Івана Світличного нагадує нам, що справжня культура потребує не лише натхнення, але й мужності бути вірним своїм переконанням.