5-й Європейський день термоядерного синтезу для вчителів
11 жовтня відбувся вже 5-ий Європейський день вчителя з керованого термоядерного синтезу.
Щорічно ця подія відбувається у жовтні та складається з національної та загальноєвропейської сесій, які присвячено популяризації фізики плазми, плазмових технологій та явища термоядерного синтезу, на який покладаються значні сподівання як на невичерпне, безпечне та екологічно чисте джерело енергії.
Мета Європейського дня вчителя з керованого термоядерного синтезу — ознайомити вчителів середніх шкіл по всій Європі з темою термоядерного синтезу, обговорити викладання матеріалу про термоядерний синтез учням середніх шкіл та способи викликати інтерес у галузі термоядерного синтезу на рівні середньої освіти.
Україна представлена в термоядерних дослідженнях насамперед Харківською школою фізиків, які традиційно взяли на себе організацію національної сесії.
Серед організаторів — навчально-науковий інститут «Фізико-технічний факультет», національний науковий центр «Харківський фізико-технічний факультет».
Українську сесію 5-ого Європейського дня вчителя з керованого термоядерного синтезу провели професор навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Ігор Гірка та керівник Національного контактного пункту «Євратом» Сергій Пугач.
Головними доповідачами сесії виступили випускники навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет».
Зокрема, науковий керівник групи в лабораторії фізики плазми Принстонського Університету (США) Софія Малко розповіла про свої дослідження з інерційного термоядерного синтезу, що базуються на використанні надпотужних лазерів та локалізації цієї енергії в малому об’ємі паливного матеріалу.
Дослідник та інженер систем нагрівання плазми в Інституті фізики плазми Чеської академії наук (Чехія) Ілля Мисюра розповів про магнітне утримання плазми та переваги реакцій синтезу над реакціями поділу, масштабність досліджень та дослідної інфраструктури. Наприкінці він додав про плазмові технології, які були отримані як супутні бонуси від фундаментальних досліджень керованого термоядерного синтезу та такі що вже давно й значно перевищили витрати на дослідження й дали вагомий внесок в світову економіку.
Академік Національної академії наук України Ігор Гаркуша розповів про те, як саме Україна бере участь у глобальних дослідженнях з термоядерного синтезу, яку дослідну інфраструктуру ми маємо та які наукові завдання вона розв’язує. Він також зазначив про мобільність українських науковців, які проводять дослідні кампанії на різних установках світу. Війна вносить корективи в усі сфери життя, і наука не винятком, але висока міжнародна інтеграція досліджень з керованого термоядерного синтезу дозволяє брати участь у дослідженнях і під час війни.
Головними учасниками заходу стали 35 вчителів зі всієї України. Деякі вчителі долучили до заходу своїх учнів, які також мали змогу почути безпосередньо від науковців розповідь про термоядерний синтез, фізику плазми та плазмові технології.