250 років без Січі: як імперія знищила козацьку автономію

У червні 1775 року російська армія під командуванням генерала Петра Текелія оточила Запорозьку Січ. Без попередження, без війни — коли більшість козаків ще не повернулися з турецького фронту, де запорожці допомогли москві здобути перемогу в російсько-турецькій війні 1768–1774 років.

Кошовий отаман Петро Калнишевський, аби уникнути кровопролиття, наказав скласти зброю. Війська Катерини II одразу розграбували Січ, зруйнували укріплення, вивезли церковні реліквії та архіви. А вже в серпні імператриця оголосила про повну ліквідацію козацької організації — «на вічні часи».

Це була не просто воєнна акція, а спланована імперська операція: знищити автономну, демократичну, військову структуру, що стояла на заваді колонізації українських степів.

Сотні козаків заслали до Сибіру. Калнишевського — до Соловків, де він провів 25 років у одиночній камері. Тисячі козаків емігрували й заснували Задунайську Січ на території Османської імперії.

Через 250 років росія знову намагається стерти Україну з карти — але, як і тоді, натикається на спротив. Бо ідея свободи сильніша за імперії.