205 років від дня народження Михайла Петренка: університет відзначає
Михайло Миколайович Петренко був вихованцем університету, який належав до плеяди поетів Харківської школи романтиків першої половини ХІХ століття.
Вважається, що народився Михайло Петренко в родині губернського секретаря у 1817-му році в місті Слов’янськ (зараз Донецька область). Через відсутність документальних підтверджень місце його народження залишається гіпотезою, хоча й обґрунтованою.
На жаль, даних біографії Михайла Миколайовича збереглося не дуже багато. За розповідями родичів хлопчик Михайло ріс тихою та лагідною дитиною, любив самотність. Після здобуття початкової освіти з 1837-го до 1841-го року навчався в Харківському університеті на юридичному факультеті.
Найімовірніше, Михайло Петренко почав писати вірші ще у студентські роки. Вперше згадка про поета з’явилася в 1841-му році в поетичному альманасі «Сніп». У збірці під загальним заголовком «Думки» було надруковано декілька його віршів, зокрема «Недоля» (Дивлюся на небо та й думку гадаю...), «Смута» (Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче...), «По небу блакитнім очима блукаю...» та інші.
У 1844-му році Петренко вступив на службу до Харківської палати кримінального суду канцелярським чиновником. Потім став губернським секретарем, колезьким секретарем, титулярним радником і після 1858-го року — колезьким асесором.
Загалом Михайло Миколайович є автором 19 поезій, надрукованих протягом 1841–1848-х років у харківських альманахах. Поетична спадщина митця невелика, але деякі його вірші стали народними піснями, які пам’ятають і сьогодні.
Фактично, з 1849-го року розпочинається Лебединський період життя Михайла Петренка. У Лебединському земському суді Михайло служив до кінця 1862-го року.
Помер Михайло Миколайович Петренко в чині колезького асесора 25-го грудня 1862-го року у віці 45 років, похований він у Лебедині. На честь поета в його рідному міста Слов’янську встановлено пам’ятну меморіальну дошку, на якій зазначено: «У 1817-му році в Слов’янську народився видатний український поет-романтик ХІХ століття Михайло Миколайович Петренко».